Жителька вул.Радянської (прізвище просить не назива­ти) обурена: «Що ж це робить­ся? — показує на дві «спалені» туї неподалік міської ради по вул.Гвардійській. — Вам не здається, що всохли вони від «крутого» посолу протиожеледних засобів узимку? Яке не­подобство — навіть не спиля­ють», — обурюється.

«Чи була необхідність по­сипати так щедро вулиці сіллю проти ожеледиці? — за­питує житель Цюрупинська В.В.Галадим. -Згадайте ті дні: до початку робочого дня льо­дова кірка вже зійшла під про­менями сонця. А сіль продов­жували сипати прямо під ноги городянам, що йшли на робо­ту. А куди мішки із сіллю ста­вили, пам'ятаєте? Звісно, під дерева. У цих місцях вона лежала й на розсип, купами...».

- Відповідаючи на ваше за­питання, чому всохли насад­ження туї по вулиці Гвардійській, сподіваюсь, і ви, і читачі добре пам'ятають ті дні, про які ви писали, як дні «крутого посолу Цюрупинсь­ка» (міська влада застосувала явно (неадекватний ситуації спосіб захисту населення про­ти ожеледиці, яка «зійшла» буквально на очах, а сіль ще кілька днів розсипами і ціли­ми купами лежала на тротуа­рах міста. — Ред.). Причому, тричі правий ваш читач, коли нагадує, куди ставили мішки із сіллю — піддерева! Там же були і купи розсипаної солі. Атепер наслідки — сіль проникла до ко­реневої системи і дерева про­пали, — так прокоментував наше запитання заступник директора Степового філіалу УкрНДІЛГА з наукової роботи Сергій Назаренко.

- Та що коментувати, кра­ще я вам знімки покажу, — сказав Сергій Володимиро­вич, — вони демонструють, що саме під цими деревами сто­яли мішки із сіллю, тут були й купи її...

Пригадується, своє обурен­ня «неадекватним застосуван­ням протиожеледної суміші» за бюджетні кошти депутати міськради чомусь адресували нашій газеті, яка помістила ря­дову замітку про це. 11-рядко­ву замітку на сесії розглядали... півгодини, обурюючись з вис­тупу газети.

У чому жми були неправі? У тому, що бюджетні гроші — небагато-немало, а 38 тисяч гри­вень, фактично викинуто на вітер. Вірніше, «висипано, як сіль, на тротуари». А це ж кош­ти платників податків. Невже не знайшли розумнішого їх вико­ристання?

Чи ми неправі в тому, що внаслідок «крутого» посолу Цюрупинська завдали шкоди природі міста, його зеленим насадженням? По дорозі на Житлоселище ми порахували: «спалено» шість туй, ще дві — в стадії всихання.

Нічого не зробили, лише нашкодили, права наша читач­ка, а тепер ще й спиляти не мо­жуть.

Про те, що саме в тих місцях, де стояли мішки із сіллю, або лежали її купи, «ви­горіли» дерева, стверджують і науковці, підкріплюючи свій висновок фотознімками.