Без ініціативи на місцях і без підтримки населення чекати на допомогу сільській комуналці марно

Карну справу порушено проти керівника одного з сількомунгоспій Голопристанського району. Зокрема, йому загрожують штрафні санкції у сумі близько 600 тисяч гривень — за прострочення ліцензії на спецво- докористування. Одним словом, керівник подавав воду селянам неза­конно. У подібну халепу за останні роки потрапили комунгоспи трьох сільських рад Каховського району, деяким за це довелося сплатити сотні тисяч гривень штрафу. За словами учасників наради з сільськими головами, організованої Каховською районною радою у селі Чорнянці, така ситуація актуальна для всієї Херсонщини.

Вода повертається у села

Через багаторічні перебої з подачею води з села Волинського Каховського району ще недавно тікали люди. «Коли нам вдалося вирішити проблему, вони почали повертатися, і сьогодні там немає вільних будинків. Дехто і хоче по­вернутися, а вже немає куди», — зазна­чив голова райради Микола Крупін. Про постійні проблеми з водою забули і в не­величкому селі Вільна Україна.

Ми зрозуміли, що без встанов­лення лічильників це питання ніколи не вирішити, адже це спонукає людей до бережливого використання води і її економії, — говорить начальник місцевого ПП «Ш. А. Н. С.» Микола Новаков. — У нас є пенсіонери, які витрачають на воду менше 1 грн. на місяць, а є й ті, хто понад 500 грн. У селі Роздольному інша проблема — відсутність очисних споруд. Ми моли­мо Бога, щоб не прорвало труби у дитсадку або житловому будинку. Вода ж тут подається за графіком.

Уже 11 років ми працюємо і страждаємо, — додає начальник Норнянського комунального підприєм­ства Анатолій Шматенко. — Довгий час ми жили «по різні боки» з сільра­дою, підтримки не мали, я не міг до­битися встановлення лічильників. За­раз ситуація з платежами за кому­нальні послуги значно покращилася, на найбільш злісних неплатників по­даємо до суду. Хоча підтримки з боку суду не відчуваємо зовсім. Як не пе­реконували їхні працівники, що суди­тися з боржниками буде неважко, ми більше трьох місяців не можемо до­битися жодної відповіді на звернення.

Під час наради сільські голови по­рушили питання щодо отримання дозволів на спецводокористування, ліцензій на видобуток води. «Ми ро­зуміємо, що отримувати ці дозволи ' необхідно, але як? Обласні екологи вимагають від нас по тисячі гривень за кожну консультацію. Я розумію, що плату за такі послуги екологи можуть брати з підприємців, але ж ми — гро­мада. Навіщо на нас заробляти таким чином?» — запитав голова Ново- кам'янської сільради Андрій Думінець.

— Просто так екологічна інспек­ція нікого не штрафує, — констатує заступник голови облдержадмініст­рації Василь Котенков. — Вони зав­часно, щонайменше за місяць, по­переджають про проведення пере­вірки, і у сільрад є час виправити недоліки. Хтось на це дивиться крізь пальці: може, проскочить. Ні, не проскочить!

За оцінкою начальника управління житлово-комунального господарства ОДА Віталія Кузьміна, нелегальних свердловин в області не менше 5 ти­сяч, тоді як «офіційних» — менше 400. «А це — необліковані доходи місцевих громад. Тож ми проводитимемо інвентаризацію свердловин в області», — зауважив він.

Водонапірні башти відходять у минуле

На нещодавній сесії Каховської райради було прийнято рішення про виділення 195 тисяч гривень з місце­вого бюджету на придбання і установ­ку башт Рожновського для Коробків, Архангельської Слободи і Комишанки. «Проте набагато дешевше за ці башти встановлювати сучасні частотні пере­творювачі. Тож, напевно, будемо пере­ходити на них», — коментує Микола Крупін. Подібні перетворювачі вже не один рік успішно працюють у Бериславі, куди їздять запозичувати досвід комунальники усієї області. Проте не менш болючими залишаються про­блеми постачання якісної питної води і наявності проектно-кошторисної до­кументації на реконструкції водогонів. Лише на Каховщині питна вода цілодо­бово подається тільки в 12 населених пунктах. В інших — 31 селі — за графі­ком. За словами першого заступника голови місцевої райдержадміністрації Віктора Балабанова, 147,5 км водо­гонів перебуває в аварійному стані.

Просто так виділяти на щось кошти держава не буде. Забудьте! — попередив Василь Котенков.

Нещодавно дзвонять мені з Новотроїцького, скаржаться на те, що я не просуваю їхній проект з реконструкції водопроводу, — додав Віталій Кузьмін. — Але ж цей проект був виготовлений ще у 2008 році і після того не відкори- гований! Якщо хтось не додивиться і держава таки виділить кешти під про­ект, його ніколи не буде реалізовано. І вийде: район відзвітує, що «все вико­нав», а винною буде облдержадмініст­рація, яка не виконала реконструкцію. Тож такого не буде! З одного боку, дер­жава в останні роки виділяє дуже багато коштів на ЖКГ, приділяє цьому багато уваги. З іншого, в Україні йде напружена боротьба за кожну гривню. І виграють у ній ті, хто має готову проектно-кошто- рисну документацію. Наприклад, зараз на фінансування з державної програми «Питна вода» громади Хмельницької об­ласті подали проектів на 32 млн. грн., а з Херсонської — на 24,72 млн. грн. Тожтут є над чим працювати.