На сьогодні у Скадовському районі нараховується 3300 корів різних форм власності. З них – 2800 у селян. На продаж власники худоби заготовляють 900 т молока щомісяця. У Херсонській області молоко приймають 5 молокозаводів – Каланчацький, Цюрупинський, Чаплинський і два Херсонських.

Ціна на закупівлю молока у селян становить 1,70 грн за літр. «Інколи скажуть, що воно скисло і платять по 1,10. А хто знає, як там насправді було», – безпорадно розводить руками власниця корови з с. Шевченко. Ціна ж на білий продукт (молоком його назвати важко) у магазинах починається від 6 грн.

А ось неповний перелік витрат, які необхідні для утримання однієї корови. Плата за пасовище становить 100 грн, пастухові треба віддати з кожного двору, де є корова, 50 грн у місяць. Додайте ще 2 тонни сіна (20 кг люцерни – 25 грн) і стільки ж соломи (1 тонна – 200 грн), комбікорм, а також запліднення, щеплення… У місті власники корів майже не здають молоко, намагаються продати на ринку або знайомим. А от у селах, особливо в дальніх, вибір невеликий. Доводиться здавати за ті гроші, які пропонують. Але ціни на утримання тварини постійно зростають, а на закупівлю молока падають: всього три місяці тому заготівельники пропонували 1,90 – 2,10 грн за літр.

Через те й не задоволені селяни такій «співпраці». Кажуть: здирництво, обман, безвихідь. І.Л.Репалюк, завідувач відділом по незаразних хворобах Скадовської лікарні ветеринарної медицини, вважає, що корівчина з годівниці перетворилась на тягар. Тому й збувають селяни корів: економічно не вигідно їх тепер тримати. Як вихід із скрутного становища Іван Логвинович пропонує такі кроки. По-перше, підвищити закупівельні ціни на молоко (виробник-селянин і завод мають бути однією ланкою у галузі виробництва молока). По-друге, надати селянам безвідсоткове кредитування для закупівлі худоби, кормів і техніки. По-третє, організувати підприємства по виробництву і заготівлі кормів, пункти штучного запліднення. І останнє – закріпити власників корів за сінокосами і пасовищами.

Запропонований варіант цілком влаштовує селян, але чи відповідає він нашим реаліям?

Начальник управління агропромислового розвитку при райдержадміністрації С.Ю.Шаров подав своє бачення цієї проблеми. За його словами, районна влада не в змозі впливати на приватні підприємства, які знаходяться за межами району. І, зокрема, на цінову політику, яку диктують молокопереробні заводи. Єдиний вихід він вбачає в об’єднанні одноосібних власників худоби у кооперативи і спілки. Тільки об’єднавшись, селяни зможуть відстоювати власні інтереси. А головна умова для створення об’єднання селян – знайти серед себе натхненну «пробивну» людину для цієї справи і, звісно ж, бажання самих учасників процесу. У свою чергу, районна влада надасть консультацію для створення такої організації і допоможе поставити діяльність спілки на ділові рейки. І в цьому напрямку влада вже працює.

У Новомиколаївці створено кооператив. У їхньому випадку підприємство «Данон – Дніпро» з Херсона, яке закуповує сировину в селі, встановило охолоджувальне устаткування, що трохи підняло ціну селянського молока (2,00 грн за літр).

Купити ж за власний кошт устаткування – надзвичайно дорого. Тому поки що власники корів змушені приставати на будь-які умови. Відомо ж бо: краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

(Свої відгуки на статтю надсилайте на ел. адресу: dashchen@mail.ru)