В райдержадміністрації від­булися робочі зустрічі голови РДА В.Сторчака, голови райра­ди М.Крупіна, керівників управ­лінь, відділів та служб РДА та райради з сільськими та селищг ним головами і відповідальними працівниками виконкомів сіль­ських та селищної рад.

В ході цих зустрічей було де­тально визначено механізм та напрямки взаємодії між органа­ми місцевого самоврядування районного та сільських рівнів. Особливу увагу учасники-зустрі­чей приділили безумовному ви­конанню прийнятих на лоточний рік місцевих бюджетів та пошуку ефективних джерел збільшення доходних частин тих бюджетів, позаяк контрольні цифри Мініс­терства фінансів України, облфі- нуправління та райфінуправління, на підставі яких розроблялися бюджети сільських рад, дозволя­ють забезпечити лише виплати зарплати бюджетникам, оплату енергоносіїв та фінансування за­хищених соціальних статей. Щодо подальшого розвитку соціально- культурно-побутової інфраструк­тури, То практично в жодному сільському бюджеті належних ко­штів на це нема.

Тому перед сільськими голо­вами було поставлено завдання: щокварталу забезпечувати виконання доходної частини бюдже­тів не менше як на 105 відсотків, аби понадпланові бюджетні над­ходження можна було вдумливо перерозподілити і спрямувати на реалізацію невідкладних потреб сільських територіальних громад.

Де і як знайти додаткові фі­нансові асигнування? Зрозуміло, різні сільради мають й різні для цього можливості, особливо з такого найвизначальнішого фак­тора, як наявність великих площ орної землі чи зрошення. Тому спілкування з сільськими голова­ми та їх провідними помічниками носило виключно індивідуальний та диференційований характер. Отож в ході зацікавленого обміну думками визначилися й спільні підходи до розв'язання нагальних фінансових проблем.

Один із ключових резервів наповнення місцевих бюджетів — збільшення податку з фізичних та юридичних осіб. Йдеться пере­довсім про необхідність перегля­нути понад 20 відсотків із більше 12 тисяч договорів про оренду земельних часток (паїв) селян, бо в тих договорах розмір орендної плати нижчий за 3 відсотки від грошової вартості паїв, що супер­ечить відповідному Указу Пре­зидента України. Отож протягом першого кварталу поточного року треба переукласти належним чи­ном всі згадані договори оренди селянських земельних паїв в усіх сільрадах району. Переважна більшість землекористувачів Ка- ховщини з повним розумінням поставилася до того, аби розмір орендної плати селянських зе­мельних паїв становив 3 і більше відсотків їх грошової вартості.

Наступне джерело додатко­вих бюджетних надходжень — на­лежне оформлення всіх земель під об'єктами нерухомості, тобто продаж їх або орендування. До речі, таких об'єктів нерухомості, земля під якими не оформлена і не приносить місцевим бюджетам ніяких надбань у вигляді земель­ного податку чи орендної плати, в нашому районі нараховується понад 40. Безперечно, тут треба навести порядок.

Інший резерв: на території ра­йону нараховується до 800 гекта­рів землі державної форми влас­ності (землі запасу), які не здані в оренду, бо це треба робити тільки через проведення відповідних аукціонів. На жаль, порядок, ме­ханізм проведення тих земельних аукціонів ще не прийнятий. Тому ми звернулися до керівництва області з пропозицією поставити перед Кабінетом Міністрів Украї­ни або Верховною Радою питання про скоріше прийняття згаданого порядку проведення земельних аукціонів чи про відміну їх взагалі.

Вкрай важливим джерелом додаткових бюджетних надхо­джень є орендна плата за вико­ристання міжгбсподарських зро­шувальних мереж та дощувальних агрегатів, які є комунальною власністю районної територіаль­ної громади і які поставлені на ба­ланси сільських рад Каховщини. Тут треба оперативно і об'єктивно оцінити дійсну грошову вартість систем зрошення та дощувалок, аби розмір орендної плати опти­мально відповідав реальному тех­нічному стану цих засобів вироб­ництва, а не був занижений, як це має місце в ряді сільських рад.

Фактично всі сільські голови погодилися з висновком, що на­явні резерви і можливості для до­даткового поповнення місцевих бюджетів ще використов^оться недостатньо. Отож відповідні роз­рахунки по всіх сільрадах реальні і цілком здійсненні.

В ході зустрічей було ретель­но розглянуто по кожній сільраді й виконання витратної частини бюджету. Тут теж маємо доволі гострих питань.

Ми постаралися підказати сільських головам, куди саме і як найбільш доцільніше спрямувати бюджетні кошти в їх територіаль­них громадах. Слід зауважити, що рівень надання населенню ко­мунальних послуг в різних селах дуже різниться. Скажімо, в Ма- локаховці, Чорнянці, Любимівці селяни отримують понад 10 видів комунальних послуг, а в багатьох населених пунктах сільські кому­нальні підприємства обмежили свою діяльність лише водопос­тачанням. Отож треба постійно закладати в бюджети сільрад по­сильні асигнування на придбання нової техніки для комунальників, на освітлення вулиць, на благо­устрій, належне санітарне обла­штування сміттєзвалищ... Лише 15-20 процентів сільрад ставлять питання саме так і настійно на­магаються добитися наміченого, а решта звикла списувати свою пасивність на брак коштів.

В районі нараховується близь­ко 100 безгоспних об'єктів, в тому числі лінії електропередач і трансформаторні підстанції, які мають стояти на балансі району електромереж і належним чи­ном обслуговуватись. Давно на­шим сільрадам час розібратися і навести належний порядок по кожному безгоспному об'єкту, бо будь-яке майно, устаткуван­ня повинні мати свого законного господаря і якісно працювати на територіальну громаду.

В ряді сільрад є проблеми й з своєчасним ремонтом колектив­них водомереж, через що в бага­тьох селах не вирішується питан­ня цілодобового водопостачання. Взагалі-то тільки в 12 селах райо­ну вода надходить до селянських домівок цілодобово. А в деяких населених пунктах водопостачан­ня здійснюється лише протягом лічених годин на добу. Хіба можна з цим миритися? До слова, одні­єю з головних причин нецілодобової подачі води в наших селах є незадовільна сплата споживачів за спожиту воду, що, в свою чер­гу, пов'язано з невисоким рівнем встановлення в сільських оселях водолічильників.

Утримання в належному стані асфальтованих доріг — теж з тих актуальних завдань, про які йшло­ся на зустрічах із активом сіл. Ми рекомендували сільрадам протя­гом першого півріччя обов'язково відшукати кошти хоча б на прове­дення ямкових ремонтів шляхів, бо зволікання із цими роботами згодом призведе до значного збільшення витрат.

В першому півріччі сільрадам рекомендовано завершити й на­лежне облаштування офіційних звалищ для твердих побутових відходів (зараз такі є тільки в п'яти населених пунктах) і тим самим рішуче покласти край виникнен­ню стихійних, несанкціонованих сміттєзвалищ.

В ході згаданих зустрічей, кожен учасник яких мав змогу висловити будь-яку точку зору чи пропозицію, було вироблено спільну домовленість: за підсум­ками роботи в першому півріччі 2011-го провести районне зі­брання сільських голів та провід­них фахівців виконкомів, сільрад, аби критично проаналізувати зро­блене, узагальнити позитивний досвід і консолідувати зусилля органів місцевого самоврядуван­ня району в напрямку неухильно­го поліпшення якості життя сільчан.