Віншування своїх одно­сельців та театра­лізовані дійства у новорічно-різдвяні свята вже давно стали традиційними в сільській громаді села Загнітків. А все тому, що відродженню фольклорної спадщини українського народу, його традицій, звичаїв, обрядів керівники народного фольклорного колективу «Витоки» Єфросинія Сторож та Сергій Олійник надають особливу увагу.

– Дуже важливо не розгубити традиції власного народу, наших дідів, батьків, – переконана директорка Будинку культури Єфросинія Сторож. – Коляда, Щедрий Вечір, свято Василя, Водохреща, Великдень, Зелені свята – це духовна спадщина нашого народу, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь.

Керівники колективу пригадують, що перший сценарій різдвяного дійства складався переважно з усім відомих колядок та щедрівок. Але вони відчули душею потребу збереження автентичності Різдвяних свят. І щороку їхні вертепні драми, обрядові дійства повняться все новими й новими текстами колядок, щедрівок, величальних пісень. Єфросинія Григорівна сама пише сценарії, які вирізняються загнітківським колоритом, збирає автентичні тексти колядок, щедрівок з уст односельців, сільського церковного хору. Костюми у вихованців колективу теж автентичні, дісталися їм із бабусиних скринь. А різдвяні атрибути, маски хлопчики і дівчатка майструють самі. І з приходом Різдвяних свят поринають у феєричну атмосферу обрядодійства, торкаючись душею прадавніх витоків.

І нинішнього року, щойно почалися Різдвяні свята, поспішили від хати до хати веселі колядники, щедрувальники з народного фольклорного колективу «Витоки». Не зраджуючи народним традиціям, діти гукали: «Пане господарю, запроси Вертеп до хати, радісну новину хочем розказати. Про народження Христа величну співаєм, Сина Божого в колядках прославляєм»…

І немає такої хати, в якій би не лунали колядки та щедрівки «Витоків», немає такого господаря, якого вони не вшанували б, і який би їм був не радий. Адже у народі є повір’я: коли колядники та щедрувальники до хати йдуть, то буде цілий рік в хаті жито, пшениця і всяка пашниця.

За Колядою йде Щедрий вечір, а разом з ним – і фольклорний колектив з різдвянообрядовими персонажами Меланки, Кози, Поводиря, Лікаря, Міліціонера, Діда та інших. Підійшовши до чергового вікна, ряджені просять у господарів дозволу щедрувати: «А чи вдома, вдома пан господар? Доброго дня, господарі, в вашій оселі. Прийміть наші побажання на свята веселі. Дозвольте щедрувати!». І злітає від оселі до оселі «Щедрий вечір в вашій хаті, щоб були ви в ній багаті, щоб було вам всім доволі в хаті, в льосі і в коморі». Щедрувальники найперше віншують сільського голову Михайла Сливінського, ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці, багатодітні родини і всіх трудівників села. Нинішнього року своїм багатим різдвяним репертуаром (десяток щедрівок і не менше колядок) колектив «Витоків» приємно вразив односельців, і в кожній хаті дітей щедро обдаровували цукерками, фруктами, грішми. А за те, що славили господарів та родину, діти отримували різдвяні подарунки.

На ці Різдвяні свята колектив веселив село обрядом водіння Кози та пустощами Меланки.

– Дозвольте, господарі, Козу ввести до гурту. Нехай крутить Коза хвостом, буде житечко кустом. Де коза ногою туп, жито родить аж сім куп, – нагадували щед­рувальники господарям, і ті їх радо запрошували до світлиці, де на покутті стояв Дідух, і стіл вгинався від щедрих страв.

А Меланка, зайшовши до хати, показувала, яка вона добра господиня, і все робила навпаки: носила в шапці воду, доїла в решето корову, підмітала хату в різні боки. Всі ряджені розігрували сценки, жартували.

Обряди щедрування, маланкування перетворилися у Загніткові на святкові забави, своєрідний сільський карнавал з костюмами, масками, піснями, танцями, магічними діями, обрядовими іграми. Його учасники розігрували сценки-інтермедії, водили хороводи, виконували обрядові новорічні пісні. Обрядові пісні та дійства у цьому селі ввібрали в себе весь національний колорит українського і молдавського народів, культури яких тут тісно переплелися і гармонійно доповнюють одна одну.

Шануймо наші народні традиції, як це роблять у Загніткові. Засіваймо ниву життя добром і любов’ю. І нехай несеться від хати до хати «щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я»!..