У народі кажуть: курчат рахують восени. Та щоб дійсно полічити наявність звичної для всіх селянських підсобних господарств птиці, декому з самого початку складного, так би мовити, «історичного» Процесу яйце — курка, доводиться добре попотіти, у прямому й пе­реносному сенсі цього слова. Коли надворі ще зима, в інкубаційному приміщенні Велико- олександрівського птахівничого СТОВ спекотно — 37-38 градусів. За словами директора СТОВ Володимира Робертовича Калнауса, основний масштаб роботи припадає на період із лютого по серпень-вересень, у залежності від попиту населення на молодняк каченят.

Приміром, цього року зап­лановано інкубувати 350 ти­сяч штук яєць різної домаш­ньої птиці, з яких отримати приблизно 250 тисяч голів. У 2010 році було проінкубова- но 264 тисячі штук яєць, в результаті чого на світ з'яви­лося 173 тисячі голів молод­няка. Тільки за два місяці з початку нинішнього року, за­уважує Володимир Робер- тович, вже вдалося вивести 25 тисяч голів жовторотої птиці: це і бройлери кросу «Коб 500», і каченята ан­глійської м'ясної породи «Черрі Веллі», і м'ясо-яєчні курчата «Еліта тетра», і гусе­нята породи «Ліндовська» тощо. Тобто, для різних по­треб вибагливого покупця.

Після того, як курчата чи каченята вилізли із своїх яєць, їх одразу переводять в інше, не таке спекотне, але не менш комфортне при­міщення. І буквально з пер­ших хвилин їхнього життя тут дбають про імунітет. З ме­тою профілактики різних хвороб, птиці, зазичай, про­водять щеплення, наприк­лад, цього року голландсь­кою вакциною, яка ефективно протидіє різним видам захворювань. Також, зазначає В.Калнаус, важли­вою умовою у профілактиці інфекційних заражень є ви­ведення молодняка із якіс­них яєць, яким перед почат­ком інкубації обов'язково необхідно проводити дез­інфекцію. А от санітарно- профілактичної процедури дотримуються безпосеред­ньо в інкубаторії перед по­чатком і після закінчення інкубації яєць, тобто один раз на місяць.

Але головна запорука ус­піху у будь-якій справі, наго­лошує Володимир Роберто­вич, залежить від добросовісних, люблячих свою справу людей. Саме такої вдачі жінку й предста­вив нам директор.

Віра Павлівна Лихожон, завідуюча інкубаційного цеху. Через її вмілі й турбо­тливі руки щоденно прохо­дять сотні яєць. Уявіть собі, скільки їх вона мала змогу побачити за більше як трид­цять років праці в інкубаторі. Про її високий професіо­налізм, відповідальність та добропорядність під час ви­конання своїх безпосередніх обов'язків можна розказу­вати не одну годину, але найпершою умовою ефек­тивної діяльності, звичайно ж, є любов до своєї роботи. Тому такого кваліфіковано­го, професіонального пра­цівника в птахівничому СТОВ і цінують, і поважають.

Разом із Вірою Павлівною в інкубаційному цеху працю­ють одна помічниця та чоти­ри електрики, котрі цілодо­бово ведуть спостереження за 21 інкубацій ною машиною, у яких і «висиджу ються» яйця. Го ловним завдан ням цих працівників є по стійний контроль за таким важли­вим температур ним режимом та вологістю в інку­баторі, порушен­ня норм яких може призвести до негативних наслідків. Тому тут, зазначає ди­ректор СТОВ, працюють лише відповідальні люди, які ніколи не підведуть.

Не важко зрозуміти, що роботи у працівників цеху на сьогодні більш, ніж достат­ньо, хоча й виконується вона не галасливо, швидше на впаки. Адже процес інкубації пташиних яєць як у природі та і в штучних умовах, мож­на сказати, є інтимним, що не витримує зайвих очей. Зате потім, кожен, тримаю­чи в руках м'якеньке золота­ве диво, може милуватися «витвором» природи і ре­зультатом праці людських рук.