В Україні не вистачає коштів на виплату пенсій. Це змушує керівництво держави шукати шляхи вирішення проблеми. До цього підштовхує й Міжна­родний валютний фонд, який давно кредитує життя в нашій країні. Але найбільше питан­ня пенсій хвилює, звичайно, тих, кому належить невдовзі іти на заслужений відпочинок. Широко роз'яснювати насе­ленню, в чому полягає пен­сійна реформа, мав на меті на­вчальний семінар для регіо­нальних журналістів, що пройшов у Києві. На ньому побував і наш кореспондент.

РЕФОРМА ВИКЛИКАЄ ПОБОЮВАННЯ

Нині обговорення пенсійної ре­форми набуло всенародного зву- ^ чання. Про пенсію говорять на ро-' боті, в тролейбусі, вдома, на ву­лиці. Часто ті розмови доповню­ються власними припущеннями, котрі далі вже передаються, за­твердження і обростають новими здогадами, побоюваннями: а що, коли й це відберуть? Останнє особ­ливо хвилює пенсіонерів, котрі пра­цюють. І на підприємствах вже відзначають, що ці люди почали звільнятися, налякані тим, що з лютого, коли передбачається вве­дення нового закону, їм чогось не доплатять. Усілякі домисли й по­боювання свідчать про одне: лю­дям недостатньо роз'яснюють, чого чекати від реформи, загалом, та в їхньому конкретному випад­ку, зокрема.

Невдоволеними залишаються пенсіонери й після відвідин своїх місцевих відомств. Херсонка Ва­лентина Тимофіївна, медичний працівник, розповіла, що телефо­нувала до Києва на «гарячу лінію» Пенсійного фонду з приводу роз­міру своєї пенсії, а після цього мала вислухати невдоволення інспектора районного управління ПФ, до якого прийшла: «Мені че­рез вас дісталося! Будете скаржи­тися, нарахуємо ще менше!».

Окрім того, усілякі побоювання викликає й те, що засоби масової інформації подають матеріал «врізнобій». Приміром, в одному й тому ж виданні доводиться чи­тати протилежні твердження, котрі й викликають непорозумін­ня. Так, в одному матеріалі напи­сано, що розмір нинішніх пенсій зменшуватися не буде і ніхто не постраждає, в іншому — що пра­цюючим спецпенсіонерам розмір пенсії на період роботи буде зни­жено до звичайного рівня. А що таке «звичайний рівень»? Це — мінімальна пенсія? А чи це — се­редня в Україні?

Ось такі факти й свідчать: ре­форма потребує грамотногой, головне, зрозумілого кожно­му тлумачення.

ЖІНКИ ПОЧИНАЮТЬ І... НЕ ВИГРАЮТЬ

Уряд обіцяє взяти під захист інтереси майбутніх пенсіонерів, але без потерпілих все одно не обійдеться. Найпершими постраж­дають жінки, що народилися після 31 січня 1956 року: їм доведеться працювати на півроку довше, ніж досі, тобто, на пенсію вони підуть у 55 з половиною років. Хто наро­дився у 1957 році, на пенсію підуть у 56, хто народився у 1958 році, пенсіонерами стануть у 56 з по­ловиною років і так далі — аж до 2020 року, коли на пенсію у віці 60 років ітимуть ті, хто народився у 1960 році. Щодо чоловіків, то для них пенсійний рубіж зали­шається колишнім, 60 років, окрім чоловіків-держслужбовців, котрі теж можуть віднести себе до по­терпілих. Оскільки для держслуж- бовців, хто народився у період, починаючи з 1 січня 1953 року , пенсійний вік настане не в 60 років, а в 62. До того ж, їхня пен­сія буде обмеженою до 80 відсотків зарплатні на відміну від .нинішніх 90 відсотків. Дещо вигра­ють працівники бюджетної сфери: освіти, медицини, культури. При виході на пенсію їм запроваджуєть­ся одноразова допомога у розмірі 10 призначених пенсій.

