Пенсійну систему ос­таннім часом реформують у багатьох країнах світу. Річ у тім, що населення не­впинно старішає в усьому світі, і урядам важко за­безпечити пенсійні випла­ти. В Україні зараз мільйо­ни пенсіонерів отримують кошти, на які дуже важко прожити. Тож проблема реформ пенсійного за­безпечення актуальна і для нас.

Урядовий законопроект «Про заходи щодо законо­давчого забезпечення ре­формування пенсійної си­стеми» обговорюється в суспільстві близько чоти­рьох місяців. На адресу цього документа пролуна­ло чимало критичних зау­важень, які оперативно враховувалися розробни­ками. До проекту були внесені доповнення та виправлення. Слухання в парламенті поки не пока­зали єдності в оцінці про­екту пенсійної реформи, розділилися й думки екс­пертів. Поки що ясно те, що реформа відбудеться й у визначений урядом термін. У протилежному випадку проблем в еко­номіці й соціальному за­безпеченні українців по­більшає.

Звісно такі реформи краще робити на тлі еко­номічного зростання в країні, але саме непрос­тий час і підштовхує уряд сьогодні робити зміни. Коштів у Пенсійному фонді бракує, внесків тих, хто працює, не вистачає, аби виплата пенсій була ста­більною. Більш того у нас за кілька років кількість пенсіонерів і тих, хто пра­цює, зрівняється, й тоді знову може повторитися ситуація, коли пенсії виплачувалися зі значними затримками. Тому, щоб захистити інтереси пенсі­онерів, потрібно негайно вживати рішучих заходів і реформувати систему за­безпечення літніх людей.

В Україні на теперішній час діє солідарна система пенсійного забезпечення громадян. Її запровади­ли в Радянському Союзі понад 80 років тому, й за цей час вона майже не змінювалася. Суть цієї си­стеми у тому, що всі пра­цюючі сплачують внески до Пенсійного фонду й ці кошти за певною форму­лою розподіляються се­ред усіх пенсіонерів. Це так званий перший рівень пенсійного забезпечення. Він дає людям мінімальні гарантії. У більшості роз­винених країн додаткове забезпечення люди отри­мують завдяки другому і третьому рівням пенсійної системи — обов'язковому та добровільному накопи­чувальному страхуванню. Саме трирівнева пенсійна система найбільш збалан­сована. У нашій же країні солідарна система зали­шається основним джере­лом доходу для літніх лю­дей.

Запровадження другого рівня пенсійної системи є одним із головних етапів пенсійної реформи. Про її необхідність 'багато років лише говорили, але тільки зараз вживаються реальні кроки для введення систе­ми в дію. Після збалансу­вання бюджету Пенсійно­го фонду частина пенсійних внесків, що за­раз сплачується до «за­гального котла» солідарної системи, буде перерахо­вуватись на персональні рахунки працівників. Ці кошти належатимуть кожній людині та після до­сягнення пенсійного віку будуть виплачуватись по­ряд із державною пенсією. Накоплені за життя кошти також можуть бути успад­ковані. Участь у накопичу­вальній системі братимуть громадяни, які не досягли 35-річного віку. Це пов'я­зано з тим, що для накопи­чення достатньої суми для виплати належної пенсії, внески необхідно робити досить тривалий час. Дру­гий рівень пенсійної систе­ми уряд планує запрова­дити з 1 січ«йя 2013 року, коли Пенсійний фонд ста­не бездефіцитним.

Дефіцит Пенсійного фонду насправді значний. У 2009 році він становив 31,1 млрд. грн., у 2010 році збільшився до 34,4 млрд. грн., у 2011 році — за опти­містичними прогнозами — очікується — 17,8 млрд. грн., при.тому, що його витратна частина у 2010 році -193,7 млрд. грн. Усе, що сплачують працівники, одразу йде на пенсійні виплати, а дефіцит покри­вається з державного бюджету. Тому пенсійну реформу потрібно прово­дити негайно, але в комп­лексі з іншими реформа­ми. Найближчий крок уряду — масштабна лега­лізація заробітних плат на ринку праці. Тому що саме в «тіні» сьогодні перебуває дуже значний резерв для наповнення Пенсійного фонду.

