З початку цього року у районі вже зареєстровано один випадок цієї небезпечної хвороби. Для порівняння, за аналогічний період 2010-го — жодного.

Сказ (гідрофобія) — осо¬бливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчуєть¬ся смертю. Поширюється хвороба серед домашніх і бродячих тварин. Так, за ми¬нулий рік у районі були заре¬єстровані 9 спалахів сказу. За медичною допомогою звернулося 63 покусаних, 13-ом з них було призначе¬но антирабічне лікування. З початку цього року до лікарів звернулося вже 8 покусаних (у 2010-му — 15) і двом з них було призначене антирабіч¬не лікування.

Зараження людини від¬бувається через рану: при укусі скаженою твариною або при попаданні її слини на пошкоджену шкіру та сли¬зові оболонки, рідше — при знятті шкіри з трупів скаже¬них тварин. У них слина стає заразною в останні 10 днів інкубаційного періоду і за¬лишається такою протягом усієї хвороби. Захворювання розвивається не у всіх осіб, укушених скаженою твари¬ною. Розвиток гідрофобії залежить від локалізації та розмірів рани.

Інкубаційний період ко¬ливається від 7 днів до

року, частіше — 3-7 тиж¬нів. Розрізняють такі стадії хвороби: провісників, збу¬дження, паралічу. Перші ознаки сказу майже завжди проявляються на місці укусу. Рубець нерідко припухає, червоніє, стає болючим, свербить. Біль часто поши¬рюється вздовж відповідних нервів. У хворих виникають безпричинна нудьга, страх, тривога, з'являється без¬соння. Вони скаржаться на загальну слабкість, серце¬биття, нудоту, блювання. Через 2-3 дні настає стадія збудження. Наростає не¬спокій, з'являється симпто¬матика надмірної рефлек¬торної збудливості центрів дихання і ковтання. Вдих затруднений, з участю всієї допоміжної мускулатури, видих поверхневий. Лице ціанотичне, очі спрямова¬ні в одну точку. Хворого мучить спрага, але при спробі напитись виникають болючі судоми ковтальних м'язів (гідрофобія), поді¬бні явища викликає навіть вигляд води, її дзюрчання. Приступи корчів можуть проявлятися від руху пові¬тря (аерофобія), яскравого світла, голосної мови. Хворі марять: зриваються з ліжка,

намагаються кудись бігти, стають агресивними; при¬єднуються зорові та слухові галюцинації. На обличчі — ви¬раз жаху, зіниці розширені. Голос хриплий. З'являється рясний піт. Також спостері¬гається велика слинотеча. Період збудження триває не більше 2-3 діб і далі настає «зловісне» заспокоєння. За ним з'являється параліч кін¬цівок, порушується функція тазових органів й настає смерть від паралічу серця або дихального центру.

Іноді хвороба почина¬ється без провісників, зі збудження або відразу з паралічів, може? перебігати з вираженими ознаками пошкодження мозку. У ді¬тей хвороба відрізняється коротким інкубаційним пе¬ріодом. Напади гідрофобії і різкого збудження мо¬жуть взагалі не виявлятися. Дитина просто стає в'ялою, сонливою і через добу піс¬ля початку захворювання вмирає.

Аби вберегтися від цієї страшної недуги, треба за¬вжди пам'ятати, що тварини потребують догляду, адже вони, як і всі ми, здатні «під¬чепити» будь-яку хворобу. Тож необхідно своєчасно

проводити вакцинацію до¬машніх тварин і триматися подалі від диких. Якщо ж вас все ж таки вкусила хвора чи підозріла тварина, негайно промийте рану водою з ми¬лом, її краї обмажте йодом, накладіть стерильну пов'язку і зверніться у лікарню за ме¬дичною допомогою.

Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вби¬вати. Її необхідно ізолю¬вати і встановити нагляд ветеринарним працівником протягом 10 днів, тобто максимального терміну по¬яви клінічних ознак сказу. У випадках укусів дикими, безпритульними тваринами та за порадою лікаря треба пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні. Адже вони на сьогодні — єдиний ефектив¬ний засіб профілактики цієї хвороби.

При появі клінічних ознак захворювання доставляйте домашніх тварин для огля¬ду у ветеринарну установу. Пам'ятайте, ваша пильність врятує вам життя!