Аналітикою щодо якості проведених капремонтів багатоквартирних будинків у Херсоні перейнялися громадські організації. Що і як ремонтують в обласному центрі за кошти місько­го бюджету, виділені на капітальне латання дірок в житловому господарстві, дедалі більше хвилює городян. Адже процес визначення списку об'єктів, обсяги виділення коштів та ефек­тивність їх освоєння залишаються не те що непрозорими, а й інколи мутними. Ініціатори про­екту — громадські організації «За майбутнє Херсона», Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень і облорганізація КВУ — запросили на круглий стіл у прес-клуб «Но­вий день» для спільного обговорення проблеми депутатів, керівників фракцій та комісій міської ради, очільників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і без­посередньо міського голову. Втім, місце для запрошеного Володимира Сальдо так і зали­шилося незатребуваним, а от обговорення проблеми видалося жвавим.

Щорічно з бюджету виділяється мізерна ча­стина від реальної потреби в коштах на капре­монти багатоповерхівок (5—8%). А тим часом зношені за кілька десятків років тепломережі, комунікації водопостачання і відведення, ліфти та дахи не дають спокійно жити мешканцям квартир. У стані повного авралу жильці, доче­кавшись нарешті виділених за стільки років тер­піння довгоочікуваних коштів, хапаються за ре­монтників, як за рятівників. Часто-густо їм дос­теменно невідомо ні скільки грошей виділено на їх будинок, ні скільки з них закладено в кошто­рис на ремонт і чи повністю освоєні ті суми, ні з кого після виконаних робіт вимагати гарантій на них. Адже не факт, що навіть капітально відре­монтований дах після першої ж зливи не проте­че на мешканців верхнього поверху. А такі казу­си частенько трапляються.

Політика уряду до 2015 року повністю пере­дати житловий фонд на відкуп ОСББ викликає зустрічний опір — об'єднання співвласників для початку наполягають на проведенні першого капремонту за бюджетні кошти, а вже потім по­годяться на взяття об'єкта під свою опіку. Судя­чи з обсягів виділення на це коштів і реальних потреб, процес затягнеться не на два, і навіть не на 20 років. Громадськість б'є на сполох, що гроші використовуються не прозоро,, об'єкти вибираються упереджено, підрядники виграють тендери не в чесній конкурентній боротьбі, а звітів про освоєння асигнувань, як і доказів їх цільового використання, дочекатися вдається вряди-годи. До речі, експерти, які готували ана­літичний звіт для круглого столу, офіційну інфор­мацію теж отримали з кулуарних джерел. Про те, куди використані капремонтні кошти і в яких реально обсягах, достеменно невідомо іноді навіть самим депутатам. Деякі суми взагалі ви­падають зі звітів, і закрадається закономірний сумнів, чи існували вони взагалі? Це породжує підозри в махінаціях.

Щодо якості виконуваних на об'єктах робіт, то позитивну оцінку їм давала лише половина опитаних жильців, решта скаржилася або кон­статувала той факт, що самотужки мусили щось переробляти за власний кошт. 94% з опитаних нарікали в цілому на непрозорість процедури розподілу та використання коштів. Формуван­ня списку першочергових об'єктів, що потре­бують капремонтів, начальник Державної жит­лово-комунальної інспекції в області Володи­мир Миколаєнко взагалі називає таємницею за сімома печатями. Мовляв, міськвиконком «тасує» його на власний розсуд, подеколи за­мінюючи старі аварійні житлові будинки збудо­ваними в 1990-х. На жаль, якість виконаних робіт держінспекція контролює тільки у випад­ках, коли на об'єкти використовувалися гроші з Держбюджету по лінії профільного міністер­ства. Чимало слів обурення на існуючу хибну вже сталу систему використання багатоміль­йонних бюджетних асигнувань на ремонти в ЖКГ звучали і з вуст присутніх депутатів міської ради.

За словами представників громадських організацій, роблячи детальний аналіз ситуації в цій сфері, вони передусім мали на меті не схо­пити когось на гарячому і звинуватити в розба­зарюванні казенних коштів, а дбпомогти гро­маді навести лад у сфері, яка безпосередньо стосується умов життя городян.