День Знань... Це свято пов'язане із хвилюванням та очікуванням чогось нового, а найбільш гостро це відчувають найменші школярі — першокласники. Цього року в обласному центрі нараховується більше З тисяч дітлахів, які вперше переступили шкільний поріг. Саме для них лунали привітання та поздоровлення удень, коли вони розпочали свій шлях у «Країну Знань»

Під час святкування у загальноосвітній школі № 1 міста Херсона першачки поводили себе досить серйозно, з повагою поглядали на вчителів та старших учнів. Цього року до навчання у цьому закладі приступили 61 хлопчик та 51 дівчинка. Директор школи № 1 Наталія Устинова зазначає, що: «День Знань — це завжди хвилююче свято, і кожного року воно неповторне як для педагогів, так і для школярів. Школа «забирає» у батьків найцінніше, що в них є — їхніх дітлахів, і наш колектив робить все можливе для того, аби з маленьких школяриків виросли досвідчені молоді люди».

У незвідану «дорогу знань» наймолодших повели люди, яких вони запам'ятають на все життя — перші вчителі. Саме ім батьки першокласників довіряють своіх дітлахів, і ці педагоги, звичайно ж, володіють достатніми знаннями і досвідом, щоб підготувати наймолодших до середньої школи. Завдання педагога — зробити так, щоб кожен школяр не тільки не загубив свою індивідуальність, але й щоденно її вдосконалював. Олена Богдало- ва, класний керівник 1-А класу зазначає, що вчителювання у молодшій школі — справа нелегка та відповідальна: «Я вчителюю вже 22 роки, і цьоріч я вшосте веду за руку першокласників на святкову лінійку. Кожного разу, коли прощаюся з 4 класом, я сподіваюся, що до мене прийдуть кращі учні. Кожна дитина — це, перш за все, неповторна особистість, всі вони різні. Але я вірю в те, що зможу кожного свого учня зробити найкращим».

Більше, ніж першокласники, на святі першого дзвоника хвилюються, звісно ж, їхні батьки.

Очі у мам і тат першачків на святі були постійно вологими від сліз. Мою увагу привернула наступна сцена:,після урочистої лінійки, вже учениця 1 класу, тримає за руку батька, а він стоїть і витирає сльози, що котяться з очей.., Звичайно, що вдень, коли твоя дитина йде «перший раз у перший клас», емоції втримати неможливо.

Першокласники на святі вели себе досить доброзичливо і переводили погляд з батьків на перїіих вчителів, а потім і на старших учнів. А після того, як пролунав перший дзвоник, при всій шкільній родині пообіцяли гарно вести себе і вчитися виключно «на відмінно».

Отож, свято першого дзвоника вже позаду, Розпочався новий навчальний рік, для когось це просто черговий рік навчання за шкільною партою, Але для найменших школяриків — він перший і запам'ятається їм на все життя, Попереду у них знайомство з новим світом, щоденні відкриття і довга та цікава подорож «Країною Знань».