Так звучить популярний на­родний жарт про недо­тепність... Кажуть, у кожному жарті є лише частка жарту, а все інше — правда.

Яку ціль переслідували зло­вмисники, які минулого тиж­ня злочинними діями вивели з ладу причіп з ємкістю для підвезення води, нині виясня-. ють правоохоронці, а те, що' мешканці Високопілля і Кня- зівки залишилися без питної води — це факт.

Майже п'ять років приватний підприємець Іван Оліферович постачав питну воду на­селенню Високопілля, а з при­ходом нового селищного го­лови — і жителям села Князів- ки. Сумлінно платив податки, старався ні з ким не конфлік­тувати, співпрацював з орга­нами місцевого самовряду­вання. Маючи інвалідність II групи і потребу купувати дорогі ліки, аби не відмовили ноги, трудився Іван Іванович по 20 годин на добу. Люди натомість були лише вдячні «водовозу».

Бо безцінна волога в домашніх криницях не придатна для вживання, а для малечі — навіть небезпечна.

Та яке ж було здивування підприємця, коли одного дня виявив причіп з ємкістю по­нівеченим. «Пробиті скати в двох місцях, живцем вирвані крани, вирвані сигнали пово­ротів, стопів. Хіба я комусь за­важаю?», — з присмаком гірко­ти зауважує Іван.

Та, щоб господар довго не розмірковув, зловмисники залишили записку «Пусть дума­ет район за воду, а то мы тебя не то заделаем...».

Схожі дії можна було бачити в постреволюційних фільмах, коли білі червоним і навпаки, коїли диверсії. Але ті часи ой як далеко. То чим же керува­лися, і чиї це були месники? Зрозуміло одне: дії їхні розхо­дяться з інтересами самого народу. Хіба хоч одна бабця чи господарка назве їх розумни­ми, коли виглядаючи усі вихідні трактора з водою, ос­талися ні з чим?

Редакція спробувала з'ясу­вати, які дії проводяться для того, аби знайти винних та відновити водопостачання?

Олег Козаков, в. о. зас­тупника РВ УМВС, началь­ник МГБ, старший лейте­нант міліції:

«25.03.2011 року, у 8.20 до райвідділу звернувся грома­дянин І. І. Оліферович з при­воду пошкодження транспор­ту та кинутої в бочку з водою пляшки з невідомою речови­ною. Дії вчинено невідомими особами шляхом вільного до­ступу. По цьому факту прово­диться слідча перевірка сто­совно встановлення винних осіб. Пляшка, яка не встигла розлитися у резервуарі, зна­ходиться на експертизі. Га­даю, найближчим часом вин­них буде знайдено і вони по­несуть відповідне покарання».

Марина Старух, головний санітарний лікар району:

«Наші фахівці, які відповіда­ють за якість водних ресурсів району, відповідно до положення, час від часу відбирають воду на аналіз з ємкості (боч­ка, в якій перевозилася вода) і паралельно — з водонапірної башти. Якість води завжди відповідала показникам при­датності до вживання. Після того, як правоохоронні органи нададуть нам результати екс­пертизи, ми знову відберемо воду на аналіз. Якщо вона відповідатиме вимогам ГОСТу, підприємець отримає дозвіл на продаж води населенню».

Руслан Застава, Високопільський селищний голова:

«Звісно, інцидент неприєм­ний, зі своєї сторони ми завж­ди співпрацювали з Іваном Іва­новичем, і зараз допомагаємо йому відновити діяльність.

Загалом, в подальшому централізоване водопостачан­ня та водовідведення Високо­пілля візьме на себе новостворене та зареєстроване кому­нальне підприємство «Високопільський комунсервіс». Доку­ментація, ліцензія і дозвіл на спецкористування наразі в стадії розробки, і до кінця квітня будуть повністю готові. Селищна рада виділяє в ста­тутний фонд новострореного комунального підприємства 80 тис. гривень і майно колишнь­ого комунгоспу. Тож як би там не було, а населення без води не залишимо».

Наразі, поки очікуються ре­зультати експертизи з по­шкодженого резервуару, підприємець використовує інший. Вода розвозиться за графіком.