Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні запрошені, учасники засідання!

Перш за все, за великим рахун­ком, ми сьогодні зібралися роз­глянути одне із ключових питань життєдіяльності нашої держави, яке торкається кожної людини. Це — питання житлово-комунального господарства.

Якщо трохи подивитися в мину­ле, я переконаний, що в цьому залі практично немає людини, яка б чи напряму, чи опосередковано не торкалася цього питання, його вирішення.

І ми з вами знаємо, що політи­ка державна в цьому питанні була покладена на регіони. З політич­ної точки зору вважалося, що там видніше. Якщо будуть прорахун­ку хто буде за це відповідати? Керівники регіональної влади. Так чи ні? Так. Я це добре знаю. Чому? Тому що я також багато часу пра­цював в регіоні. І коли ми бачи­ли, що не можемо вирішити сер­йозні питання, які торкаються, в цілому, держави, приїжджали до Києва, тут нам казали: «Слухай­те, ви не перекладайте з хворої голови, як кажуть, на здорову».

Так було? Так. Так і залишаєть­ся. А чому? Я це питання сьогодні хотів задати уряду і Вам, Миколо Яновичу. Ми в минулому ріоці прий­няли цілу низку важливих рішень, наприклад, створити ціноутворю- ючий орган, тобто, Національну тарифну комісію. Що до цього часу зроблено? Аж нічого. Переклали на НКРЕ, НКРЕ, як кажуть, ні шатко, ні валко в цьому питанні працює, але це і не їх питання.

Треба створювати спеціальний орган, який буде регулювати це питання, так всюди у світі у су­часних державах. І не може бути такої строкатості в цінах у житло­во-комунальному господарстві.

Чому? Тому що в нас єдині тарифні сітки, в нас зарплата виплачуєть­ся однаково, підхід щодо лікаря, щодо вчителя, щодо пенсіонера однаковий. Чому в одному регіоні послуги ЖКГ вдвічі більші, ніж в іншому? Хто на це питання дасть відповідь? Чому люди повинні відповідати за недбалість чинов­ників чи влади, в цілому? Тому на це питання я хотів би, щоб ми сьо­годні з вами дали відповідь і, як кажуть, розклали це питання по рівню всіх виконавців.

Я не знімаю із себе відпові­дальність, шановні колеги. Я, дійсно, це питання багато разів ставив і в різних розмовах в різних форматах і на місцях, у регіонах, і тут з урядом, і з прем'єр-міністром. Мені набридло водити ці розмови по колу і нічого не робити! Тому я сьогодні хотів би, щоб ми з вами спільно, дивлячись один одному в очі, дали чітку відповідь на це питання. Ми здатні навести поря­док? Ми здатні системно підіити до вирішення цих питань? Ми здатні припинити той безлад, який є сьогодні на всіх рівнях чи ні? Врешті-решт, є голова на плечах у виконавців чи ні?

Тому, шановні колеги, я деякі питання хотів би конкретизувати і сказати, що, безумовно, минулий рік для нас був визначальний, і нам багато чого вдалося в мину­лому році зробити. І я, в цілому, наприкінці минулого року чи на початку цього року дав позитив­ну оцінку роботі уряду, в цілому, виконавчої влади, і в центрі, і на місцях ми розпочали реформи, ми навели порядок в фінансах, врешті-решт, ми припинили зрос­тання економічної кризи, і розпо­чалось зростання економіки. По­вільно, не так, як нам хотілося б, але воно почалось. І ми це ви­знаємо. І люди це знають і добре розуміють, що нелегко було в ми­нулому році уряду. В цьому році до цих проблем додалась ще про­блема зовнішнього боргу. 189 млрд. грн. нам треба платити, а все це з гаманця платників по­датків. Це також тягар величез­ний для нашої країни. Але, дяку­ючи Богові, економіка зростає, зростають доходи бюджету, тоб­то, ми знайшли той інструмент, який, по великому рахунку, сьо­годні впливає позитивно на зрос­тання економіки.

