ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




Служіння книзі: до 125-річчя від дня народження українського бібліографа Лева Биковського
12:07 / 22.04.2020

23 квітня 2020 року виповнюється 125 років від дня народження Лева (Левка) Юстимовича (Устимовича) Биковського (1895–1992), українського бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, геополітика, історика, журналіста, мемуариста.

Лев Биковський — непересічна особистість, інженер-економіст за освітою, він став відомим журналістом і вченим — книгознавцем, бібліотекознавцем, бібліографом, теоретиком та істориком книжкової культури. Він один з перших заклав основи науки про книгу та української книжкової культури, дав теоретичне обгрунтування бібліології, бібліотекознавства та бібліографії. Обґрунтував принципи державної книжної політики, здійснив науково-організаційну діяльність спільно з такими визначними діячами національної історії культури, як І.Огієнко, А.Кримський, Ю.Меженко та ін.

Лев Биковський, як і більшість української інтелігенції емігрував у 1921 році і продовжував роботу поза межами Батьківщини. Він жив і працював в Польші, Чехословаччині, Німеччині, США. В еміграції він виробив і втілював у життя план розбудови бібліотеки Української господарчої академії в Подєбрадах, створив студентський бібліографічний гурток, видавав збірник «Книгознавство», серію «Бібліотека українського бібліографічного мікроба». П’ятнадцять років віддав Варшавській публічній бібліотеці, в якій очолював провідні відділи, а протягом 1942-1944 рр. саму книгозбірню. У Сполучених Штатах Америки, де він жив протягом 1948-1992 рр., очолював Книгознавчу секцію Української вільної академії наук у Нью-Йорку, у 1954-1963 рр. Працював у Денверській публічній бібліотеці та Денверській групі УВАН, залишив більше 50 праць книгознавчого, бібліографічного характеру.

Як зазначають дослідники ідей Л.Биковського, він випередив свій час, 100 років тому він трактував книгознавство у сучасному розумінні цього терміна і відповідно до світових європейських стандартів.

Одеська національна наукова бібліотека представляє деякі наукові праці Льва Биковського, які не втратили актуальніості і важливі для сучасних книгознавців. Запропоновані видання будуть надзвичайно корисними і цікавими фахівцям, професійним бібліотекарям, книговидавцям, журналістам і всім причетним до книжкової і письменницької культури.

Знайомство з бібліотекознавчими працями Л. Биковського показує, що він був справжнім фахівцем, своїм науковим аналізом осягнув діяльність кількох національних бібліотек. До таких праць належить “Національна бібліотека Української держави (1918–1921)”, видана 1922 р. Союзом Українських студентів-емігрантів у Польщі, та її перевидання 1923 р. у Берліні в серії “Книгозбірня Українського бібліологічного мікроба”.

Книга містить інформацію про заснування та діяльність Національної бібліотеки України, її завдання, структуру, керівництво, комплектування та устрій. Описана книжкова «Шевченківська виставка» 1921 р. та бібліотечна «Шевченковіана» як один з напрямів дослідження бібліографами постаті поета.

Важливу частину науково-літературної спадщини Лева Биковського складає біографістика та мемуаристика. Він був знайомий з багатьма гідними вшанування людьми і залишив в пам'яті наступних поколінь відомості про видатних українців минулого. Персоніфікація історії і культури стала важливим аспектом його роботи. Він створив і видав друком біографічні нариси Василя Кузіва, Юрія Липи та ін.

Підсумком особистої наукової діяльності стала бібліографічна праця «У службах українській книзі» (1972 р., Денвер, США)., яка включила його біографію до початку 70-х років та бібліографічну інформацію про 450 друкованих і рукописних творів. Містить рецензії та відгуки на його твори і біографічний нарис, який написав голова Українського історичного товариства (США) професор Любомир Винар. Цінним додатком є сімейні фото родини Биковських, відбитки титульних сторінок праць Л.Биковського, іменний покажчик. Видання з’явилося коштом дружини Марії, яка зробила своєму чоловікові своєрідний ювілейний подарунок на 75-річчя. Пані Марії Лев Биковський і присвятив це унікальне видання.

Автор розсилав книгу своїм друзям і соратникам і отримав від них відгуки на цю фундаментальну працю. Так, професор Олександр Ахрімович (Нью-Йорк) зауважив, що описані документи — це не тільки персональний архів автора, це «документальний пам’ятник українського книгознавства і бібліотечної справи». Книга була перевидана у Львові у 1997 році.

