ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
 
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 




«Натхненний дослідник українського фольклору»: до 150 річчя від дня народження Філарета Колесси
21:00 / 12.07.2021
Академік Філарет Михайлович Колесса
Академік Філарет Михайлович Колесса

17 липня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), видатного українського вченого, фольклориста, музикознавця, композитора, етнографа.

Академік Філарет Михайлович Колесса (1871-1947) – вчений зі світовим ім'ям, чия багатогранна і плідна діяльність стала значним внеском у розвитку української фольклористики і літературознавства. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики, а його науковий доробок є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики ХХ століття. Він вважав, що «фольклор — це цінний матеріал для пізнання світогляду наших предків» і присвятив життя дослідженню української народної творчіості в її історичному розвитку та взаємозв'язках з творчістю інших народів.

Цікаво, що перший відгук про наукові успіхи Філарета Колесси у галузі етнографії належить Івану Франку, якого можна вважати вчителем і наставником на той час молодого вченого. «Філарет Колесса — нова генерація талановитих збирачів етнографічної інформації» - зазначів Іван Франко.

Наукові розвідки Ф.Колесси підтримували в свій час і не меньш віддані прихільники української народної творчості Леся Українка і Климент Квітка. Вони у 1908 році організували фундаментальний проект – етнографічну експедицію на Наддніпрянську Україну задля збереження традиційного кобзарського та лірницького репертуару, у якій Філарет Колесса брав найактивнішу участь.

У листі від 7 червня 1911 року Леся Українка писала Філатету Колессі: «…Дуже дякую Вам від себе і від імені мого чоловіка за надіслану книжку «Дум». Незвичайно втішно було мені бачити сю велику працю викінченою і доведеною до ладу Вашим високоосвіченим старанням. Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!» Честь Вам і дяка за Ваші труди!...».

“Щасливе сполучення історико-філологічної та музичної освіти при високій одарованості та сприятливих персональних впливах витворило з Ф.Колесси такого всестороннє узброєного дослідника народньої пісні, що мало який нарід появив йому рівного…” – зазначав Климент Квітка.

Народна творчість, фольклор – це дорогоцінне художнє надбання народу, це витвір його поетичної душі, котрі необхідно знати й цінувати. А тому звернення до ціх скарбів, їх збирачів і дослідників надзвичайно актуальна тема.

До ювілею видатного фольклориста Одеська національна наукова бібліотека підготувала електронну виставку «Натхненний дослідник українського фольклору», адже фонди книгозбірні містять наукові праці Філарета Колесси, які не тільки нині не втратили актуальності, а і є надзвичайно важливими для сучасних культурологів, етнологів, фольклористів, літературознавців, істориків і усіх хто прагне пізнати духовно-естетичні джерала, традиції, культуру українського народу.

По-перше, це раритетна і рідкісна книжка Ф.Колесси «Українські народні думи», що вийшла друком у видавництві «Просвіта» у Львові у 1920 році. Книжка визнана першим повним виданням українських дум з поясненнями, нотами та тематичними ілюстраціями, знімками кобзарів. Филарет Колесса зробив спробу зібрати та систематизувати думи, при цьому намагаючись максимально точно зберегти особливості місцевих говірок, рідковживані та давні слова й форми тощо. Окрім безпосередньо творів, книга містить грунтовну теоретичну частину, в якій розглядається історія виникнення дум.

Одне з найпопулярніших видань Ф. Колесси «Музикознавчі праці» (Київ: Наукова думка, 1970), де зібрано його праці з музичного фольклору й професійної музики різних років: «Ритміка українських народних пісень» (1906 – 1907); «З царини української музичної етнографії» (1925); «Українські народні музичні інструменти» — друкується вперше, стаття (без дати) написана на початку 20-х років; «Речитативні форми в українській народній поезії» (1927); «Характеристика української народної музики» (1923) та ін. Особливо ретельно розглядаються проблеми стилю української народної пісні — її ритміки, інтонаційно-ладової будови, взаємозв’язків з пісенністю інших слов’янських народів.

Великий інтерес, особливо для фахівців-музикознавців становлять окремі статті Ф. Колесси про основоположника української класичної музики Миколу Лисенка, аналітичні рецензії на його музично-фольклорні праці, листування Ф.Колесси та М.Лисенка.

Не меньш популярні його «Фольклористичні праці» (Київ, 1970) містять статті й розвідки з фольклористичної спадщини вченого. На великому фактичному матеріалі дослідник розкриває взаємозв'язки української народної творчості з творчістю слов'янських і неслов'янських народів, відстежує взаємовпливи народної поезії і літератури. Особливий інтерес становлять дослідження: “Студії над поетичною творчістю Т.Шевченка”, “Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку”, “Народнопісенна ритміка в поезіях І.Франка” та ін.

