ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



МОРАТОРІЙ ТРЕБА ПРОДОВЖИТИ!
19.04.2011 / Газета: Каховська зоря / № 31-32 / Тираж: 8000

На початку 90-х років минулого століт­тя перші фермери України, в тому числі і я, активно виступали за створення ринку землі. Так, приватизація землі у вигляді ви­ділення селянських земельних паїв відбу­лася. То був цивілізований розподіл землі у приватну власність вчорашніх колгоспни­ків, робітників радгоспів та інших сільських трудівників. Вважаю цілком правильно, що держава надала всім своїм громадянам право передавати власну ділянку землі (пай) у спадщину своїм дітям та онукам. Як нащадки тією землею розпорядяться, то вже інша справа...

Для таких людей, які отримали землю у спадок, але живуть в містах і не обробля­ють її, очевидно і треба мати вільний ри­нок торгівлі ріллею. Але через дуже чітку і вдумливу законодавчу базу. Масовість тут не потрібна.

Отож якщо ми раніше і говорили про ринок землі, то зараз, побачивши, як «при- хватизуються» всі багатства України, хто нині володіє енергетичними компанія­ми, чому не розвивається альтернативне енергозбереження і постійно на все рос­туть ціни, як монополісти зухвало диктують простому народу власні правила життя, то після всього цього ні про який вільний ри­нок землі говорити недоцільно.

Ми знаємо, що згаданий мораторій продовжено вже на восьмий рік поспіль. Чому так робиться? А щоб, уклавши на пев­ний час мораторій, прийняти відповідну законодавчу базу під Закон про купівлю- продаж земель сільськогосподарського призначення, щоб не було спекуляцій і дерибану, щоб українську землю не скупи­ли іноземці... Але ж ніхто цього не робить протягом восьми років, не створено нових потрібних законів, хоча до строку відміни мораторію лишилося менше восьми мі­сяців. Тому, зрозуміло, майже всі вітчизня­ні агровиробники сьогодні виступають за продовження заборони накупівлю-продаж сільгоспугідь мінімум на п'ять років.

Я був присутній 23 березня у Верхо­вній Раді на громадських слуханнях з цього приводу. Тільки троє підтримали думку про необхідність відміни мораторію, переваж­на більшість (а це понад двадцять відомих вчених, крупних агрокерівників і досвід­чених сільгоспвиробників) висловилася за те, щоб мораторій продовжити. Не знаю, як влада може не врахувати думку згада­ної більшості і знову проводити нові слу­хання з означеної теми.

В той же час можлива відміна морато­рію дуже активізувала багатьох доморо- щених ділків, які не проти успішно спеку­лювати на купівлі-продажу землі. В селах з'явилися «землекористувачі», які обіця­ють взяти в оренду селянські земельні паї по 5 і більше відсотків орендної плати. Ті, хто обіцяють, наперед знають, що в Законі про вільний продаж землі буде прописана стаття щодо першочергового права купів­лі землі тим, хто її орендує. І це, звичайно, справедливо, але тільки не по відношенню до тих, хто зараз у будь-що намагається «перетягнути» до себе в оренду селянські паї. Гадаю, як правило, за цим стоїть зви­чайний обман. І обмануть обов'язково, бо ще вчора більшість із «обіцяльників» (вра­ховуючи той факт, що нині в усьому Кахов­ському районі розмір орендної плати за земпай становить 3%) не сплачувала своїм орендодавцям за землю й 1,5%). Ми поба­чимо на власному досвіді: як тільки мора­торій буде продовжено (а так, сподіваюсь, і буде), то всілякі багатообіцяючі «землеко­ристувачі» та «фірмочки» водночас кудись зникнуть.

Якою ж буде подальша доля простих селян і керівників фермерських госпо­дарств в разі створення вільного ринку землі? Зрозуміло, чимало землі придба­ють вітчизняні та іноземні олігархи (через підставних осіб), бо земля була, є і завжди буде найбільш ефективним вкладенням коштів. Зрозуміло, будемо боротися за своє право господарювати на рідній землі. Навіть, коли в нас залишиться по 50 гектарів власної землі, ми свою справу не залишимо і на життя нам вистачить. Прикро тільки, що в на­ших селах вже не буде людей, та й самих українських сіл не,буде, а за­мість них — якісь резервації на зразок індійських.

У вітчизняній пресі пройшло повідомлення: на сьогодні, попри дію мораторію, в Україні вже незаконно куплено-продано 1,5 мільярда гектарів сільгоспугідь. Мимоволі дивуюсь: якщо вже стільки землі сільгосппризначення продано олігархам за повної відсутнос­ті належної законодавчої бази, то скільки ж Гї буде «взято в оренду», коли та база з'явиться? Іншими словами, як можна в ко­румпованій країні, якою є Україна, вводити вільний ринок землі без трагічних наслід­ків для неї?! Як можна зараз ризикувати втратою власної сільгоспземлі, коли в світі мільярди людей голодують, а Україна мо­гла б нагодувати вдосталь не тільки себе, але й багато інших держав? Ніхто ніде не продає золоту курку, яка несе золоті яйця, а українська земля-годувальниця саме і є, образно кажучи, тією золотою куркою.

Які в нас, середніх вітчизняних зем­лекористувачів, конструктивні пропозиції щодо врегулювання нагальної проблеми? Зрозуміло, що фермери та більшість агро- виробників Каховського району не куплять землю, яку зараз орендують. Олігархи зможуть всю Каховщину скупити декіль­ка разів. Тому ми пропонуємо, аби Між­народний валютний фонд (а він настійно допомагає Україні і хоче їй начебто добра) або інші банківські структури надали Укра­їнському Земельному банку, який ще тре­ба створити, довгостроковий кредит під 5, скажімо, відсотків для купівлі в україн­ських селян їх конкретних земельних паїв (коли в селян виникне гостра проблема ті паї продати), щоб забезпечити продаж у розстрочку під певні відсотки (відповідно до умов взятого міжнародного кредиту) тих земельних ділянок вітчизняним фер­мерам або агропідприємцям, які згадані паї до того і орендували, і обробляли. Це буде в усіх відношеннях справедливо. Го­ловне, щоб рілля залишилася в Україні, в українського землероба! Інша справа: а чи є добра воля у держави вчинити саме так справедливо? От і будемо знати, чи діусно МВФ та інші міжнародні фінансові уста­нови, даючи нам у борг десятки мільярдів доларів та евро, дійсно бажають Україні добра та процвітання? Особисто в мене останнім часом стосовно цього є сумніви.

Зараз політологи та аграрії наголо­шують на необхідності провести Всеу­країнський референдум з питання від­міни згаданого мораторію. Гадаю, що це обов'язково треба зробити, коли в нашої держави вже нема ніякого іншого шляху, як тільки створювати обов'язково вільний ринок купівлі-продажу земель сільгосп­призначення. Так, хай народ — єдине дже­рело влади в нашій країні за Конституцією — прийме або ні це доленосне рішення. Але нам кажуть, що нема Закону про Всеукра­їнський референдум, що треба зібрати 5 мільйонів підписів за його проведення і що взагалі ця процедура досить тривала та складна... А куди ми, власне, поспішаємо і навіщо? Щоб в котрий раз знову насмішити весь цивілізований світ?

Автор: Леонід КИРИЧЕНКО, керівник фермерського господарства «Зоря Каховщини», голова районної асоціації фермерів та землевласників

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

29 березня Одеса втратила двох видатних артистів
29 березня померли відомі одеські артисти Володимир Комаров та Віллен Новак

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.013