Нещодавно під час обласної селекторної наради голова Херсонської облдержадміністрації М. Костяк, наголошуючи на необ­хідності рішуче активізувати роботу новообраних селищних та сільських рад, поставив у приклад діловий та енергійний підхід до справи Чорнянського сільського голови Ю.Серова.

Протягом минулого (п'ятого) депутатського скликання Чорнянка, одне з найбільших та найзаможніших сіл Каховського райо­ну, явно не використала наявні резерви та можливості для свого подальшого соціально-економічного розвитку. Тож не випадково Зіберезня 2010-го на посаду сільського голови тут балотувалося аж сім претендентів. Переміг, набравши більше половини голо­сів виборців, 46-річний землероб-одноосібник Юрій Серов.

Юрій Миколайович народився і виріс в Чорнянці. Після середньої школи закінчив Кіровоградський технікум підготовки керів­них кадрів для радгоспів і колгоспів, отримав диплом агронома-організатора. Повернувся до рідного села, трудився агрономом в колгоспі. Відслужив в армії, очолив у колгоспі імені Леніна механізований загін, закінчив заочно агрономічний факультет Херсон­ського державного сільськогосподарського інституту... З 1994 року Ю.Сєров служив дільничним інспектором, а потім старшим уповноваженим, оперативним черговим і помічником начальника Новокаховського міського відділу міліцГі'. Але де б він не тру­дився, завжди подумки бачив себе землеробом. Після розвалу колгоспно-радгоспної системи Юрій взяв в обробіток 60 гектарів земельних паїв своїх та родичів і почав одноосібно вирощувати пшеницю, сою, соняшник та гірчицю, побудував гарний власний будинок, разом з дружиною виростив і виховав доньку та сина.

-Юрію Миколайовичу, Ви себе вва­жаєте успішним землеробом, який до того ж не з чуток знає Закони України і має певний досвід живої, неформальної роботи з людьми. А який стиль діяль­ності на цій відповідальній посаді Вам більше Імпонує — кабінетно-класичний, ліберально-непосидючий чи, можливо, анархічний?

- Якось над цим ще не замислювався. Скоріше за все, мій стиль роботи — чапаєв- ський. Я намагаюсь у будь-якій справі бути попереду, на передньому краї і власним прикладом вести людей за собою.

-Друге місце на жовтневих виборах сільського голови посів директор Чор- нянського комунального підприємства А.Шматенко. Які у Вас з ним зараз сто­сунки?

-Ми і зараз щиро поважаємо один одно­го. Анатолій Олексійович — чудова людина, справжній професіонал і великий патріот Чорнянки. Після виборів ми міцно потис­нули руки і об'єднали в одну свої передви­борчі програми дій щодо виходу Чорнянки з кризи. Нині Анатолій Шматенко активно взявся за те, аби згодом кожне чорнянське обійстя мало водолічильник. До слова, в нашому селі сплата мешканців за послуги водопостачання вже становить 90-95 від­сотків. Мені важко уявити свою успішну роботу без надійного плеча, без всілякої підтримки Анатолія Олексійовича, за що я і три з половиною тисячі чорнянців йому сер­дечно вдячні.

-З чого, Юрію Миколайовичу, почали на посаді головного сільчанина Чорнян­ки?

-Зрозуміло, з організаційної сесії. Ми маємо 23 депутати сільської ради. Я попро­сив їх стисло викласти у письмовій формі своє бачення того, чим нам треба займа­тися, аби зробити життя чорнянців кращим. Письмові пропозиції подали лише троє депутатів, а інші відмовчались. Чесно ка­жучи, мене це і стривожило, і засмутило, і примусило до більш вдумливого спілкуван­ня із сільськими депутатами. Не скажу, що всіх, але більшість з них «розворушити» все ж таки вдалося. Ми провели вже шість се­сій сільради, дві сходки жителів села, при­йняли цілий ряд неформальних рішень, які схвалює переважна більшість чорнянців.

-Я хочу, Юрію Миколайовичу, Вас привітати, бо за Вашого головування саме Чорнянка стала першим в нашому районі селом, де почала виходити дру­ком на восьми сторінках справжня міс­цева газета «Чорнянські світанки».

-Перші номери згаданої газети я ви­дав за власний кошт. А з цього поточного року засновником і видавцем «Чорнянських світанків» є Марина Кондратенко. Газе­та користується великим попитом серед чорнянців і допомагає досить ефективно в роботі сільраді та її виконкому. «Світанки» виходять один раз на місяць і містять в собі практично всю багатогранну інформацію з життєдіяльності нашого населеного пунк­ту: тут і рішення сільради та виконкому, і оперативні замітки, і важливі оголошення, і розповіді про наших людей та виробничі колективи, і критичні кореспонденції (деякі чорнянці приходять до редакції і буквально благають не згадувати їх прізвища у спис­ках боржників за комунальні послуги, да­ють слово в той же день розрахуватися з усіма платежами)... Газета допомагає осо­бисто мені викликати людей на відвертий діалог, щире спілкування, мобілізувати їх активність. Наприклад, «Чорнянські світан­ки» повідомили, що 28 лютого на ділянці Північно-Кримського каналу мешканцям села належить провести прибирання та санітарне очищення. Прийшло понад двіс­ті осіб, і за лічені години ми навели там на­лежний порядок.

