Понад 3000 чоловік налічує картотека донорів резерву районної лікарні. Хтось з них здавав кров всього один раз — коли дружина народжувала чи рідним потрібне було переливання, але немало серед них і свідомих та милосердних громадян, які добровільно дарують здоров'я людям, частіше всього незнайомим, які потрапили в біду. 25-35 разів на місяць медсестра відділення переливання крові районної лікарні Діляра АБЛАЄВА ретельно, з дотриманням всіх вимог проводить процедуру забору крові.

ЗАБЕЗПЕЧЕНІ СТОВІДСОТКОВО

Історія не зберегла імена смі­ливців, що першими наважилися поділитися своєю кров'ю для по­рятунку життя інших. Відомо тіль­ки, що перше переливання кро­ві від людини людині відбулося ще у 1819 році в Англії. Науково обґрунтоване переливання крові стало можливим на початку XX століття після створення вчення про імунітет і відкриття груп кро­ві.

Нині відносини, пов'язані з розвитком донорства крові, за­безпеченням комплексу соціаль­них, економічних, правових і ме­дичних заходів щодо організації донорства у нашій країні та задо­волення потреб охорони здоров'я в донорській крові регулює Закон України «Про донорство крові та її компонентів».

- У відділенні переливання кро­ві створені необхідні умови для забору і зберігання крові, — роз­повідає завідуюча медичною час­тиною райлікарні Наталія Ракша. — Після забору кров у центрифузі розділяється на еритроцитар- ну масу та плазму. В експедиції (так називається спеціальне при­міщення) є 4 низькотемпературні камери, де при температурі мінус 35 градусів зберігається плазма. Вона використовується в осно­вному для призупинення гострих кровотеч. У двох холодильниках висять гемакони (полімерні кон­тейнери одноразового застосу­вання) з еритроцитарною масою, на яких вказана дата забору кро­ві.

Зразки крові відправляються до Херсона на обстеження, де перевіряються на відсутність та­ких захворювань, як гепатити А і В, сифіліс та СНІД. Якщо одну з інфекцій виявлено, кров вибра­ковується. Здорова кров збері­гається протягом шести місяців. Потім донори'знову здають кров на аналіз і лише після повтор­ного підтвердження відсутності інфекцій заготовлена ЯМ-масса та плазма використовуються, найчастіше у хірургічному та по­логовому відділеннях. Потреба у повторному обстеженні існує у зв'язку з тим, що на ранніх ста­діях деякі інфекції, зокрема СНІД, не виявляються. А ціна помилки у такій справі надто висока.

Торік, наприклад, було списано 8,7 літра крові від первинних до­норів, імунно-ферментний аналіз якої дав позитивний результат. З них 4,6 л крові було взято від хво­рих на гепатит, про який донори не знали, 2,5 л — від хворих на сифіліс, 1,5 л — на СНІД.

За словами Наталії Ракши, відділення переливання крові 100-відсотково забезпечує потреби- районної лікарні у крові та її компонентах. За 2010 рік кров взяли у 350 донорів, 196 з яких «жертвували» її вперше. Всього було заготовлено 179,5 л крові, з яких одержано 90,3 л еритроцитарної маси і 89,1 л свіжоза- мороженої плазми. За рік у ста­ціонарних відділеннях райлікарні використали 24,2 л ЯМ-маси і 9,9 л плазми. 57,6 літра крові пере­дали Херсонській станції пере­ливання крові. Частіше всього здійснюються з цією установою взаєморозрахунки. Взамін райлі- карня отримує кров з негативним резусом та четвертої групи (яких не вистачає через те, що люди з такою групою та резусом зустрі­чаються рідко), сироватку, альбу­мін та інші препарати крові.

