Весна і початок літа для освітян Херсонського морехідного училища рибної промисловості Державного агентства рибного господарства Ук­раїни традиційно є періодом активної підготовки до випуску та майбутньо­го набору першокурсників. Керів­ництво та викладацький склад закла­ду прагне, аби надії абітурієнтів, котрі обрали саме цей вуз, справдилися, адже училище має багаторічні традиції і добру славу на теренах не лише України, а й країн близького та дале­кого зарубіжжя завдяки підготовці високопрофесійних фахівців рибопро­мислового флоту. Училище по суті своїй є унікальним, адже в Україні вціліли лише три такі заклади, які го­тують безцінні кадри судноводіїв та судномеханіків для рибного промислу. Втім, маючи все необхідне для подаль­шої плідної роботи, вуз мусить долати не стільки внутрішні проблеми, скільки зовнішні, пов'язані з реформами в га­лузі. У зв'язку з передачею вищих на­вчальних закладів І—IV рівнів акреди­тації у структурні підрозділи універси­тетів, у Держагентства рибгоспу, яко­му підпорядковуються Одеське і Херсонське училища та Бєлгород- Дністровський технікум, навіть сумнівів не було при прийнятті такого, здавалося б, єдиного правильного рішення — об'єднати всі профільні на­вчальні заклади навколо їхнього ж Кер­ченського державного морського тех­нологічного університету. Втім, у місцевої влади такий «симбіоз» викли­кав бурхливий супротив. Чи не в ос­танній момент керівництво облради та облдержадміністрації почало стукати в двері усіх причетних міністерств, аби зупинити процес приєднання до «чу­жинця». Мовляв, у нас достатньо своїх місцевих університетів і інститутів, го­тових прихопити під своє крило «рибтюльку». Ладні навіть «доточити» його до Херсонського державного аграрно­го університету, який наразі відчуває дефіцит студентів. А що дивного, — розмірковують чиновники, — ті роз­водять рибу, а ті ловлять... Втім, навіть найпалкіші патріоти області далекі від думки, що такий варіант схрещування «слона з черепахою» піде на користь «селекції», якщо не бути послідовним і не ввести в пе­релік спеціальностей принципово нові профілі навчання.

Аби з'ясувати перспективи по­дальшого збереження і розвитку на­вчального закладу, який де-юре вже став структурним підрозділом кер­ченського вузу, а головне, що дасть це його курсантам і чи не потягне за собою скорочення педколективу, ми запросили до розмови керівництво Херсонського морехідного училища рибної промисловості та Керченсько­го державного морського технологі­чного університету. Офіційну позицію з цього питання опонентів такого об­'єднання — очільників органів місце­вої влади та народного депутата Юрія Одарченка представники ЗМІ вже мали нагоду почути на попередніх прес-конференціях.

Керівництво училища наразі пред­ставило листи, підписані випускника­ми училища попередніх років, нинішніми курсантами та їхніми батьками, педагогами, котрі стоять на позиції збереження профілю вузу і схвалю­ють приєднання до галузевого універ­ситету. Адже традиційно в училищі здобувають освіту юнаки з малоза­безпечених родин, для яких повне держзабезпечення є чи не єдиною можливістю'здобути чоловічу про­фесію і у перспективі мати високо- оплачувану стабільну роботу. Підви­щити здобутий фах і отримати мож­ливість кар'єрного росту упродовж кількох десятиліть було цілком до­ступно в Керченському державному морському технологічному універси­теті. Причому вищу освіту випускни­ки учиУІища здобувають тут за скороченою програмою навчання і за бюд­жетною його формою. А завдання створити в галузі таку систему підго­товки кадрів, яка б дозволила будь- якому курсанту морехідки набути вищу освіту на рівні бакалавра, спе­ціаліста чи магістра за єдиними пла­нами підготовки, Держкомітет рибно­го господарства поставив перед ке­рівництвом Керченського університе­ту ще 10 років тому. Тож саме бажан­ням не розгубити останні галузеві на­вчальні заклади з безцінним викла­дацьким складом рибопромислового напряму і керувалися. Але що спрово­кувало шквал негативних суджень стосовно перетворення Херсонської морехідки на структурний підрозділ університету і таким чином стовідсот­кового збереження цього закладу в Херсоні? На думку начальника учили­ща Костянтина Стасюка, ймовірно, комусь дуже кортить під маркою «за­хисту інтересів рідного міста» від «чу­жих» університетів підім'яти «рйб- тюльку» зі всіма її корпусами, землею в центрі міста та іншим майном. При­чому явно не заради того, щоб_ роз­вивати заклад і плекати унікальні кад­ри для промислового риболовецько­го флоту. «Натомість варто нагадати, що якраз об'єднання невеликих на­вчальних закладів у модернізовані сучасні університетські центри є не­минучим, бо продиктоване держав­ною політикою і сучасною стратегією розвитку вітчизняної освіти, — стверд­жує керівник закладу. — До того ж, у Херсоні вже не перший рік успішно працює ціла низка філій універси­тетів, які є не менш престижними і затребуваними, аніж місцеві вузи. Для нас головне — збереження про­філю, педагогічного колективу, цілісності матеріальної бази, яка цілком відповідає сучасним вимогам підготовки спеціалістів, на яких утри­мується високий попит на ринку праці держави». Сергій Голіков, декан морського факультету Керченського морського технологічного універси­тету, зазначив, що Одеське училище та Бєлгород-Дністровський технікум, які раніше увійшли до структурного підрозділу університету, не відчу­вають втрати самостійності ані в на­вчальному процесі, ані в прийнятті будь-яких рішень педагогічним колек­тивом, який, до речі, зберігся по­вністю. Вони продовжують працюва­ти в своїх регіонах і надавати високий рівень знань своїм курсантам, котрі з часом на пріоритетній основі здобу­вають вищу освіту в університеті.