Незабаром державному підприємству дослідному господарству «Каховське», створеному 5 вересня 1931 року як бавовняний радгосп «Каховський», виповнюється 80. Перепрофільований у 1960 році на насінництво, радгосп став одним з найбільших на Херсонщині виробником зерна, елітного й репродуктивного насіннєвого матеріалу. Таким він залишається і досі, набувши в 1992 році статусу дослідного господарства, основним спрямуванням діяльності якого є розмноження високопродуктивних сортів зернових і технічних культур для подальшого впровадження у виробництво.

Недостатнє державне фінансування, падіння ціни і попиту на високоякісну продукцію, зумовлені економічною кризою, мало не звели нанівець усі його старання і поставило під загрозу майбутнє господарства.

У ці непевні часи, в розпал економічної кризи, і був призначений директором Едуард Репілевський, — і в «Каховському» сталися кардинальні зміни. В першу чергу, машинно- тракторний парк поповнився не просто новою, а новітньою технікою — потужними «Джон Дірами», обладнаними імпортними сівалками, культиваторами та іншим сільськогосподарським знаряддям. В їх числі і дискрепери, котрі прийшли на зміну традиційному плугу і дали можливість обробляти землю за передовою технологією — не орати, а розпушувати до 45 сантиметрів в глибину. Силачу «Т-150» така робота не під силу, а от «Джон Дір» працює навіть без натуги.

Незважаючи на всі погодні примхи (невчасний дощ і немилосердну засуху) минулого року посіяли більше двох тисяч гектарів озимини, яка порадувала цього року тугим колосом. А чотири «Акроси» (фото внизу) й стільки ж «Джон Дірів» зібрали щедрий урожай з мінімальними втратами.

Зримими ознаками благополуччя і стабільності є відремонтовані виробничі приміщення, а усмішка на обличчі головних спеціалістів господарства та інших працівників підприємства є свідченням їх упевненості у завтрашньому дні. Ця упевненість, зокрема, підкріплена високою заробітною платою, яку тут отримують сповна і без затримки.

Цього року розпочався ремонт і в головному офісі підприємства: назвати його конторою (як колись) було б образливо: пластикові вікна, нові меблі в затишних кабінетах, оснащених комп'ютерами — тільки в бухгалтерії їх майже десяток (на фото справа — головний бухгалтер Тетяна ЄНІ).

За європейськими стандартами буде устатковано і конференц-зал, стіни якого прикрашають портрети відомих діячів науки. «Видатних вчених слід знати не лише по прізвищах, а й у обличчя», — стверджує директор ДПДГ «Каховське» Е.Репілевський. І зазначив, що тут проходитимуть і сесії сільської ради.

МИ ЗУСТРІЛИСЯ з Едуардом Вікторовичем у його по-діловому (нічого зайвого) обставленому кабінеті. Передовсім нас цікавив стиль керівництва, підхід до вирішення питань — як поточних, так і на перспективу.

- Недарма сказано, що кадри вирішують все. Тому ведеться постійна робота над поліпшенням їх і розстановкою: кожен повинен займатися тим, до чого має більше здібностей, і робити свою справу професійно, — розповідає Е.Репілевський. — В першу чергу скоротив посади заступників директорів: навіщо мені посередники і дублери? Директор повинен не керувати, а працювати пліч-о- пліч з головними спеціалістами, бо саме на них роблю основну ставку. А також спілкуватися з колективом: я не боюся дивитися людям у вічі, обговорювати з ними проблеми. Тому майже цілодобово їжджу по всіх виробничих об'єктах: не для контролю, а для співпраці і діалогу, щоб в разі потреби оперативно прийняти рішення чи просто допомогти.

Тракториста не треба вчити як йому працювати. Наше завдання — створити всі умови дія роботи, а потім запитати про її виконання. Скажімо, всі працівники цілий рік забезпечені харчуванням за пільговими цінами: з їдальні обіди в термосах розвозяться по місцях роботи. А жниварям з Каховки доставляли воду. Що вже казати про комбайни і трактори, оснащені кондиціонерами. Плюс пристойна заробітна плата, яка залежить від продуктивності праці, а її забезпечить лише нова техніка. Одна біда: ніхто не готує спеціалістів робітничих професій, тих же механізаторів, котрі могли б сісти за кермо нового трактора, оснащеного електронікою.

Друга важлива складова — економічна. Як часто ми самі себе дуримо: сіємо, що потрапить під руку, а потім сподіваємося щось путнє виростити. Ми кардинально змінили ставлення до землі, до кожної ланки виробництва, вкладаючи в кожну з них не мінімум, а максимум коштів: чи мова йде про закупівлю нового сорту насіння, чи про його протруювання, сівбу чи косовицю. І ніде не маємо права на помилку, тому наша команда повинна працювати згуртовано і все робити вчасно.

Особливе ставлення до — богари, бо ведемо роботу по відбору кращих сортів зернових та технічних культур, які могли б давати добрі результати в наших екстремальних умовах посушливого степу. З богарою ми — на Ви!

На богарі отримали по 50 центнерів, — приєднується до розмови головний агроном Віктор Гонтарук, фахівець з більш, як 20-річним стажем. — Цьому посприяли і погода, і якість насіння, яке закуповуємо у спеціальних розплідниках, щоб на ділянках розмноження виростити зерно елітного класу, а потім і першої репродукції.