- Якби можна було розшири­ти площу, яку займає відділення переливання крові, 4облаштувати кімнату для відпочинку донорів, душові для співробітників, — розповідає Наталія Ракша, — ми б могли одержати ліцензію на ви­робництво ЯМ-маси та плазми і продавати її лікарням сусідніх ра­йонів. Тоді б брали кров у донорів за оплату та мали право прода­вати її пацієнтам, рідні яких при бажанні могли б просто купити кров, а не шукати донорів. Однак такої можливості немає.

Головний лікар райлікарні Олександр Тимченко поки що не бачить необхідності у ліцензуван­ні, адже проблем із забезпечен­ням хворих кров'ю та її компо­нентами практично немає.

ШЛЯХЕТНА СПРАВА

- Добровільна «здача крові — шляхетна справа, — каже опера­ційна медсестра відділення переливання крові Діляра Аблаєва.

Ми всі маємо бути вдячними цим людям, які добровільно зда­ють свою кров із усвідомленням того, що вони сприяють порятун­кові життя, і особливо тим, хто здає кров регулярно — два, три або й більше разів на рік.

Вона з кожним знайома осо­бисто, цікавиться їх станом здоров'я, знає телефони і адре­си. Постійних донорів, які здають кров 3-4 рази на рік, не так і ба­гато — 35 чоловік. Всі інші — це ті, хто «жертвує» її, так би мовити, добровільно-примусово: рідні по­роділь та хворих, яким перелива­лася кров. За її літр пропонують привести 5 чоловік для здачі крові. Зате стаціонарні хворі одержують кров та її компоненти безплатно.

Донорів завжди цінували у на­шій країні. Більше 60 років тому в Радянському Союзі було за­сноване звання «Почесний до­нор СРСР». Із 1995 року донори, що здали кров у кількості 40 ра­зових максимально допустимих доз, отримують звання «Почесний донор України». Нині 12 жителів району мають це почесне зван­ня. Першим отримав його ново- тройчанин- Сергій ІІІилін, який здавав кров 59 разів. Присвоєне звання «Почесний донор України» Валентині Тисленко з Чкапового, новотройчанину Миколі Богу- цькому, жительці Дивного Тамарі Гиковій, Андрію Даціву з Новомихайлівки, Миколі Сокуру з Горностаївки. Значну частку цієї славної когорти відповідальних і милосердних людей складають медики. У числі почесних донорів завідуюча медичною частиною райлікарні Наталія Ракша, лікар Василь Тиркало, молодші сестри відділення переливаннг. кро­ві Галина Кияшко та лабораторії Фаїна Файзулаєва, колишня медпрацівниця Людмила Ємельянова, начальник відділу кадрів Ніна Вечерковська. їх приклад доброти і чуйності наслідують інші меди­ки — молодий лікар-травматололг Сергій Рєзніков, медсестри Ірина Кудінова, Зейнаб Аділова, мето­дист Марія Соболь та інші.

Законодавством передбачено ряд пільг для почесних донорів. Зокрема, це надбавка до пенсії у розмірі 10% затвердженого про­житкового мінімуму в розрахун­ку на місяць (зараз — 89,4 грн.); безоплатне позачергове зубо- протезування (не з дорогоцінних металів) у загальнодержавних та комунальних закладах; пільгове придбання ліків (із знижкою 50% їх вартості) за рецептами, вида­ними державними та комунальни­ми закладами охорони здоров'я; позачергове придбання за місцем роботи путівок для санаторно-курортного лікування та ін.

Однак у Сергія Шиліна є ряд претензій до закону. Лише «над­бавка до пенсії зараз нарахову­ється без проблем. Скористатися іншими пільгами частіше всього не вдається, вважає почесний до­нор. На знижку на ліки та пільго­ве зубопротезування у місцевих бюджетах не вистачає коштів. Стосовно виділення санаторно- курортної путівки він вів тривале листування з міністерствами охо­рони здоров'я, праці та соціальної політики, які кивали один на одно­го. Не одержав донор конкретної відповіді і з комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я.

