За порядковим но­мером сесія ра­йонної ради шос­того скликання була п'ятою (позачерговою), але дале­ко не за всі розглянуті питан­ня можна поставити п'ятірку, особливо, коли йдеться про фінанси.

Сказати, що з викона­ним минулорічного бюдже­ту справи були кепські, так ні. Зі звіту начальника фінан­сового управління Боровіка Д.В. картина вимальовува­лася цілком пристойна. Є пе­ревиконання, і, як наслідок, на 1 січня 2011 року склав­ся залишок невикористаних бюджетних коштів у сумі по­над 1,1 мільйона гривень. А вільного залишку — 702 тися­чі. Цей «шматок бюджетно­го пирога» і намагалися по­ділити. Ці кошти і справді, як десерт, коли уже пообідаєш, адже головні суми між роз­порядниками розподілено за формульним методом при ухваленні цьогорічного бю­джету. Але гроші мають таку властивість, що їх постійно на щось не вистачає. Тому дово­диться визначати пріоритет­ні напрямки їх використання. Ними, в основному, є район­ні програми.

Отож і ухвалювали депу­тати рішення щодо фінансо­вого забезпечення район­них програм: оздоровлення дітей; поліпшення життєза­безпечення, реабілітації, со­ціального захисту ветеранів, людей похилого віку, інвалі­дів та громадян, які опини­лися у складних життєвих обставинах; з виконання За­гальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини».

Додаткових коштів потре­бують усі без винятку бюджет­ні галузі: освіта, медицина, культура, адже формульний метод базується на кількос­ті населення, а воно, на жаль, збільшується не так стрімко, як видатки для шкіл, медич­них чи культурних закладів.

Тож за таких умов і опо­зиціонери мають, так би мо­вити, ідейну їжу». Хоч їх у Каланчацькій районній раді мізер (можна на пальцях од­нієї руки полічити) все ж ува­ги до себе вимагають. І су­дження їх здебільшого цілком протилежні від тих, які пропо­нує ухвалити більшість.

І як би не розпалювались пристрасті у сесійній залі, та, за словами того ж таки Боро­віка Д.В., усі прохання щодо збільшення фінансування задовольнити не вдалося, можливо, буде змога через півроку. Якщо бюджет пере­виконають. А наразі потрібно «оптимізуватись» і навчитись економити.

Як саме освоюють науку економії керівники бюджет­них установ, теж ішла мова на сесії. Подекуди, знаючи, що коштів не вистачає на фі­нансування захищених ста­тей (тобто на виплату зарп­латні та оплату спожитих енергоносіїв) , ще й «роз­дувають» штати. Тому голо­ва ради Шептура М.А. ініцію­вав створення групи, до якої б увійшли представники різ­них політичних сил, з метою вивчення стану справ з вико­ристанням коштів у бюджет­них установах.

Попри непросту ситуа­цію, депутати вчинили му­дро, виділивши кошти на автономне опалення Роз- дольненської загальноосвіт­ньої школи, де температур­ний режим не витримує ніякої критики, а тут же займаються і групи п'ятирічок.

Деякі сільські й селищні голови теж заявляли про невирішені проблеми, сподіва­ючись на допомогу з району. Безперечно, ця допомога на­дається, не обминають нікого, та не в повній мірі. Сільським радам дещо полегшили жит­тя, забравши у районне під­порядкування ФАПи, і вод­ночас залишивши основне джерело надходжень до бю­джетів — плату за землю.

І деякі сільські голови уже клопочуться проектами вста­новлення та зміни меж насе­лених пунктів, що, безумов­но, додасть вартості землі, а отже — й коштів.