Основні пропозиції ре­формування солідарної системи:

За існуючим законом для призначення пенсії до­статньо мати 5 років стра­хового стажу. В умовах страхової пенсійної системи не може бути так, що сплачуючи внески всього 5 років, пенсію будеш одержувати 15-20 років. Пенсія має бути заробле­на. Тому мінімально необ­хідний для призначення пенсії страховий стаж збільшується до 15 років.

Зараз ми маємо ситуа­цію, коли люди зі стажем ЗО років та 5 років одержу­ють майже однакові пенсії. Така несправед­ливість має бути усунута і ті особи, які мало працю­вали, одержуватимуть пенсію відповідно до власного стажу.

Для виходу на пенсію нормативна тривалість страхового стажу стано­вить 20 років для жінок та 25 для чоловіків. Законо­проект передбачає збільшити цей стаж на 10 років.

Пенсійний вік для жінок буде поетапно підвищено протягом 10 років щороку, на 6 місяців до 60 років. Поступово підвищуючи, вік, законопроектом пе­редбачено і систему ком­пенсаційних механізмів для жінок. Зокрема, за кожний рік відстроченого виходу на пенсію жінка одержить збільшену на 5% пенсію. Тобто за 5 років відстрочки пенсія збільшиться на 25%.

Заробіток для обчис­лення пенсії буде братись тільки заданими персоні­фікації, що є у Пенсійному фонді. Людям не треба бігати по різних підприє­мствах та архівах у пошу­ках даних про свою заро­бітну плату. Все, що потрібно, вже є в базі да­них Пенсійного фонду.

Пропонується більш оп­тимальний підхід для виз­начення розміру середньої заробітної плати, яка використовується при призначенні пенсії, а саме: брати для розрахун­ку середню заробітну пла­ту за три попередні роки перед зверненням за при­значенням пенсії. Таким чином мінімізуються дис­пропорції між пенсіями, призначеними в різні роки.

Законопроектом перед­бачено, що граничний вік перебування на державній службі становитиме 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. Зазначе­нні^ пенсійний вік для чо­ловіків планується підви­щити з 2013 року. Пенсія державним службовцям призначатиметься в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'­язкове державне пенсійне страхування. Спеціальні пенсії державним служ­бовцям за період роботи передбачається виплачу­вати у розмірі трудової пенсії. Після звільнення з роботи пенсії виплачува­тимуться у розмірах, виз­начених відповідним зако­ном.

Запроваджується об­меження максимального розміру пенсії. Виплата не повинна бути більшою, ніж 10 мінімальних пенсій ( на сьогодні це 7640 грн.) при цьому уряд наполягатиме, щоб ця норма стосувала­ся не тільки новопризна- чених пенсій, а тих , які призначалися раніше.

Крім цього, Уряд пропо­нує установити для вчи­телів, лікарів, працівників культури виплату грошо­вої допомоги при виході на пенсію після досягнен­ня пенсійного віку. Розмір цієї допомоги становити­ме 10 розмірів пенсій.

Пенсійний фонд України проводить громадське об­говорення проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпе­чення реформування пен­сійної системи». Всі заува­ження та пропозиції зацікавлені громадяни, громадські організації мо­жуть направляти:

на поштову адресу Фон­ду: вул- Бастіонна. 9, м- Київ, 01601, з приміткою „Громадське обговорен­ня»:

звернувшись до „ Урядо­вої гарячої лінії за теле­фоном 0-800-507-309;

надіславши листа на електронну адресу obgovor@ukr.net;

зателефонувавши на інформаційну ггарячу лінію» з питань пенсійної реформи 0-800-500-392 (у робочі дні з 9.00 до 18.00, всі дзвінкії з Украї­ни безкоштовні);

зателефонувавши до Контакт-центру Пенсійно­го фонду України: 0-800-503-753 (у робочі дні з 9.00 до 18.00);

зателефонувавши на „гарячу» телефонну лінію управління Пенс­ійного фонду у Вел икоолександрівському рай­оні районі: 2-22-19 або головного управління Пенсійного фонду Украї­ни в Херсонській об­ласті: 35-39-02.