До речі, в останні три роки почесним донорам району до Всесвітнього дня донора крові, який відзначається 14 червня, з райбюджету виплачувалися гро­шові премії.

ДАРУЙТЕ ЗДОРОВ'Я ТА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ

Якщо вам, шановний читачу, більше 18 років і ви ще не пере­вищили пенсійний вік, якщо ви не скаржитесь на здоров'я, а у вашій душі є почуття доброти і бажання допомогти людям, приходьте до відділення переливання крові.

Кров можна здавати без шко­ди для здоров'я 4 рази на рік з інтервалами не менше 56 днів. Максимально допустима доза — 470 грамів. Беруть її у нас безоплатно. 26,38 грн., які отримують донори, це грошова компенсація талончи­ка на обід у ресторані, який ви­давався у радянські часи. Взагалі, після процедури слід ситно поїсти, випити червоного вина. Ви отри­маєте моральне задоволення від власної участі у благочинній акції. Крім того, медична наука ствер­джує: донорство принесе користь вашому організму. Завдяки йому відбувається активізація систе­ми кровотворення (червоні кліти­ни відновлюються через місяць) і стимуляція імунітету, профілакти­ка захворювань серцево-судинної системи, хвороб імунної системи, порушень травлення, атеросклеро­зу, діяльності печінки, підшлункової залози, виведення зайвого баласту з організму. Багато донорів відзна­чають підйом настрою і підви­щення працез­датності. І Сергій Шилін, і Галина Кияшко, яка стала донором у віці 21 рік і здавала кров близько 50 разів, розповідають, що відчувають легкість в організмі, по­чуття піднесеності.

Безперечно, аби не спричинити шкоду здоров'ю реципієнтів, донор сам повинен бути здоровим. «Ми не беремо кров у тих, хто хворів або хворіє на сифіліс, СНІД, гепа­тити, туберкульоз, має вади серця, онкологічні захворювання, виразку шлунку та дванадцятипалої кишки, хвороби нирок, печінки, розлади психіки та хвороби нервової систе­ми, астму та алергічні захворюван­ня, — розповідає Діляра Аблаєва. — Протипоказанням є також під­вищений тиск, вживання алкого­лю протягом останніх 48 годин, перенесені ГРВІ та грип протягом останнього місяця, травми голови та хребта протягом останніх 5 ро­ків. Упродовж місяця перед здачею крові не можна приймати психо­тропних препаратів. Взагалі, кров можна здавати тільки при доброму стані і самопочутті».

Законодавство всіляко підтри­мує розвиток донорства. У день здавання крові донор звільняєть­ся від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за ним середнього заробітку. Після кожного дня здавання крові, у т. ч. у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За ба­жанням працівника цей день може бути приєднаний до щорічної від­пустки або використаний в інший час протягом року. Передбачені також додаткові пільги тим, хто здає безоплатну кров система­тично. Так, донорам, які протягом року безоплатно здали кров у су­марній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій не­працездатності у зв'язку із захво­рюванням повинна виплачуватися у розмірі 100% середньої заробітно? плати незалежно від стажу роботи. Протягом року після здачі крові до­нори мають право першочергового придбання путівок для санаторно- курортного лі­кування за міс­цем роботи та першочергового лікування в за­кладах охорони здоров'я.

Як засвідчує практика, далеко не всі приватні підприємці дотримуються зако­нодавства про донорство, зокре­ма не оплачують своїм найманим працівникам дні здавання крові та наступний день відпочинку. В одній із крупних райцентрівських органі­зацій не відпустили працівників з роботи для повторного .проведен­ня аналізів.

Дехто побоюється здавати кров, мовляв, раптом занесуть інфекцію. Це — неможливо, запевняють меди­ки, адже у приміщенні, де береть­ся кров, діє режим стерильності, шприці та системи для забору за­стосовуються виключно одноразо­ві, навіть бахіли теж одноразові.

Отож поповнюйте лави донорів! Даруйте здоров'я і будьте здорові!