В Україні перевидаються окремі праці вченого, широко популяризується його спадщина, яку досліджували Я. Грабовська (Польща), Н. Лєлікова (Росія), С. Білокінь, М.Гринько, О. Завальнюк, Н. Казакова, Т. Ківшар, Г. Ковальчук, Ж. Ковба, Н. Королевич, В. Наулко, В.Прокопчук, Ю. Сєкунова, Н. Солонська, Ю. Телячий та ін. Безліч статей можна віднайти у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях (у т.ч. електронних).

Заслуговує на увагу монографія к.і.н. Юлії Сєкунової «Історико-культурологічна спадщина Лева Биковського» (Київ, 2012), в якій авторка досліджує творчу і наукову спадщину Лева Биковського і розкриває його роль у науковій діяльності української діаспори. Відтворено концепцію книжкової культури Л. Биковського, який одним з перших створив засади науки про книгу з метою вирішення актуальних для України проблем у культуротворенні. Надано теоретичне обгрунтування бібліології, бібліотекознавства та бібліографії.

Лев Биковський був високоосвіченою людиною, справжнім ентузіастом своєї справи, а його досвід і ставлення до роботи можуть служити прикладом. Він вважав, що «...від бібліотекаря вимагається здібність живої праці, любов до порядку, він повинен знати кілька мов, особливо закордонні, й бути енциклопедично освіченою людиною...».

Незважаючи на життя за межами Батьківщини, Лев Биковський завжди був активним діячем та популяризатором української книги і культури.

За словами однодумця і соратника Л.Биковського професора О. Оглоблина він [Л. Биковський] виніс на чужину три коштовні речі – три скарби, які він зберіг на все своє життя. Це любов до українського друку; ідея українського простору, що для нього був скрізь, де тільки билося українське серце й лунало українське слово; третій – найдорожчий скарб — його щире українське серце, що горить невгасимим вогнем любові й відданості своїй вічній Батьківщині – Україні.

Світлана Герасимова, провідний бібліограф відділу зв'яків з громадськістю і реклами Одеської національної наукової бібліотеки

Пошук:
розширений

Сергій Токарєв
Сергій Токарєв розказав про заходи, що покращать стан українського IT-сектору
Втрати контрактів та складнощі із залученням іноземних інвестицій — це ті виклики, з якими сьогодні найчастіше стикаються українські IT-компанії. На цьому наголошує Сергій Токарєв — IT-інвестор та бізнесмен, співзасновник інвестиційної групи Roosh. На його думку, становище вітчизняного сектору може покращити активний міжнародний іміджбілдинг.

SHABO провело серію дегустацій Великих вин України
Одне з провідних українських виноробних підприємств SHABO провело серію дегустацій, присвячену 20-річчю компанії.
Перформативна вистава «Ось Таке Мистецтво»
У період війни, коли багато людей втратили свої сталі засоби існування, вистава «Ось Таке Мистецтво» дала простір надії на новий початок. Вистава відбулася в Одесі 22 березня 2024 року.
Віктору Васильовичу Сердюку — ректору університету (1975-1987) 17 березня виповнилося 90 років
«У роки ректорства Віктора Васильовича Сердюка Університет отримав статус провідного вишу України у науково-дослідній роботі. Щорічний прибуток від наукової діяльності госпдоговірної тематики становив понад 14 мільйонів карбованців. Це дозволило збудувати корпус гуманітарних факультетів, два гуртожитки, провести капітальний ремонт Наукової Бібліотеки. — вiдзначив ректор В. Труба.
Традиційні Шевченківські читання, присвячені 210-й річниці від дня народження Великого Кобзаря
6 березня о 12:00 у Музеї книги ОННБ — Шевченківські читання до 210 річниці від дня народження Великого Кобзаря
Шоста Велика Одеська Бібліоніч надихала любити, читати, творити, радіти талантам і донатити
Вже шостий рік поспіль чимало одеситів 14 лютого відмічають в Одеській національній науковій бібліотеці як подвійне свято: День святого Валентина і Міжнародний День книгодарування, бо добре знаються на тому, як книга, слово і кохання доповнюють і наповнюють одне одного.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012