Значна частина водокористувачів сприйня­ла «в штики» рішення районної ради щодо обов'язкового укладення договорів про надан­ня послуг з транзиту води комунальним під­приємством «Факел»

Не дивуйтесь такій назві ма­теріалу — це не метафора і не оціночне суджен­ня. Мова дійсно піде про трубу., вірніше — про труби: меліоративні, якими по­дають поливну воду на поля і на­вколо яких вкотре спалахнули при­страсті. На цей раз — на нараді районного керів­ництва з водоко­ристувачами.

ЩОДО ВЛАСНОСТІ МЕЛІОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ

Після введення в екс­плуатацію зрошення мелі­оративна мережа, прокла­дена по території району, повністю належала держа­ві. За кілька років частину її (внутрігосподарську ме­режу) передали на баланс колективних сільгосппід­приємств. Саме вони стали утримувати і обслуговувати її.

У період реформування АПК меліоративна мережа перейшла до господарств- правонаступників. Однак з часом значна частина но­воутворених сільгосппід­приємств була ліквідова­на. Через недосконалість законодавства їх внутрі­господарські меліоративні мережі виявилися прак­тично безгоспними. Саме на цей період припадають найбільш кричущі факти незаконного демонтажу та розкрадання меліоратив­них труб.

Щоб припинити це не­подобство, Новотроїцька районна рада (до речі, першою в області) прийня­ла рішення про передачу внутрігосподарської мелі­оративної мережі до ко­мунальної власності тери­торіальних громад району. А оскільки закон передба­чає обов'язкову постанов­ку комунального майна на баланс, внутрігосподар­ську мережу передали ко­мунальному підприємству «Факел», створеному ра­йонною радою.

Тривалий час «Факел» фактично не займався нія­кою господарською діяль­ністю стосовно меліора­тивних мереж. Адже навіть для того, щоб організувати охорону майна, потрібні ко­шти. У штаті підприємства і до сьогодні лише один працівник — керівник, який навіть заробітну плату не отримує. Тим часом стан внутрігосподарських сис­тем не може не викликати занепокоєння. Вони старі­ють, зношуються і потребу­ють відновлення.

- Якщо за­лишити си­туацію без змін, через 10 років ра­йон може втратити зрошення, що згубно позначиться не лише на роботі сільгоспвиробників, але й на життєдіяльності усієї територіальної гро­мади, — зазначив на нара­ді голова райдержадміністрації П. М. Збаровський. — Саме тому було запро­поновано встановити для водокористувачів плату за транзит дніпровської води, яка подається для зрошен­ня посівів Новотроїцьким управлінням водного гос­подарства по внутрігоспо­дарській мережі у розмірі 1,8 копійки за кубометр води. Більша частина зі­браних коштів (75 відсо­тків) акумулюватиметься на рахунках «Факелу» і витра­чатиметься на капітальний ремонт та відновлення ме­ліоративної мережі. Який саме відрізок мережі ре­монтувати в першу чергу, визначатиметься відкрито і гласно — на сесії район­ної ради після детального обговорення. Рішення про запровадження оплати за транзит води підтримала переважна більшість депу­татів районної ради і воно вступило в силу.

На перший погляд — все розумно і по-господарськи. Чому ж така позиція не зна­йшла підтримки у сільгосп­виробників?

ЦІНА ПИТАННЯ

Відповідь на це запитан­ня водокористувачі дали під час проведення район­ної наради.

- Коли сільгоспвиробників умовляли передати внутрігосподарські меліо­ративні мережі в комуналь­ну власність (а більшість з нас не підтримувала такого рішення), — нагадав керів­ництву приватний підпри­ємець М. В. Колеснік, — то обіцяли, що не запрова­джуватимуть оплату за ко­ристування ними.Тепер же виходить, що нас обдурили і наша згода влетить нам не у копійку — у десятки, а то й сотні тисяч гривень. Ситуація у сільгоспвироб- ництві для тих, хто працює на землі, і так надзвичайно складна. Вирощене нами збіжжя закуповують за безцінь, а ціни на пально- мастильні матеріали, техні­ку, добрива, засоби захис­ту рослин ростуть з кожним днем. Районна ж рада за­мість того, щоб захисти­ти, підтримати нас, ще й додаткову оплату за воду встановлює!