Творчу спадщину Філарета Колесси широко досліджують сучасні вітчизняні музикознавці: Софія Грица, Теофіль Комаринец, Михайло Чорнопиский, Микола Дмитренко, Ірина Руснак, Ірина Коваль-Фучило та інші. Чимало цікавої інформації і грунтовних статей можна віднайти у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях тощо.

На думку професора, знаного дослідника творчості і наукової спадщини Ф.Колесси Софії Грици, фольклористки, музикознавеці, етномузиколога, етнокультуролога, доктора мистецтвознавства: «Величезне значення мають роботи Колесси, присвячені українському народному епосу. У фольклористичній літературі ми не знайдемо більш фундаментального зібрання словесних та музичних тексів дум”. У своїй книзі «Філарет Михайлович Колесса» (Київ, 1962) авторка розповідає про непересічний творчий шлях ученого, докладно аналізує його музично фольклористичну діяльність. ЇЇ наступна збірка «Трансмісія фольклорної традиції: Етномузикологічні розвідки» (Київ – Тернопіль, 2002) розкриває, зокрема, маловідомі сторінки творчих взаємовідносини Філарета Колесси та його колеги, польського етнографа Казиміра Мошинського.

Помітним внеском у дослідження творчої спадщини Ф.Колесси є праці української фольклористки, етнолога, ученої Ірини Коваль-Фучило. Зокрема, книга «Колесса Ф. М. Обнова української етнографії й фольклористики на Західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського» (Київ, 2011).

На особливу увагу читача заслуговує збірник «Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX-XX століття» (Львів, 2005), що містить статті учених-філологів, музикологів та етномузикологів, присвячені однієї з найславетніших українських родин. Адже династія Колессів займає особливе місце в культурному та мистецькому житті України, а її представники відомі далеко за межами нашої держави. Збірка відкривається статтею представниці роду Ксенії Колесси, професора Львівської музичної академії ім. М.Лисенка. Досліження суттєво глибить наші знання про родину Філарета Колеси, які працювали у галузі музики і музичного мистецтва. Зокрема, його братів Івана та Олександра Колессів, видатних музикантів; сина Миколу, композитора, диригента, педагога; племінниць: піаністку Любку Олександрівну і віолончелістку Христю Олександрівну; онучок: Ксенію Миколаївну, піаністку, музикознавця, педагога та Харитину Миколаївну, віолончелістку і педагога.

Вагоме місце у виданні займають етномузикознавчі статті, малодослідженні аспекти музично-фольклористичного доробку Ф.Колесси, невідомі сторінки його наукової біографії.

Отож, всім, кому цікава тема української фольклористики і літературознавства запрошуємо до найстарішої книжкової скарбниці, де можна переглянути і попраціювати із зазначеними та іншими матеріалами. А також на сайт ОННБ, де на вас чекає електронна виставка та інші цікаві матеріали.

Олена Гладенька,

провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Одеської національної наукової бібліотеки.

Олена Гладенька
Олена Гладенька

Поиск:
расширенный

Артём Филипенко
ПРИДНЕСТРОВЬЕ: УКРАИНА ДЕЛАЕТ РАБОТУ СОСЕДА
С приднестровскими номерами в Украину теперь не въедешь. Что это значит?

Идеальный фасон
Премьерный спектакль двух Народных артистов Украины Георгия Делиева и Евгения Чепурняяка «Идеальный фасон» отправляется в тур по Украине
Оркестр Одесской оперы успешно гастролирует по Франции
Оркестр Одесского национального академического театра оперы и балета отправился в гастроли во Францию 19 сентября и уже 21 сентября дал первый концерт в Лионе.
Самые вкусные блюда Одессы: ТОП 5
Из-за того, что Одесса это портовой город, он впитал в себя культуру многих стран. Это не могло не оставить свой отпечаток на местной еде Поэтому в сегодняшней статье мы расскажем вам о том, что особенного можно попробовать в Одессе.
Как приготовить паштет из рыбы
Для рыбных паштетов используют как готовую (вареную, соленую или копченую) рыбу, так и филе сырой рыбы — белой или красной. Независимо от способа приготовления паштета, рыбное филе измельчают до получения гомогенной массы, к которой затем добавляют остальные ингредиенты, например, овощи, травы или грибы. Кусочки рыбного паштета обычно укладывают на небольшие кусочки хлеба или корзиночки из слоеного теста, украшая ломтиками лимона или лайма. И так, дальше мы подробнее расскажем вам, как приготовить несколько видов рыбного паштета
Презентація альманаху «Одеські зигзаги»
27 серпня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулась презентація збірки «Одеські зигзаги» та зустріч з авторами, твори яких увійшли до видання: Сергія Брайка, Рити Колобової, Івана Рябухіна, Юрія Работіна та інших.



© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.030