В деяких галузях у нас є успіх, в деяких регіонах ми бачимо, що суттєво змінюється і позитивна ситуація, і люди на це позитивно реагують. Наприклад, я скажу: ос­таннім разом я був в Закарпатті; що стосується житлово-комунального господарства, це — приклад, коли на індивідуальне опалення переходить цілий регіон. Це — досвід, який треба використову­вати. І це — приклад яскравим, хоча там проблем, як кажуть, як і в будь-якому регіоні, також дос­татньо. Але це — позитив якраз, як яскравий приклад в житлово-ко- мунальному господарстві, по яко­му шляху можна йти.

Тому, шановні колеги, безумов­но, прорахунки в підходах і зволі­кання з реформуванням галузі з врахуванням того, що це накопи­чувалось і в попередні роки, і відсутність сьогодні системного підходу у вирішенні значних про­блемних питань в житлово-кому­нальному господарстві, безумов­но, викликає невдоволення насе­лення, м'яко кажучи. Я хочу ска­зати, що ми з вами читаємо пре­су, зустрічаємось з людьми, люди кажуть, що кожного місяця, коли приходить платіжка, цей конверт відкривати не зовсім є бажання, тому що буде новина. А новина яка? Зростання тарифів.

Цього ми не повинні з вами до­пустити, щоб люди лякались не- передбачувальної політики дер­жави. Хто сьогодні рахує вартість цих послуг? Як? Який підхід? На всі ці питання нам треба знайти відповіді. Я переконаний в тому, що ми покладемо початок систем­ного підходу, який дасть нам мож­ливість створити систему обгрун­тованого тарифоутворення. Участь держави в цих питаннях вкрай необхідна, тому що, наприк­лад, що стосується одного питан­ня ціни на воду: по-перше, ми з вами знаємо, які втрати сьогодні в мережах по воді, так чи ні? Я не набагато помилюсь, якщо я ска­жу, що мінімум 30-40%. По Ваших розрахунках скільки?

КЛЮЄВ А.П. — Біля 40%, а в де­яких регіонах і 50%.

ЯНУКОВИЧ В.Ф. — Якщо вода тече в землю, а люди за неї пла­тять — це справедливо чи ні?

Друге — система ціноутворення. Ми знаємо, що в деяких регіонах вода дешева, і це природньо, тому що ці регіони забезпечені водою. А в деяких регіонах її треба піднімати, її треба постачати на велику відстань і робити підйом води. А це все споруди, які треба утримувати, — це водонасосні станції і т.д. Але перекладати ут­римання цієї водопостачальної системи тільки на плечі громадян несправедливо.

Тому тут участь держави і, як кажуть, треба справедливо роз­класти цю ціну таким чином, щоб ціна на воду в державі, незалежно, в якому регіоні людина пла­тить за воду, була однакова, так, як тариф на електроенергію, та­риф на газ. Чим відрізняється скажіть, вода? Це — ресурс, якии використовується, і тому він по­винен бути також на загальнодер­жавному рівні визначений цей та­риф; подивитись, що може взяти на себе держава для того, щоб по­м'якшити, і підходити, безумовно, головне — треба наводити лад в цих питаннях. Є сучасні технології, є країни, які досягли в цих питан­нях наикращих показників і по якості, і по економіці, я маю на у вазі, по якості води. І тут Міністерство охорони здоров я, зараз новий міністр, я не знаю, Ви пропонуєте, мені сказали, нового Головного санітарного лікаря, Ви несете за це відповідальність, Ви також повинні включитись в цю проблему і вирішувати її разом з нашими комунальними службами обов'язково. Ви повинні бути в цій системі і приймати участь і нагля­дати, тому що якість води — це та­кож один з показників, який впли­ває на здоров'я людей. Сідайте.

