Минулої п'ятниці опівдні відбувся 53-й пуск води з Каховського водосховища у Північно-Кримський канал

Для посушливого півдня пуск води з рукотворного моря у рукотворну ріку — завжди радісна подія. І відбувається вона за будь-якої погоди ось уже більше як півстоліття. І уявити не можна, як об­ходилися наші багатостраждальні степи без дніпровської води, бо ж ця вода відкрила нову еру у вітчизняному хлібо­робстві. Люди «народили» воду, вода повернула землі її силу. Нині води кана­лу зрошуватимуть (захищатимуть від посухи) 102тисячі гектарів у Херсонській області й 343 тисячі у сусідів — АР Крим. Щороку на сонячний півострів канал подає понад 1,2 млрд. кубометрів дніпровської води — 85% від загально­го обсягу водоспоживання.

Голова Державного агентства вод­них ресурсів України Василь Сташук, якому начальник управління Північно- Кримського каналу Микола Риженко рапортував про готовність до відпові­дального моменту, зауважує: «Багато є гіпотез щодо нинішнього року. Одні го­ворять, що рік буде вологий, другі — по­сушливий. Для нас важливо інше: бути готовим до будь-яких примх погоди».

Ця важливість уже забезпечена, чого не скажеш про самих водокори­стувачів. На подачу живлющої вологи ними укладено лише від 30 до 36% договорів, і це не може не тривожи­ти. Не може не тривожити і те, що тільки на Херсонщині, де найбільше в країні зрошуваних земель (за проек­том 426,4 тис. га), 40 тисяч гектарів не зрошується. Такі сумні наслідки реформ в АПК, які призвели до еле­ментарного «розпаювання» (розкра­дання) меліоративних мереж.

«Не секрет, — говорить головний меліоратор країни Василь Сташук, — що водні ресурси двох унікальних ка­налів (Північно-Кримського і Каховського магістрального) використо­вуються лише на 60%».

А це значить, що невикористані резерви у нас не в глибинах Кахов­ського моря, а на поверхні.

Уже у Таврійську на спільному засіданні колегії-Державного агентства водних ре­сурсів України та облдержадміністрації го­лова Державного агентства водних ре­сурсів України Василь Сташук скаже:

«Ми ставимо амбітну мету на рівні дер­жави, області, районів: відновити 140 ти­сяч гектарів зрошення. У нас для цього є всі технічні можливості, і є унікальні мож­ливості запроваджувати крапельне зро­шення. і тут не потрібно їхати в Італію, Ізраїль чи Іспанію. І мені приємно, що 20 тисяч гектарів такого зрошення з 40 у державі створено саме на Херсонщині».

На колегії розглядалися питання робо­ти «Херсоноблводгоспу», райдержадміні- страцій, органів місцевого самоврядуван­ня з підготовки меліоративних систем області до поливного сезону 2011 року. Звіт як звіт: голова промовця — у паперах, думки присутніх — у степу.

Скажемо так: меліоратори (а насампе­ред керівники області) заявили про повну готовність «зробити революційний рро- рив». Чи вдасться — покаже час.

Василь Сташук заявив: «На експлуата­цію загальнодержавних меліоративних об'єктів ми одержали всі необхідні кошти.

Галузь буде забезпечена електроенергією на минулорічному рівні, виділені і компен­саційні кошти на її витрати».

У Таврійську підписана також угода про співпрацю між Державним агентст­вом водних ресурсів України та Херсон­ською облдержадміністрацією щодо роз­витку водного господарства та меліорації земель в області на 2011—2013 роки. На­мічено низку важливих заходів, що сто­суються зменшення залежності сільсько­господарського виробництва від неспри­ятливих природно-кліматичних умов, відновлення та покращення технічного стану меліоративних систем, оздоров­лення екологічного стану меліорованих земель тощо.

Перший заступник директора Інститу­ту гідротехніки і меліорації академік УААН Михайло Ромащенко зокрема сказав: «У минулій п'ятирічці науково-методичний центр «Меліорація», головною установою якого є наш інститут, закінчив розробку програми «Розвиток меліорованих територій». Вона розрахована на період до 2020 року. Ми спробували сформувати основи державної політики в галузі підтримки меліорації і зрошуваних земель в Україні, аби відновити роль меліорації як страхового фонду забезпечення продо­вольчої безпеки держави. Документ пере­даний у державне водне агентство, і ми розраховуємо на те, що він буде затверд­жений найближчим часом.

Повідомив Михайло Іванович і приємну для краю новину: «Є пропозиція Міністер­ства аграрної політики, Академії аграрних наук України ініціювати створення на зро­шуваних землях Херсонщини зон пріори­тетного розвитку. Формування таких зон дає податкові пільги, а також цілу низку преференцій, які можуть стати основою для залучення інвестицій».

Якщо таке станеться, то галузь зможе справді зробити прорив. І справді рево­люційний.