- Ціна за поливну воду без­підставно завищена, — вважає ке­рівник ТОВ «Дружба» М. В. Кріль. — Наше господарство пра­цює на полях Іванівського району, там внутрігоспо­дарська мережа нам пе­редана в оренду за зна­чно нижчою ціною, ніж у Новотроїцькому районі встановили ціну за міфіч­ний транзит.

Чи дійсно ці 1,8 копійки за кубометр поливної води боляче вдарять по економіці сільгоспвироб­ників? Торік, наприклад, приватний підприємець М. В. Колеснік використав для вологозарядки грунту на полях та дощування посівів 1429 тисяч кубічних метрів води. Отже, в поточному році за такий же обсяг по- ливів приватному підпри­ємцю доведеться додатко­во сплатити 25722 гривні. Погодьтеся, суттєва сума.

ТОВ «Дружба» викорис­тало торік для зрошення 6225 тисяч кубічних метрів води, отже у поточному році витрати господарства збільшаться на 112050 гри­вень.

Додаткові витрати дріб­них сільгоспвиробників будуть значно меншими. Наприклад, фермерське господарство «Абрамов» у 2010 році взяло для поливу 48,5 тисячі кубічних метрів води, за що після запро­вадження платного транзи­ту доведеться додатково сплачувати 873 гривні. Але ж і доходи дрібних госпо­дарств мізерні. А з додат­ковими витратами на зро­шення та стрімким ростом цін на інші складові прибут­ку взагалі може не бути.

- Ви стверджуєте, що зі­брані за транзит води ко­шти планують вкладати у реконструкцію і капітальний ремонт внутрігосподар­ської меліоративної мережі. Торік наше господарство витратило на реорганізацію зрошення на орендованих полях більше одного міль­йона гривень. Це стільки, скільки «Факел» планує зі­брати з усіх водокористу­вачів району в 2011 році. Додайте до цього, що, коли реконструкцією мережі за­йматиметься комунальне підприємство, обійдуться ці роботи у 2,5 рази до­рожче, ніж тоді, коли цим опікуються самі сільгоспви­робники. То який сенс у да­ній новації? — дивується ке­рівник ПП «Україна-Дивне» Ю. А. Маринчак.

ПИТАНЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ВІДПОВІДЕЙ

Висока (на думку водо­користувачів) ціна за тран­зит всйи і збільшення вар­тості робіт по реконструкції зрошення — далеко не всі претензії, висловлені ра­йонному керівництву учас­никами районної наради.

Я витратив не одну го­дину, вивчаючи рішення ра­йонної ради «Про заборону використання внутрігос­подарської меліоративної системи, яка належать до спільної власності терито­ріальних громад сіл, селищ Новотроїцького району», але так і не зміг зрозуміти, яким чином наше управлін­ня водного господарства зможе виконувати його, — зазначив у своєму виступі начальник управління С. В. Кравчук. — Судіть самі: воду по внутрігосподарському меліоративному трубопро­воду управління нерідко подає до кількох водоко­ристувачів. Змоделюємо цілком реальну ситуацію: водокористувач, землі яко­го розташовані в самому кінці трубопроводу, уклав договір з «Факелом», а інші, ті, хто 'орендує зем­лю ближче, — ні. Як у цьо­му разі чинити? Позбавити подачі води сільгоспвироб­ника, який уклав договір, управління не має права, та, якщо вода подається в трубу, її можуть (і будуть!) використовувати й ті водо­користувачі, які не уклали таких договорів. Звернувся за роз'ясненням до облас­ного управління — там теж не можуть зрозуміти такого механізму. Зараз це рішен­ня вивчають у Комітеті вод­них ресурсів. Та як практик можу запевнити: виконати його нереально.

