Щоб отримати безплатне житло в Україні, потрібно мати дев'ятьох дітей і з'їздити на прийом до губернатора

Трьох років у черзі вистачило багатодітній родині з Ка­ховки К., щоб отримати можливість поліпшити свої житлові умови. Численні особисті звернення до усіх останніх голів Херсонської облдержадміністрації дали свій результат: на прохання каховської родини звернув увагу нинішній губер­натор Микола Костяк. Тож 9 лютого прийнято рішення ви­конкому Каховської міськради за № 90 «Про проект міської Програми «Придбання житла для багатодітних сімей, які ма­ють дев'ятеро і більше неповнолітніх дітей на 2011 рік». Якщо 24 лютого на своїй сесії депутати місцевої ради підтрима­ють цей проект, з бюджету розвитку міськради буде виділе­но 200 тисяч гривень на придбання будинку багатодітній ро­дині. Після цього свою частку пообіцяла виділити і облдерж­адміністрація, тож проблему однієї сім'ї буде вирішено.

Кандидат на покупку у Каховці вже є. За добротний буди­нок на вул. Мічуріна власник запросив 120 тисяч доларів США — майже мільйон гривень. «Будинок просторий, з евроремон­том, для такої великої родини якраз. Хоча за нашими приблиз­ними підрахунками його «красна ціна» — не більше 70 тис. дол.», — зазначив начальник відділу у справах сім'ї та молоді Каховської міськради Віктор Зубков. «Скоріше за все, будемо проводити тендер, — говорить головний спеціаліст відділу контролю за використанням комунального майна та землі, обліку житла міськради Валентина Рудець. — Але зараз усе залежить від того, чи погодяться депутати виділити кошти».

Цікаво, що при перших своїх зверненнях до тодішнього голови ОДА Бориса Сіленкова родина К. навіть не стояла у черзі на отримання житла. «Заяву про це вони подали у 2008 році», — зазначила Валентина Рудець. За нинішнім за­конодавством придбати житло багатодітній сім'ї бюджетним коштом можливо за умови прийняття відповідної програми — на місцевому, і обласному рівні. У виконкомі Каховської міськради не приховують, що проект цієї програми писався спеціально під родину К. І «не для преси» сподіваються на те, що у Каховці відсутні інші родини «з дев'ятьма і більше непов­нолітніми дітьми», котрі, згідно з проектом, теж мають право неотримання нового житла—на усіх просто не вистачить коштів.

Бажання губернатора допомогти багатодітній родині можна тільки вітати. В останні роки проблемам таких сімей у нас приділяють і справді чимало уваги. Проте ситуація з за­безпеченням українських родин житлом нагадує «боротьбу» сусідньої Росії з тероризмом, коли державі простіше випла­чувати мільйонні компенсації жертвам терактів, аніж реаль­но запобігати їх виникненню та звільняти з посад бездарних міністрів на чолі з прем'єром, з вини яких гинуть тисячі лю­дей, зокрема і наші співвітчизники. Так і в Україні: що у 2002-му була прийнята програма «Розвитку молодіжного житлового будівництва до 2010 року», яка фактично так і не почала діяти. Принаймні для Каховки за останні п'ять років на це не було виділено жодної копійки з держбюджету. Вод­ночас нічого не робилося для десятків молодих родин, які по­дали заявки на отримання пільгових кредитів на житло. У Новій Каховці майже 9 років молодь чекає на добудову другої черги «молодіжного» будинку в житломасиві «Сокіл».

Щоб вирішити житлову проблему у власній країні, моло­дим людям доводиться купувати житло за цінами, які вищі, ніж у Парижі або Варшаві, ще й сплачувати абсурдно високі банківські кредити або винаймати квартири втридорога без жодних угод (бо з ними ще дорожче). А українська влада замість того, щоб підтримати молодих і надати їм рівні умо­ви для отримання доступного житла, допомагає тільки «об­раним», для чого відроджує застарілі совдепівські звання на кшталт «Мати-героїня» (якщо жінка гідно виховала одного або двох дітей, невже вона не може бути прикладом для інших?) або «багатодітна родина». Невже для того, щоб вла­да забезпечила конституційне право людей на житло, їм тре­ба мати не менше дев'ятьох дітей і трошки пооббивати по­роги владних установ?