Якщо раніше для підживлення посівів вносилося по 50 кілограмів нітроамофосу, то цього року — до двох центнерів комплексних добрив (на зрошенні), від 1,5 до З центнерів азотних добрив. Потім двічі обробили поля засобами захисту рослин. Справу довершили 8 нових сучасних комбайнів: за 20 днів в оптимальні строки з площі 2363 гектари зібрано 11,8 тисяч тонн зерна. Це найвищий показник за останні два десятиліття! Врожайність озимої пшениці становила 52 ц/га, ячменю — 49, ярого — 43. Позитивну роль зіграли і підбір сортів, переважно одеської селекції, і дотримання сівозміни.

ОДНАК зібрати врожай — це ще не все, зерно треба своєчасно очистити, насіння довести до належної кондиції і закласти на зберігання з дотриманням чистоти сорту. Для цього задіяно три заводи первинної очистки зерна і три лінії «Петкус». Збільшено — удвічі — й пропускну спроможність зернотоків.

Таким чином план по насінництву перевиконано удвічі: закладено 3000 тонн насіння озимої пшениці і ячменю, дві третини насіннєвого матеріалу вже оброблено.

Залишилося найважливіше: реалізація. Маємо портфель замовлень і вже готові до виконання договірних зобов'язань.

Тим часом позним хо- дрм ведеться підготовка грунту до наступного етапу боротьби за врожай: до сівби зернових вже підготовлено 80% площі, яка становитиме 2500 гектарів.

Оскільки рентабельність насінницької галузі досить низька, ставка робиться на вирощування й інших сільгоспкультур, які дають віддачу в умовах засушливого півдня і штучного зрошення: сої (кращого попередника не знайти), кукурудзи (одного поля вистачить, аби забезпечити кормами свиноферму на всю зиму).

Великою підмогою, навіть основою розвитку господарства, була і є наука, тим паче, що ДПДГ «Каховське» з минулого року підпорядковане Національній Академії аграрних наук. Тож і сортооновлення, і вирощування сільгоспкультур здійснюємо на науковій базі, беручи на себе витрати по впровадженню наукових розробок.

До речі, зараз в господарстві на двох полях розпочато експеримент по застосуванню нової технології по переробці стерні та інших пожнивних решток: у грунт вносяться бактерії і гриби, які в 10 разів прискорюють перетворення соломи в органічне добриво. Це має бути чистий пар в ідеалі. Навесні результати експерименту буде проаналізовано і зроблено відповідні висновки.

САМЕ ЗА РАХУНОК підвищення врожайності зменшується собівартість продукції, зростає рентабельність виробництва.

А відтак є кошти на утримання й розвиток соціальної сфери, яка знаходиться на балансі підприємства: всі об'єкти повинні працювати — школи, дитсадки, клуби в усіх чотирьох селах на території Кам'янської сільської ради. По- новому будуються і взаємини із сільською радою.

-Я поставив питання перед місцевою владою так: беріть ініціативу у свої руки. Двері не відчиняться, якщо в них не стукати. На баланс сільради вже передано два клуби: ми перераховуємо кошти, а ви господарюйте. Щопонеділка зустрічаємося з сільським головою Віктором Дядівим для вирішення спільних проблем. Часто сперечаємося, але завжди знаходимо спільну мову. Все одно, окрім нас, ніхто не виконає цю роботу. А клуби мають працювати, репетицій на дому не повинно бути, — продовжує розповідь Е.Репілевський.

Тож спільно з сільською радою ремонтуємо дитсадки в Кам'янці і Червоному Поділлі. Стараємося закінчити до осені газифікацію Кам'янського дитсадка, щоб дітям було затишно і тепло, поміняти вікна і двері. На черзі — серйозний ремонт в Цукурах і Сергіївці.

За кошт господарства утримується футбольна команда і посада спортінструктора: В.Юрін проводить за графіком тренування в тренажерній залі, яка знаходиться у відреставрованому готелі, і в борцівському клубі при сільському будинку культури. Тренажерна зала — предмет особливої гордості директора: у ній займаються навіть жінки, діти (для них заняття безкоштовні) провели там усі літні канікули.

Діти, яких ми зараз виховуємо, потім дбатимуть про нас, уже пенсіонерів, — з таких міркувань діє Едуард Вікторович, приділяючи увагу підростаючому поколінню.

Завдяки прибутковій діяльності є змога надати підтримку і жителям села: 460 пенсіонерів отримають по тонні зерна за пільговою ціною (1000 гривень), 179 ветеранів праці нашого господарства мають 200 кілограмів зерна безплатно і щомісяця 100 гривень добавки до пенсії. Також за пільговими цінами відпускаємо зерно нашим працівникам (у колективі налічується 175 трудівників). Крім того, 70 чоловік мали можливість відпочити і підлікуватися у здравницях за кошт профспілки.

Наше першочергове завдання — подальший розвиток господарства, щоб вивести його на якісно новий рівень сучасного сільгосппідприємства і зробити все, щоб наші села стали заможними і жили в них щасливі люди у злагоді та достатку. А для цього мало зберегти позиції: треба примножувати, творити, весь-час іти вперед.