У номері нашої газети від 3 червня ц.р. опублікована замітка «Аг- ломеративних планів громаддя», у якій повідомлялося про можливу співпрацю між обласними центрами Миколаєвом та Херсоном і шістьма приміськими районами наших областей. Нині, у розвиток теми, вміщуємо ширше повідомлення по темі від Л. П. Оленковської, консультанта проекту, яке Лариса Павлівна люб'язно надала «Віснику Олешшя».

Нікого не дивує, що жителі Цюрупинська працюють або навчаються в Херсоні. Відстань невелика, а вигода значна. Світова практика доводить, що можна об'єднувати більші території для того, щоб отримати кращий економічний ефект.

Така ідея вже давно зріє і в нашому суспільстві, але починати справу нелегко. В червні нинішнього року перший крок таки зроблено: на межі Миколаївської і Херсонської областей підписаний меморандум про співпрацю між Херсоном, Миколаєвом та шістьма районами Херсонської і Миколаївської областей в рамках проекту «Локальні інвестиції для місцевого економічного розвитку». Одним із підписантів є Цюрупинсь- кий район в особі голови районної державної адміністрації Вадима Ан- друшкевича і голови районної ради Лариси Снігур, а також сусіди — Го- лопристанський та Білозерський райони.

Адже, будуючи велике підприємство чи відкриваючи супермаркет, підприємець думає, хто тут буде працювати чи робити покупки. Чим більше жителів, тим вигідніше будувати дороги, водогони і все, що забезпечує зручність і комфорт; чим більше жителів, тим частіше бізнес готовий на таких територіях створювати нові підприємства, а значить, нові робочі місця.

Бо люди намагаються жити там, де є робота. А її можна отримати на підприємствах, будівництві, сфері послуг, якщо є кого обслуговувати.

Що будувати, як розподілити ресурси, яким чином залучити інвесторів тепер разом вирішуватимуть майже 1,5 мільйони громадян майбутньої Дніпровсько-Бузької агломерації, як її поки що називають.

Може, шановні читачі, ви кращу назву запропонуєте?

Як доповнення до сказаного — від «ВО» кілька запитань Ларисі Олен- ковській.

Чого в реалізації проекту вже досягнуто, Ларисо Павлівно?

Про досягнення поки що говорити передчасно. Йде підготовча робота. Підписано такий важливий документ, як Протокол про наміри. Свої підписи поставили керівники Херсона і Миколаєва, а також керівники районів: від Миколаївщини — Жовтневого, Баштанського і Миколаївського, від Херсонщини — Білозерського, Голопристанського й Цюрупинського. При тому підписи поставили не лише голови райдер- жадміністрацій, а й голови районних рад. Протокол підписав керівник проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» ХовардОкман.

Представники всіх учасників суб- регіону вже ведуть роботу над збором потрібної для розробки стратегії інформації, проводиться опитування підприємців щодо того, наскільки комфортними є умови для ведення бізнесу.

- Можна бодай схематично кількома словами охарактеризувати проект?

-Звичайно.

Буде визначено вузлові напрямки співпраці, основні спільні проекти, визначено також економічну спеціалізацію кожного із учасників угоди. Це важливо. Бо «дика конкуренція», яка, на жаль, притаманна стосункам у нашому бізнесі, можей допомагає окремим підприємцям, але шкодить розвиткові території взагалі.

Розумієте, щоб працювати максимально відкрито і максимально взаємовигідно, треба вживати взаємовигідних заходів для прискореного розвитку Миколаївсько-херсонського регіону. Не на останньому місці такі важливі складові проекту, як удосконалення дозвільної системи у межах юрисдикції його дії, тобто Дніпро-Бузького субрегіону; оптимізація регуляторного середовища у цих же межах, залучення інвестицій у відповідності із Стратегічним планом та. ін.

Ларисо Павлівно, чи не пов'я заний цей проект з тими змінами, які можливі в результаті проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні, й на нашому, поки що локальному, субрегіоні, утвореному на базі найбільших міст й найбільших, до того ж приміських, районів двох областей маєте на меті вже пока зати, як можна безболісно увійти в адмінреформу і одержати від її реалізації більше користі, аніж шкоди, яка обов'язково присутня при реалізації такого складного проекту, особливо на перших поpax?

Для адміністратиано-територіальйих змін в нашій державі потрібні згоди територіальних громад, які на це готові, та рішення Верховної Ради України.

А наш проект покликаний вирі шувати суто економічні і соціальні завдання субрегіону. Але якщо погодитись із тим, що адміністративно- територіальна реформа це не лише укрупнення чи, навпаки, розукрупнення адміністративних одиниць, а передусім успішне вирішення економічних, отже і соціальних питань, то наш субрегіон працюватиме у цьому ключі незалежно від того, де розміщуватимуться обласні, міські і районні «штаби» державних адміністрацій.

Дякую, Ларисо Павлівно, за вичерпні відповіді і бажаю успіху у вирішенні тих завдань, які Ваша команда поставила перед собою.

Довідка:

Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Локальні інвестиції й національна конкурентноздатність» (ЛІНК) є спеціалізованим проектом у сфері економічного розвитку, що має на меті підсилити конкурентноздатність регіонів і територій через удосконалення регулювання підприємницької діяльності, підвищення продуктивності підприємств, збільшення стратегічних інвестицій зі сторони інноваційно-орієнтованих фірм, зміцнення галузевої кооперації, ефективний ринок землі й удосконалення національного законодавства на підтримку цих складових, посилення конкурентноз- датності. Робота проекту зосереджується на створенні й впровадженні стратегічних планів підвищення конкурентноздатності в економічних регіонах по всій країні, сприянні розвитку конкретних регіональних секторів промисловості, які мають більшу ймовірність досягнення успіху і реформуванні законодавчої бази для забезпечення безперешкодної торгівлі, раціональних державних закупівель, земельної реформи й регуляторної ефективності. Мірилом для оцінки кінцевого успіху USAID ЛІНК є збільшення кількості робочих місць й обсягу приватних інвестицій у територіальних общинах-парт- нерах проекту.

В Україні підтримка з боку USAID зосереджена на трьох напрямках: охорона здоров'я й соціальні перетворення, економічне зростання, а також демократія й управління. Починаючи з 1992 року USAI надав технічної й гуманітарної допомоги Україні на суму 1,6 млрд. доларів.

novostiN/mk.ua