Технологія отримання високоякісного продовольчого зерна представляє собою досить об'ємну низку чітко пов'язаних в часовому вимірі агротехнічних пара­метрів, заходів та вимог. Кожен з них виз­начає свою долю в формуванні врожай­ності культур. Поживний режим ґрунту — одна з умов отримання високого врожаю та його належної якості.

В області рівень забезпеченості грунтів основними компонентами живлення є од­нією з основних причин недобору високо­якісного зерна. За результатами ґрунто­вої діагностики переважна більшість посівів озимої пшениці (близько 75-80 %) має недостатню забезпеченість азотом, який, на фоні рівноважного балансу інших мінеральних компонентів, є основою фор­мування високобілкового зерна. На сьо­годні дефіцит азоту в ґрунті в 5-10 разів перевищує необхідний оптимум, на таких площах якісне зерно не може бути сфор­моване фізіологічно.

В даному випадку першочергову увагу слід приділити добре розвиненим посівам озимої пшениці, яка сформувала 600-800 продуктивних стебел на 1 кв. м, відзна­чається вирівняністю, має добрий фіто- санітарний стан. На таких посівах зараз слід провести ґрунтову діагностику, виз­начивши рівень забезпеченості ґрунту азотом. Дані ґрунтової діагностики забез­печують оперативне реагування на потре­би ґрунту та рослин і є вхідними парамет­рами для розрахунку оптимальних доз мінеральних добрив та визначають доцільність їх використання. До того ж практичним досвідом багатьох госпо­дарств доведено, що додаткові витрати на проведення досліджень ґрунту повністю себе виправдовують в економічному сенсі.

Питаннями проведення діагностики ґрунту та рослин протягом тривалого часу (понад 46 років) займається Херсонський державний проектно-технологічний центр родючості ґрунтів і якості продукції.

Зважаючи на те, що на основній частині посівів відзначається початок та інтенсив­не колосіння, в даний період є додаткова можливість стимулювати ростові та аси­міляційні процеси. При перспективі отри­мати високоякісне зерно для обробітку посівів можна застосувати карбамід (10-30 кг/га) чи КАС (5-10 л/га) в суміші з мікродобривами (Нутрівант-зерновий — 2 кг/га, Еколист-зерно — 4 л/га, Кристалон — 1 -3 кг/га та ін.). Удобрення можна сумі­стити з обробкою посівів фунгіцидами та інсектицидами (бакові суміші), не­обхідність яких треба визначати в кожно­му окремому випадку за станом посіву. Застосування комплексів з мікродобри­вами в хелатній формі в даний період ве­гетації забезпечує збільшення коефіцієн­ту використання рослинами біогенних елементівз добрива до 80-95%; підвищен­ня толерантності рослин до стресів, що виникають унаслідок дії пестицидів, не­сприятливих погоднихумов (посуха, різкі перепади температур повітря), грибкових та бактеріальних хвороб тощо; підвищен­ня врожайності на 10-20% та поліпшення якості зерна на 15-30%; окупність однієї гривні — 10-20 гривнями чистого прибут­ку.

Для озимої пшениці в міжфазний пері­од налив — молочна стиглість зерна (І-ІІ декади червня) слід додатково провести тканинну діагностику, яка надасть мож­ливість визначитись з необхідністю про­ведення додаткових обробітків посівів азотними добривами (карбамід, КАС, мікродобрива та ін.),застосування яких обумовлює суттєве зростання вмісту клейковини в зернівці.

Слід зазначити, що в системі вирощу­вання озимої пшениці добрива є важли­вим, але не єдиним результуючим компо­нентом, що формує врожай культури, тому слід враховувати й інші його складові, зок­рема, систему догляду за посівами.

Погодні умови склались занадто спри­ятливо для розвитку та розповсюдження шкідників та хвороб. Посівам озимої пше­ниці в даний період завдають шкоди гусе­ниці злакової листовійки, попелиці, трип- си та ін.

Основним найбільш поширеним шкідни­ком зернових культур є клоп-шкідлива черепашка. Початок відродження личи­нок фітофага розпочалося з 19 травня. Ушкодженість озимої пшениці доросли­ми клопами на окремих полях становить від 5 до 10% рослин. Самки клопів відклали лише від 20 до 25% яєць, тобто кожна самка відклала по 28-42 шт. яєць

із 140. Чисельність личинок очікується від ЗО до 150 екз/м2. Тому обробки про­ти клопів на полях слід планувати 2 рази: в період початку наливу — молочної стиг­лості зерна і в період початку молочно- воскової стиглості зерна. Тобто першу з 5-6 червня, а другу на 7-8 днів пізніше. Оптимальні строки боротьби з личинка­ми клопа-шкідливої черепашки — 6-16 червня.

Враховуючи високу чисельність клопа- черепашки в умовах нинішнього року, слід планувати обробку по личиночній стадії в оптимальні строки. Для обробки застосувати інсектициди контактної і системної дії. Суміші контактних пести­цидів з системними препаратами, таки­ми як Бі-58 (0,75 л/га), Апьфазолом (0,3 л/га) застосовують один раз, бо вони збіл ьшують три вал ість захисної дії від 10 до 20 днів. Враховуючи, що токсична дія препаратів Децису, Фостаку діє протя­гом 3-х днів, Бі-58 — 10 днів, Конфідору 21 день, для подовження токсичної дії препаратів рекомендуються їх суміші в таких дозах: Альфазол — 0,15 мл/га + Ка­рате Зеон 050 — 0,08 л/га; Альфазол — 0,15 мл/га + Фастак — 0,1 мл/га; Альфа­зол — 0,15 мл/га + Фюрі — 0,07 л/га, Бі- 58 — 0,75 л/га + Каратель ЕС, к.е. — 0,08 л/га, Діазол — 0,9 л/га + Карате Зеон 050 0,08 л/га та інші суміші.

Для збереження врожаю та якості зер­на захист посівів проводиться за чисель­ності клопа-шкідливої черепашки 1 -2 ли­чинки на 1 кв. м на посівах сильних і цінних пшениць та насіннєвих посівів, 4-6 осо­бин на 1 кв. м — на рядових посівах. Крім клопа-черепашки обприскування забез­печить захист від супутніх шкідників (трипси, попелиці, хлібних жуків).