Забезпечення закладів освіти укриттями в умовах повномасштабної війни — це питання не комфорту, а елементарної безпеки. Про системні проблеми з укриттями в школах Одеси, управлінську бездіяльність та ризики для дітей розповіла фахівчиня освітнього напрямку громадської організації «За Одесу!» Вікторія Марченко.

За словами експертки, питання наявності укриттів у школах і дитячих садках Одеси мало стати пріоритетним одразу після початку активної фази бойових дій.

«Забезпечення закладів освіти укриттями — це ключовий чинник захисту життя та здоров’я дітей і працівників. Але попри регулярні обстріли Одеси, значна частина шкіл досі не має повноцінних укриттів. Це означає, що міська влада роками фактично не виконувала свою пряму функцію — гарантувати безпеку учнів», — наголошує Вікторія Марченко.

На четвертий рік повномасштабної війни, зазначає вона, ситуація залишається критичною через відсутність чіткої стратегії та відповідальності з боку органів місцевого самоврядування.

За даними Департаменту освіти Одеської міської ради, у 2025–2026 навчальному році:

• 25 шкіл не мають власних укриттів і змушені користуватися сховищами у сусідніх будівлях;

• 5 закладів освіти не можуть проводити очне навчання і працюють виключно дистанційно через повну відсутність укриттів.

Для міста з такою щільністю забудови, як Одеса, переміщення дітей до віддалених сховищ створює додаткові ризики під час повітряних тривог.

«Фактично більше трьох років міська влада створює освітню нерівність між дітьми. Частина школярів має доступ до очного навчання, а діти щонайменше з 30 шкіл міста змушені навчатися дистанційно й в умовах ізоляції», — підкреслює експертка.

Вікторія Марченко наголошує, що значна частина так званих укриттів у школах носить формальний характер.

«Часто ми бачимо лише косметичні зміни: пофарбовані стіни, нові меблі, гарні фото у звітах. Але це не система безпеки. Це формальність. Чиновники забули або не захотіли усвідомити, що відчуття захищеності у школі — критично важливе для психічної стійкості дитини».

За її словами, укриття — це не тільки фізичний простір, а й психологічна опора, яка допомагає дітям легше переживати тривоги та стрес.

Експертка звертає увагу, що у 2025 році на безпекову інфраструктуру України спрямовувалися великі міжнародні ресурси.

Зокрема, донорські фонди виділили понад 642,5 млрд грн (14,69 млрд євро) на загальний захисний фонд, що включав фінансування укриттів. На думку Марченко, міська влада мала активно готувати проєкти та подавати заявки на залучення цих коштів.

«За ці роки можна було зробити набагато більше. Потрібно було лише працювати — готувати проєкти, подавати заявки, захищати їх. Але системної роботи ми не побачили», — наголошує вона.

На завершення Вікторія Марченко підкреслює, що питання безпеки дітей не може відкладатися «на потім».

«Безпека дітей не може бути проєктом на майбутнє. Це прямий обов’язок влади. Громада має право вимагати не обіцянок, а реальних, щоденних рішень, які рятують життя дітей уже зараз», — підсумовує експертка.

Вона переконана: Одеса має всі необхідні ресурси та потенціал, але відсутність політичної волі й системної відповідальності перетворює безпеку дітей на другорядне питання.