-Той, хто півроку не був у Чорнянці, неодмінно помічає позитивні зміни у її зовнішньому вигляді...

-Це дійсно так. Вдалося пробудити здо­рові амбіції сільчан. Скажімо, на подвір'ях Віктора Ступки та Валерія Ландихова ро­ків зо двадцять лежали без діла асбесто- цементні труби. І ось згадані чоловіки ви­рішили ті труби порізати і зробити з них гарненькі урни для сміття. Понад 70 цих урн абсолютно безкоштовно вже встановлено в центрі Чорнянки та на її вулицях. За кошти підприємців в нашому населеному пунк­ті нещодавно облаштовано три автобусні зупинки. Люди вклали 15 тисяч гривень у монтаж системи опалення спортивно- оздоровчого комплексу, обладнали там туалет, умивальники та душову. Фермер Сергій Стукан подарував спортсменам два тренажери. Солідні кошти вклав у ре­конструкцію спорткомплексу керівник ПП «Дніпро-Агро» Борис Альошин. За рахунок чорнянців зроблено євротуалет в сільсько­му будинку культури.

Активізували роботу адміністративної комісії сільвиконкому щодо благоустрою та санітарного очищення села, нещодавно серйозно попередили ЗО сільчан про мож­ливі штрафні санкції, якщо вони не наведуть зразковий порядок на своїх подвір'ях.

Особливу увагу люди приділили благо­устрою цвинтаря, почали облаштовувати нову огорожу, ворота, заборонили рух авто­транспорту поблизу кладовища, підвищили зарплату охоронцям...

-Кажуть, вночі ваше село виблискує вогнями, наче місто...

-Я завжди мріяв облаштувати всю Чор- нянку нічним електроосвітленням. Поціка­вився у своїх колег з Любимівки та Малока- ховки, як це краще зробити, і збагнув, що в цій начебто простій справі Існує безліч бю­рократичних перепон, бо потрібно витрача­ти великі кошти на замовлення проектно- кошторисної документації, всілякі дозволи та інші папірці.

Пішли іншим шляхрм. Особисто все щодо нічного освітлення розрахував та узгодив: схема проста — прожектор (або ліх­тар), фотореле, електролічильник сусідньо­го господаря, і жодного доторкання до тих електроприладів людей. Таке освітлення автоматично ввечері вмикається, а вранці — вимикається. Спочатку встановив до 20 ліхтарів біля своєї хати, тоді інші почали ро­бити те ж саме. Нині в Чорнянці вночі пра­цюють понад 120 ліхтарів та прожекторів, за що люди сплачують на місяць не більше трьох карбованців.

Освітлено автозупинки, стадіон, буди­нок культури, школу, сільраду, всі магазини, всі урни, горить світло й на околицях... Від­повідно до правил благоустрою, які сесія сільради нещодавно прийняла, вночі мають бути добре освітлені й всі об'єкти агропід- приємств та особистих селянських госпо­дарств.

У нас введено самооподаткування для поліпшення благоустрою та санітарного очищення села, кожен двір сплачує добро­вільно на рік 20 гривень.

В листопаді поточного року славет­на Чорнянка відзначатиме своє 220-річ- чя. Як готуєтесь до знаменного свята?

Готуємось дуже серйозно. З міркувань «військової таємниці деталізувати не буду. Скажу тільки, що ми запропонували кож­ному нашому землекористувачу вкласти у спеціальний благодійний фонд по 5 гривень з кожного гектара закріплених за ним площ. Крім того, за рішенням загальносільської сходки (а я до того побував у Голій Пристані, де мер цього міста Анатолій Негра за один рік і два місяці побудував спорткомплекс «вартістю 5,5 мільйона гривень, з яких 1,8 мільйона гривень за його закликом скла­ли кошти самих городян) ми вирішили від­крити до 220-річчя Чорнянки три благодійні банківські рахунки для всіх мешканців села: на будівництво, на цільову програму «Спорт для всіх» і на проведення саме ювілейного свята. Сподіваюсь, незабаром бажаючі (а їх дуже багато) зможуть зробити свої благо­дійні внески на згадані рахунки.

-Що, Юрію Миколайовичу, Вас най­більше непокоїть як сільського голову?

-Нині в Чорнянці 274 дошкільнят, а ди­тячого садка немає і невідомо, коли буде. Це головна наша проблема. Я звернувся по допомогу до облдержадміністрації, осо­бисто її голова Микола Михайлович Костяк пообіцяв нам підтримку.

-А які найближчі плани чорнянських депутатів?

-Дуже багато наших задумок пов'язано із подальшим благоустроєм села. Йдеть­ся про відновлення чорнянських тротуарів, про створення паркової зони біля стадіону, про закладення алей Слави та Кохання, про можливість для кожного, при бажанні, виса­дити в парку своє іменне дерево з таблич­кою, про відродження трояндових клумб... Учні нашої загальноосвітньої школи з енту­зіазмом підтримали ці пропозиції, і відте­пер кожен випускний клас висаджуватиме у зеленій зоні на добру згадку свій іменний острівець дерев та кущів. Думаю, і дорос­лим сільчанам подібна ідея прийдеться до душі.