Ще до початку чергової сесії Чорнянської сільської ради, яка відбулася у понеділок, відчувалась якась глуха, тамована напруга. Але вона дала себе знати вже з перших хвилин їґ роботи, бо одразу ж виникло питання: проводити відкрите чи закрите засідання? Одразу ж скажемо, що сесія стала мовби продовженням засідання виконкому сільської ради, бо не було її'офіційного відкриття, з дотриманням визначених регламентом формальностей. Сесія явно не була підготовлена належним чином, бо голові районної ради М.Крупіну і керуючому справами райради В.Любаку доводилося коригувати її хід та розгляд питань порядку денного з позицій дотримання регламенту і законодавства.

Депутати взагалі не схильні були дотримуватися регламенту, наполігши на повному, без будь-яких часових обмежень, обговоренні питань. І, зрештою, сесія сільської ради переросла у сільську сходку, де спливло на поверхню чимало полови — різних подробиць взаємин як в самому колективі ради, так і в громаді села.

Першим у порядку денному значився розгляд протесту Каховської міжрайонної прокуратури на рішення сесії сільської ради. Керівник приватної селекційної станції В.Мужилко довів безпідставність звинувачень у нецільовому використанні землі. Мало того, очолюване ним підприємство, орендуючи 1,5% земельних площ Чорнянської сільської ради, забезпечує 18,5% сільського бюджету. Крім того, до Дня незалежності України чорнянська дітвора отримає від нього в подарунок сертифікований дитячий майданчик. Виступ В.Мужилка був сприйнятий оплесками.

Головний бухгалтер Чорнянської сільської ради І.Чебукіна доповіла про виконання місцевого бюджету: до сільської скарбниці надійшло 506 тисяч гривень, удвічі більше, ніж заплановано! Але ця приємна звістка замість радості викликала у депутатів і представників громади лише подив: чому ж ці кошти не використовуються? Відтак з'ясувалося, що депутатська так звана бюджетна комісія... не працює!

Та справжній шквал емоцій викликала оприлюднена заява секретаря сільської ради І.Хоми про звільнення «за власним бажанням у зв'язку зі зміною місця проживання».

Але стало зрозуміло, що її крок — вимушений, бо якась чорна кішка пробігла Чорнянкою, посіявши ворожнечу у колективі сільської ради.

Сільський голова Ю.Сєров висловив цілий ряд критичних зауважень на адресу працівників сільвиконкому і, зокрема, секретаря сільської ради, фактично оголосивши їм недовіру. Деякі з цих закидів були досить серйозні, бо недбалість окремих виконавців обернулася то накладеним екологічною службою стягненням, то протоколом про корупцію (за нерозглянутий протест Каховської міжрайонної прокуратури).

Відверто непримиренну позицію зайняла й головний бухгалтер І.Чебукіна, підтримуючи у всьому сільського голову.

- Я хотів би довіряти команді, бо працюємо на громаду села, — стверджував Юрій Миколайович.

А громада в свою чергу зажадала почути й думку секретаря сільради: вони просто не могли збагнути, як грамотний фахівець з 11-річним стажем роботи може стати «слабкою ланкою». Виважений, детальний звіт Ірини Вікторівни про роботу тільки посилив це враження. Тому депутати більшістю голосів відхилили прохання про відставку, вступаючи навіть у конфлікт з.законом: через два тижні подавач заяви про звільнення повинен в будь-якому разі отримати на руки трудову книжку.

Навпаки, вони наполегливо просили секретаря сільради забрати заяву і працювати далі. Бо усвідомлювали, що інакше діяльність органу місцевого самоврядування буде паралізована і надовго. Так, незамінних людей немає, але підібрати фахівця на таку відповідальну посаду дуже непросто.

Треба бути розважливими, робити правильні висновки, вірні кроки, поклавши край ворожнечі (а ще краще — не розпалювати її взагалі): і секретар сільської ради як досвідчений спеціаліст, і сільський голова, за якого віддали голо

си 70% виборців, повинні співпрацювати.

Про це у своїх емоційних промовах говорили і голова районної ради М.Крупін, і секретар Асоціації селищних і сільських голів при Херсонській облраді А.Костиря (сільський голова Нової Маячки), і представник громади М.Гриценко, який багато років працював на різних керівних посадах.

Слушною була й порада одного з депутатів сільради: «Мудрість полягає в тому, щоб шукати друзів серед ворогів, а не ворогів — середдрузів». Але марно...

- Один у полі не воїн. Мене не підтримує ні виконком, ні депутати. Тому або хай ідуть ті, хто не хоче працювати, або я усуваюся від виконання обов'язків сільського голови! — з такою заявою покинув сесійну залу Ю.С^єров, «забувши» оголосити, що сесію закрито.

Розгублена Чорнянка залишилася в роздумах: що ж буде далі?