Туристів не заманити у село, жителі якого не мають роботи і гідної оплати за свою працю

150 робочих місць планува­лося створити цього року в Бургунці Бериславського ра­йону. Проте, за словами сільського голови Анатолія Кубіча, виконання цих планів — під великим сумнівом. «Основ­не наше підприємство — ВАТ «Бургунське» — перебуває в процедурі санації. Тож наразі невідомо, хто сплачуватиме податки, орендну плату, зар­плату на даному підприємстві. Не знаю, хто виконуватиме й програму з виробництва бага­торічних культур, хто «зайде» на територію сільради і розви­ватиме сади і виноградники», — зазначив він під час колегії райдержадміністрації.

Анатолій Кубіч говорить, що проблем на селі додає непе- редбачувана цінова політика в Україні. «Чому селяни віддають зерно по 1500 грн. за тонну, а борошно коштує 4Трн./кг?» — запитує він. «Чому ті, хто має природний газ, сплачують на місяць за його використання близько 20 грн., а селяни зму­шені витрачати 180 грн., купу­ючи балон скрапленого газу, якого тбж вистачає на місяць?» — додала голова Урожайненської сільради Марія Мос­каленко.

За словами кіровського сільського голови Володими­ра Дмитрука, на території сільради працює 6 великих сільгосппідприємств та 11 фермерських господарств. Проте проблем у Кіровому і прилеглих селах чимало: не вистачає коштів на ремонт в освітніх і культурних закладах, відсутні аптеки. «Ау нас немає жодного діючого підприєм­ства, тож маємо єдине споді­вання — на інвестиції», — за­уважив голова Козацької се­лищної ради Андрій Чирко. Серед головних проблем для селища він називає недостат­ню кількість місць у дитсадку, кволий розвиток сфери побутових послуг і незаповненість місцевої школи в той час, як юні козачани їздять на навчан­ня у школи сусідньої Одрадокам'янки та Ольгівки.

Козацьке й справді має більше шансів на надходження інвестицій: вигідне географіч­не розташування, цікава істо­рія краю. Хоча керівництво Бе­риславського району впевне­не, що інвестиції можна «заве­сти» і в такі віддалені села, як Кірове або Качкарівка. І голов­ну ставку для них роблять на розвиток туристичних можли­востей, залучення людей у відкриття садиб «зеленого ту­ризму», що вже набирає обертів у Зміївці. Водночас тут погоджуються, що лише ба­жання і закликів замало: по­трібно вкладати кошти у ре­конструкцію доріг місцевого і республіканського значення (у першу чергу на ділянці Ве- ликоолександрівка — Боро- зенське — Милове), створювати робочі місця. «У 2010 році їх створено 590. Чому ж у 2011-му заплановано появу лише 430 нових робочих місць при тому, що кількість інвес­тицій у район має зрости?» — запитав заступник голові Бериславської РДА Андрій Мартиненко. «Така кількість пе­редбачена у районній про­грамі зайнятості. У разі їх збільшення будуть внесені й корективи», — відповіла на­чальник управління економіки РДА Любов Пісьміченко.

Справді: який турист захо­че їхати на відпочинок у «деп­ресивне» село, де люди не ма­ють роботи і гідної оплати за свій труд? Тож без спільних зу­силь усіх гілок влади, включно з Верховною Радою і Кабмі­ном, сподіватися на шалений приток інвестицій у Бериславський або будь-який інший район України буде чимось із області фантастики.