Знайти роботу у Херсоні, на перший погляд, неважко. У рекламно-інформаційних газетах вакансій немає хіба що для космонавтів. Єдине але: ще 10 років тому оголошення давали безпосередні роботодавці, а сьогодні чи не кожна пропозиція закінчується адресою кадрового агентства. Розвелося їх в обласному центрі чимало. От тільки чи всі дійсно переймаються вашим безробіттям?

Зі сльозами на очах і спов­нена відчаю днями до нашої редакції прийшла літня херсон­ка Марія Петрівна (ім'я змінено з етичних міркувань). У пошуках роботи її 23-річний онук звернув­ся до кадрового агентства. Хотів би працювати вантажником.

— У газетах подібних оголо­шень купа. Ми обрали таке, у якому пропонували хай і важкі умови, та з дуже Хорошою оп­латою. Те, що оголошення роз­міщувало кадрове агентство, нам не здалося дивним. Спо­дівалися, вже найближчим ча­сом онук буде з роботою. Та де там, — бідкається жінка.

Як правило, з особою, яка прийшла до кадрового агент­ства, предметно тут говорити­муть тільки після укладання до­говору, що має обмежений строк дії. Згідно з цим доку­ментом, вам надається інфор­мація)!) про роботу, а не сама робота. Тим не менш, людям і в голову не приходить, що час сплине, а підходяще вакантне місце так і не знайдеться. Адже по допомогу звернулися до професіоналів. За інформацію, звісно, треба платити (однора­зово): від кількохдесят до кількохсот гривень, залежно від «апетиту» агентства. При цьому оплата поверненню не підлягає. У випадку відмови від послуг агентства до закінчен­ня терміну дії договору кошти також не повертаються.

— З нас взяли 150 гривень, обнадіяли і сказали, щоб про можливі вакансії довідувалися за номером, вказаним у дого­ворі. Додзвонитися на нього завжди вкрай важко. А коли нам таки повідомили кілька но­мерів, за якими буцімто мож­на знайти роботу, частіше за все ми чули, що абонент поза зоною досяжності, не обслуго­вується або що вантажника знайшли ще місяць тому. Лише у двох випадках відповіли, що потрібні люди. От тільки в пер­шому — не молодше 25 років, а в другому — робочий день починався о 6-й ранку. Чесно кажучи, засумнівалася у прав­дивості останньої інформації. Бо ж у нас по місту о 6-й тільки починає ходити громадський транспорт, — розповідає Марія Петрівна.

На ці безпросвітні телефонні «загравання» онук Марії Петрі­вни вирішив поскаржитися в агентство. Адже невдовзі укла­дений ним договір вичерпає свій час. Його приходу тут не зрадів ніхто. Організація відго­роджується від зайвих турбу­вань клієнтами ще на юридич­ному рівні (у тому ж таки дого­ворі прописано, що за інформа­цією треба звертатися виключ­но телефоном). З боку це, чес­но кажучи, виглядає так: гроші да^ай і щоб більше ми тебе не бачили.

Розуміючи, що дорогоцін­ний час у пошуку роботи згаяно не з власної вини, хлопець по­просив повернути йому гроші. Мабуть, подумки насміхаючись, агенти погодилися. Та в домо­влений день очікували не гроші, а... охоронець агентства з не­двозначним запитанням: «Так що тобі треба?».

До агентства вирішила піти бабуся хлопця. Жінці дуже хоті­лося, аби хоча б ця прикра си­туація мала щасливий фінал. Адже за свій юний вік її онук вже встиг настраждатися. Ще в ди­тинстві померла його мати, а батько відмовився. До 18 років хлопчина-сирота був інвалідом з дитинства по зору. А ця робо­та, хай і проста, фізична, при­несла б йому розраду та мож­ливість підтримати дідуся з ба­бусею, котрі на мізерну пенсію самі ставили його на ноги.

— Нічим хорошим не закінчи­лася моя спроба, — зауважує Марія Петрівна. — А коли пожалілася представникам агентства на такі «послуги», у відповідь по­чула: «Вам що, шкода 150 гри­вень?». Та я ладна була б і 200, і 300 дати, аби тут справді допо­могли! Але ж зовсім не для чиєїсь легкої наживи.

Цей гіркий випадок, звісно, не означає, що така ситуація спіткає людину у кожному агентстві. Втім, суттєві на­рікання від херсонців на якість послуг подібних організацій мають місце. Герої ж нашої публікації, разом з втраченим часом та грошима, втратили довіру й опинилися у глухому куті. Адже більшість привабли­вих оголошень у рекламно-інформаційних газетах розмі­щують саме кадрові агенції.

Ми, від редакції, нагадали, що роботу можна шукати і в обласному центрі зайня­тості, у відділах кадрів вели­ких підприємств та органі­зацій або ж через, своїх зна­йомих. Кілька десятиліть тому інших способів працевлашту­вання і не було. А ще, варто пам'ятати: краще синиця в руках, ніж журавель у небі. За обіцянками великих грошей в оголошеннях невідомих осіб, особливо якщо це стосується роботи за кордоном, інколи стоїть велика оборудка, у якій розмінною монетою є не лише час і гроші, а й свобода та життя.