Прийняття нового Податкового кодексу викликало великий резонанс у суспільстві. Редакція «Одеських вістей» поцікавилася думкою вчених, підприємців, податківців. Сьогодні ми надаємо слово кандидатові економічних наук, доцентові кафедри фінансів Одеського державного економічного університету Вірі Петрівні Хомутенко.

– Концепцію реформування податкової системи України, на якій базується новий кодекс, було розроблено ще в 2007 році. В Україні було, на думку експертів, досить велике податкове навантаження – від 39 до 62 відсотків. І саме законодавство було недосконалим. Це проявлялося, насамперед, у безлічі спеціальних законів і нормативних актів, у суперечностях, що були в них, та постійних змінах. Так, лише до Закону України «Про податок на додану вартість» за період з 1997 по 2010 роки зміни вносилися 148 разів. У той же час відомо, що на будь-яку зміну в податковому механізмі ринкова економіка реагує через 10 місяців. Те ж відбувалося і в нас, але досить своєрідно: укра­їнська економіка відходила в тінь. У ре­зультаті її «тінізація», за розрахунками експертів, досягла 51 відсотка.

Одним із головних прин­ципів нового По­дат­кового кодексу є прин­цип «фіскальної дос­тат­ності», який однозначно трактується на користь держави. За 10 місяців 2010 року виконання плану щодо збору податків, за оперативним даними, склало лише 85 відсотків. І це в ситуації, коли дефіцит бюджету, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року, зріс удвічі! Крім того, такі тенденції призводять до зростання державного боргу та збільшення витрат на його обслуговування.

Відзначимо, що еко­номіка України поки що не вийшла зі стагнації. І держава змушена буде вилучати стільки податків, скільки необхідно для покриття своїх витрат і виконання основних функцій – політичної, економічної та соціальної. У той же час завдання держави полягає не лише у вилученні частини доходів, але й у стимулюванні їх зростання. Таким чином, складається досить непроста ситуація. З одного боку, держава гостро потребує того, щоб поповнювався бюджет, а з другого – і економіці вкрай необхідні кошти, щоб вийти із тривалої кризи. Автори кодексу вважають, що досягти цього можна за рахунок збільшення бази оподаткування, інакше кажучи, виведення значного сегмента економіки з тіні. Другий важіль – ослаблення фіскального тиску на економіку шляхом зниження до 2014 року ставки податку на додану вартість до 17 відсотків і ставки податку на прибуток до 16 відсотків. А також раціональне використання бюджетних коштів. Свою роль у цьому процесі має зіграти і скорочення кількості податків та зборів загальнодержавного рівня з 29 до 18 і місцевого рівня – з 14 до 5. Це важливо у соціальному плані, як і упровадження диференційованої ставки податку на доходи фізичних осіб.