- На полях, які я орен­дую, меліоративна мережа вийшла з ладу. Щоб по­давати воду, я за власний кошт проклав труби по по­верхні землі. То за який транзит води маю платити комунальному підприєм­ству? — обурюється при­ватний підприємець Л. Г. Кулівець.

З юридичної точки зору чимало сумнівів викликає у сільгоспвиробників і сама законність стягнення з них плати за транзит поливної води. За логікою речей, «Факел», як підприємство, на балансі якого знахо­диться внутрігосподарська мережа, має укладати до­говори не з водокористу­вачами, а з управлінням водного господарства, яке використовує ці труби для подачі води сільгоспвироб­никам і бере кошти за цю послугу. Яке діло сільгосп­виробникам, по чиїй трубі до них доходить вода? Це внутрішні справи надавачів послуг. ^

ЧИ ВАРТО ВИНАХО­ДИТИ ВЕЛОСИПЕД?

- Внутрігосподарську ме­ліоративну мережу будувала держава. Зараз це кому­нальна власність і район­на рада згідно з законом зобов'язана ефективно ви­користовувати її. Чому во­докористувачі, які й копійки не вклали в її споруджен­ня, мають користуватися нею безоплатно? В біль­шості районів Херсонської області водокористувачам внутрігосподарська мере­жа передана в оренду і за неї стягують орендну плату. А у нашому районі водо­користувачі користуються комунальним майном те­риторіальних громад без­коштовно, — нагадав при­сутнім на нараді голова райдержадміністрації П. М. Збаровський.

Обов'язок власни­ка — не тільки отримувати максимальну вигоду, але й дбати про збереження сво­го майна. А ви переклали цю турботу на нас: сіль­госпвиробники охороняють меліоративну мережу, ре­монтують її, відновлюють. А тепер хочете ще й кошти за це з нас брати? — обу­рився керівник приватно- орендного підприємства «Світлана» В. Ф. Мапик.

- Я взагалі не розумію, навіщо ра­йонному керівництву «винаходити велосипед», і вигадува­ти щось своє, коли питаннядав- но вирішено в законодавчому полі, — ділиться своїм поглядом на проблему ке­рівник агрофірми «Сиваш» В.Ф. Ганжа. — Існують за­кони України «Ґіро оренду державного та комуналь­ного майна», «Про місцеве самоврядування в Україні», де чітко виписаний увесь механізм. Органи місцево­го самоврядування можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове ко­ристування. Це оптимальне рішення для місцевих круп­них сільгосппідприємств, які вкладають власні кошти у відновлення і розвиток зрошення. Передайте їм внутрігосподарську мережу комунальної власності у постійне або тимчасове ко­ристування. Це оптимальне рішення для місцевих круп­них сільгосппідприємств, які вкладають власні кошти у відновлення і розвиток зрошення. Передайте їм внутрігосподарську мережу на таких умовах — і всі про­блеми буде знято. Дрібним сільгоспвиробникам, яким такі роботи не по кишені, доцільно передати мережу в оренду. Методику розра­хунку і порядку використан­ня плати за оренду такого комунального майна згідно з чинним. законодавством розробляє і затверджує той, у кого це майно знахоз, диться в комунальній влас­ності, у даному разі — ра­йонна рада. Це дає змогу застосувати диференцій- ний підхід до встановлення розміру орендної плати у залежності від розміру та місця розташування орен­дованої чи власної земель­ної ділянки, кількості водо­користувачів на одній гілці меліоративного трубопро­воду, стану мережі. Тоді й питань у водокористувачів не виникатиме.

На нараді жоден з водокористувачів не виступив на підтримку рішення районної ради про стягнення оплати за транзит води по вну­трігосподарських мере­жах. Не вдалося знайти прихильників даного рішення серед сіль­госпвиробників вироб­ників району й автору даного матеріалу. Але якщо такі є — редакція обов'язково надасть їм газетну площу для оприлюднення їх точки зору. Звертайтеся.