В ЧОМУ НЕОБХІДНІСТЬ РЕФОРМИ?

Віце-прем'єр-міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко під час семінару наголосив, що необхідність проведення пен­сійної реформи спричинена таки­ми факторами, як демографічна й економічна ситуації в Україні та за­гальносвітові тенденції.

Зокрема, в Україні, як і в усьому світі, тривають процеси старіння населення, при цьому пенсійний вік у нас — один із найнижчих у світі. Наприклад, у Німеччині и Сполучених Штатах і жінки, і чо­ловіки виходять на пенсію у 67 років, в Естонії, Латвії, Канаді — у 65 років, відповідно.

Україна має вкрай незадовіль­не співвідношення тих, хто пра­цює, і пенсіонерів. Сьогодні на 100 працівників припадає 88 пен­сіонерів, але через 15 років один працівник утримуватиме одного пенсіонера. Якщо нічого не змінювати, якщо не піднімати пенсійний вік, дефіцит пенсійної системи зростатиме, почнуться затримки з виплатами, що оста­точно розбалансує солідарну пен­сійну систему.

ЯКА МЕТА?

За словами Сергія Тігіпка, пен­сійна реформа повинна вирішити в Україні цілу низку проблем. Зок­рема:

забезпечити справедливу си­стему розподілу пенсійних коштів;

створити для людей мож­ливість накопичувати максималь­ний розмір пенсії, виходячи із власних доходів;

стабілізувати пенсійну систе­му та гарантувати виплати пенсій на довгострокову перспективу;

стабілізувати фінансовий стан державного бюджету;

ліквідувати надмірний розрив у розмірах пенсій із солідарної си­стеми.

УРЯД СТВЕРДЖУЄ: реформа, перш за все, спрямована на вста­новлення справедливості. Адже хіба це правильно, що людина, котра відпрацювала всього п'ять років за все життя , одержує мінімальну пенсію в 750 гривень, і цю ж пенсію отримує той, хто відпрацював ЗО років. Ось і ви­никла пропозиція: відпрацюй хоча б 15 років, беручи участь у наповненні Пенсійного фонду. Справедливо? Безумовно!

ПЕНСІЇ У КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ

Уряд запевняє, що в Україні більше не буде «захмарних» пенсій, найбільша складатиме 12 прожиткових мінімумів. Якщо бра­ти за розрахунок 750 грн., вихо­дить 9 тисяч. Але, обіцяє Уряд, обмеження стосуватиметься лише нових пенсіонерів. Захмарні пенсії в тих, хто їх має, вже не відберуть. Чому? Бо коли у 2009 році мова йшла про обмеження таких пенсій суддям і прокурорам, Пенсійний фонд програв усі суди.

Тим часом, сьогодні в Україні майже чотири тисячі людей отри­мують пенсію більше, як 10 тисяч гривень. Найбільше серед них — народних депутатів — 961 та Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціа­лістичної Праці та Героїв України — 980. Понад тисячу — спецпенсіоне- ри за різними законами. Найвища в Україні пенсія — 45 тисяч гривень. Вона призначена льотчику-випро- бувачу, Герою України.

КОЛИ ж...?

Хоча статистика стверджує, що середня пенсія в Україні в 2010 році становить 1149 грн., ця ж ста­тистика наводить й інші дані: з 13,7 мільйона пенсіонерів 2,8 млн. не мають пенсію навіть у 800 грн., а 4 мільйони — менше 900 грн. За- галом^ як наводить дані голова Пенсійного Фонду Борис ЗЗйчук, пенсії нижче 1 тисячі мають 8,5 млн. осіб. Тобто, дві третини з числа пенсіонерів.

Але все наміри оптимізувати й «усправедливити» розподіл ви­плат — поки що лише проект, який планується на початку березня обговорити на парламентських слуханнях у Верховній Раді. А як воно буде, покаже час. Ми, в свою чергу, обіцяємо інформувати на­ших читачів.