ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Щоб було добра доволі в хаті, льосі і в коморі
13.01.2011 / Газета: Одесские известия / № 148(4130) / Тираж: 23655

Віншування своїх одно­сельців та театра­лізовані дійства у новорічно-різдвяні свята вже давно стали традиційними в сільській громаді села Загнітків. А все тому, що відродженню фольклорної спадщини українського народу, його традицій, звичаїв, обрядів керівники народного фольклорного колективу «Витоки» Єфросинія Сторож та Сергій Олійник надають особливу увагу.

– Дуже важливо не розгубити традиції власного народу, наших дідів, батьків, – переконана директорка Будинку культури Єфросинія Сторож. – Коляда, Щедрий Вечір, свято Василя, Водохреща, Великдень, Зелені свята – це духовна спадщина нашого народу, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь.

Керівники колективу пригадують, що перший сценарій різдвяного дійства складався переважно з усім відомих колядок та щедрівок. Але вони відчули душею потребу збереження автентичності Різдвяних свят. І щороку їхні вертепні драми, обрядові дійства повняться все новими й новими текстами колядок, щедрівок, величальних пісень. Єфросинія Григорівна сама пише сценарії, які вирізняються загнітківським колоритом, збирає автентичні тексти колядок, щедрівок з уст односельців, сільського церковного хору. Костюми у вихованців колективу теж автентичні, дісталися їм із бабусиних скринь. А різдвяні атрибути, маски хлопчики і дівчатка майструють самі. І з приходом Різдвяних свят поринають у феєричну атмосферу обрядодійства, торкаючись душею прадавніх витоків.

І нинішнього року, щойно почалися Різдвяні свята, поспішили від хати до хати веселі колядники, щедрувальники з народного фольклорного колективу «Витоки». Не зраджуючи народним традиціям, діти гукали: «Пане господарю, запроси Вертеп до хати, радісну новину хочем розказати. Про народження Христа величну співаєм, Сина Божого в колядках прославляєм»…

І немає такої хати, в якій би не лунали колядки та щедрівки «Витоків», немає такого господаря, якого вони не вшанували б, і який би їм був не радий. Адже у народі є повір’я: коли колядники та щедрувальники до хати йдуть, то буде цілий рік в хаті жито, пшениця і всяка пашниця.

За Колядою йде Щедрий вечір, а разом з ним – і фольклорний колектив з різдвянообрядовими персонажами Меланки, Кози, Поводиря, Лікаря, Міліціонера, Діда та інших. Підійшовши до чергового вікна, ряджені просять у господарів дозволу щедрувати: «А чи вдома, вдома пан господар? Доброго дня, господарі, в вашій оселі. Прийміть наші побажання на свята веселі. Дозвольте щедрувати!». І злітає від оселі до оселі «Щедрий вечір в вашій хаті, щоб були ви в ній багаті, щоб було вам всім доволі в хаті, в льосі і в коморі». Щедрувальники найперше віншують сільського голову Михайла Сливінського, ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці, багатодітні родини і всіх трудівників села. Нинішнього року своїм багатим різдвяним репертуаром (десяток щедрівок і не менше колядок) колектив «Витоків» приємно вразив односельців, і в кожній хаті дітей щедро обдаровували цукерками, фруктами, грішми. А за те, що славили господарів та родину, діти отримували різдвяні подарунки.

На ці Різдвяні свята колектив веселив село обрядом водіння Кози та пустощами Меланки.

– Дозвольте, господарі, Козу ввести до гурту. Нехай крутить Коза хвостом, буде житечко кустом. Де коза ногою туп, жито родить аж сім куп, – нагадували щед­рувальники господарям, і ті їх радо запрошували до світлиці, де на покутті стояв Дідух, і стіл вгинався від щедрих страв.

А Меланка, зайшовши до хати, показувала, яка вона добра господиня, і все робила навпаки: носила в шапці воду, доїла в решето корову, підмітала хату в різні боки. Всі ряджені розігрували сценки, жартували.

Обряди щедрування, маланкування перетворилися у Загніткові на святкові забави, своєрідний сільський карнавал з костюмами, масками, піснями, танцями, магічними діями, обрядовими іграми. Його учасники розігрували сценки-інтермедії, водили хороводи, виконували обрядові новорічні пісні. Обрядові пісні та дійства у цьому селі ввібрали в себе весь національний колорит українського і молдавського народів, культури яких тут тісно переплелися і гармонійно доповнюють одна одну.

Шануймо наші народні традиції, як це роблять у Загніткові. Засіваймо ниву життя добром і любов’ю. І нехай несеться від хати до хати «щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я»!..

Автор: Любов ДМИТРІЄВА

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.014