Тому, шановні колеги, я хотів би сказати, що Кабінет Міністрів по­винен зараз розглянути і запро­понувати ті закони, яких сьогодні бракує в державі для справедли­вого ціноутворення, які стосують­ся взагалі державних підходів в цих напрямках. Безумовно, сьо­годні ми повинні підключити і кон­тролюючі органи, тому що нама­льовані витрати — за них платити вже ніхто не буде. Ми реально повинні вийти на реальні сьогодні ціни по всіх напрямках. І тут вис­тачить роботи всім контролюючим органам, я не буду вас перелічу­вати, ви всі тут присутні. І я до вас звертався неодноразово і ще раз хочу звернутися, як кажуть, щоб не було компанійщини, але системно потрібно підійти для того, щоб це питання тримати на контролі.

Витрати — це державні кошти і це — кошти наших платників, тоб­то, громадян нашої держави. Ба­гато було різних спроб, різних підходів, багато чого напрацьова­но. Я не хочу сказати і, як кажуть, все тільки чорними фарбами ма­лювати; безумовно, робітники житлово-комунального господар­ства останні роки працюють в складних умовах: не вистачає гро­шей, була економічна криза, ве­лика заборгованість. Але, наприк­лад, якщо взяти такий приклад як створення ОСББ, їх створено 15 тис. по державі, потрібно зроби­ти ревізію, як вони працюють. Є яскраві приклади, де вони чудово працюють, а є приклади, де прак­тично це тільки є на папері.

І ми їх рахуємо, а фактично вони не виконують ту головну роль де- регуляції в житлово-комунально­му господарстві і децентралізації, і боротьби з монополією. Тому що монополісти — там, де є монопо­лісти, диктують умови, і тут вам потрібно, Василю Петровичу, Ан­тимонопольному комітету також включитися в це питання і запро­понувати можливі підходи, як де­монополізувати цю систему жит­лово-комунального господарства. Тому, що слово «ЖЕК» викликає сьогодні негативну реакцію, як ка­жуть, алергію в суспільстві. По­трібно подивитися, я дивлюся на Бродського М.Ю., попрацюйте в цих питаннях, потрібно підключа­ти бізнес, інвестиції, потрібно створювати умови, що потрібно зробити, запропонуйте, будь лас­ка, і дайте такі пропозиції.

Шановні колеги, я міг би багато говорити, багато прикладів наво­дити, можливо, і назвати прізви­ще, але я хотів би, щоб Голова уряду сьогодні сказав і запропо­нував і інші виступаючі, не тільки, хто винен, і чому ми досягли та­ких «успіхів», а що треба зроби­ти, як треба підійти до вирішення цього питання, як ми будемо ви­користовувати сучасний досвід, сучасні технології і хто візьме на себе відповідальність, хто стане лідером в цих питаннях.

Тут треба подивитись і на регі­они, колись, коми ми підбирали Міністра ЖКГ, ми тоді проводили конкурс, Попов, тут присутній чи ні? Як він потрапив у Київ, всі зна­ють колишні урядовці? Що ми його з Полтавської області, я не скажу, що це було глухе місто, але неве­личке містечко, і ми тоді зробили конкурс і його запросили у Міністерство ЖКГ міністром. Він багато чого зробив, але політич­на ситуація склалася так, що йому не дали потім працювати, він пішов із цієї посади, але зараз, Олександр Павлович, у Вас є ціле місто. Безумовно, я добре розу­мію, що ви не можете одноосібно приймати рішення, не маючи за­конодавчої бази чи законодавчо­го фундаменту. Тому я також про­сив би Вас підключитись, Миколо Яновичу, я до Вас звертаюсь: підключіть Київ як базовий регі­он, на якому ми можемо опрацьо­вувати різні пілотні проекти, тому що вони тут поруч, на очах, тут дуже чутливе середовище, і да­вайте ми почнемо в цих питаннях наводити разом порядок.