Прийняли бюджет міста

Як і передбачалось, 5 січня ц.р. на 5-ій позачерговій сесії — першій сесії в новому році — депутати міськради шостого скликання прий­няли бюджет на 2011 рік. Його про­ект представляв провідний спец­іаліст Олександр Мандра. Але перед цим міський голова Василь Плотні- ков виконав приємну місію і вручив депутатам посвідчення.

Долю міста на 2011 рік визначе­но вашим голосуванням, сказав, звертаючись до депутатів, міський голова Василь Плотніков. Бюджет одноголосно підтримали всі при­сутні в залі 27 депутатів з 36 обраних (9 з поважних причини були відсутні). Цим самим депутати поставили крапку 6 розподілі коштів за форму­лою 1/12 попереднього бюджету. Особливих дебатів навколо статтей витрат не виникало. Нові можливості фінансування потреб територіальної громади визначено окремими міськими програмами, які також зат­верджені.

А це гарантує підпис міського го­лови під основним кошторисом міста. Встановлено загальний обсяг доходів бюджету на 2011 рік у сумі 12 млн. 876,9 тис. грн. Обсяг до­ходів загального фонду бюджету визначено в сумі 10 млн. 815,5 тис. грн., спеціального фонду — 2 млн. 61,4тис. грн., ут.ч. бюджету розвит­ку-1 млн. 207,3 тис. грн.

Судячи з результатів голосуван­ня, у депутатів різних фракцій не ви­никло питань щодо бюджету та роз­біжностей стосовно долі міських програм. Тут їх наміри зійшлися.

Йдеться про визначення встанов­лених чинним законодавством прин­ципів використання бюджетних коштів. Підкреслювалось: мета тако­го законодавчого кроку — провести всі процеси, спрямовані на пол­іпшення соціально-економічного стану міста прозоро, задля та в інте­ресах громади.

Чи не половина затверджених 5 січня міських програм стосувалась проблем благоустрою, впорядку­вання нашого міста, забезпечення нормального функціонування всіх складових його життєдіяльності.

- Після тривалої «шліфовки» благословився бюджет, — сказав, підбиваючи підсумки, міський голо­ва Василь Плотніков. — Він ще з ба­гатьма «невідомими», нас позбавля­ють деяких преференцій, особливо в доходній частині, та головне, що бюджете..

Передусім бюджет-2011 націле­ний на фінансування всіх захищених статтей. А прийняті програми спря­мовані на розвиток міського госпо­дарства. Зокрема, внесено зміни та доповнення до міської програми «Благоустрій. 2007-201 Ор.р.»

Штати та зарплати «розписуватиме» власник

Комунальні проблеми також були представлені рядом програм та по­рядком денним сесії. Доказом не­ефективності роботи комунальних підприємств став звіт голови депу­татської комісії Вячеслава Бєтє^а, яка відреагувала на пропозицію міського голови швидко і результа­тивно. Проводячи оцінку роботи ко­мунальних підприємств, комісія, одержавши замовлення від депу­татів на проведення перевірки, упер­ше повірила не словам, а ділам. До такого висновку прийшли депутати. Даних, які в розпорядженні комісії, не дуже й багато: відомо, наприклад, що зібрані з населення платежі пе­реважно використовують на зарпла­ту адмінперсоналу. «Але навіть у та­кому випадку дієвість роботи низь­ка», — стверджує В.Бєтєв.

«Заходів, які б підтвердили здатність комунальних підприємств попередити такі наслідки, як збит­ковість, нема», пояснює В.Бєтєв. З'ясовано, що в МКП «Водоканал» щомісяця збирають з населення 196 тисяч фивень, але лише на зарплату потрібно 250 тисяч.

«Ефективності» такої роботи по­сприяла перш за все міжгалузева угода, на яку посилаються керівни­ки, і в якій до уваги взяли лише один пункт: про зарплату. У рамках цієї угоди, доповів В. Бєтєв, комісія про­аналізувала структуру витрат кому­нальних підприємств і дійшла вис­новку, що вони становлять 70-80 процентів на зарплату. «Ця угода служила своєрідною рекомендацією щодо роздутих штатів та економіч­но необгрунтованихзарплат», — зау­важив В.Бєтєв.

У цей же час нами було прийнято повідомлення з МКП «Цюрупинськ- сервіс» про те, що зібрані з населен­ня платежі за спожитий газ також використовуються на зарплату та інші потреби, а не на закупівлю газу, інформував далі депутатів В.Бєтєв.

Депутати поставились до цієї інформації серйозно і побажали дізнатися про роботу підприємства більше, ніж можна почерпнути з ма­теріалів, поданих комісією. «Для цьо­го необхідні об'єктивні, а не інтерп­ретовані дані», — сказав міський го­лова Василь Плотніков. І поінформу­вав депутатів, що обласним КРУ на­мічена перевірка роботи МКП «Цюрупинськ- сервіс» на кінець січня — по­чаток лютого ц.р.

В.Плотніков також повідомив, що може погодитись на продов­ження договору-контракту з дирек­тором МКП «Водоканал» В.Шатохі- ним, але виключно на його гаран­тію провести реформування підприємства.

Втім, зі слів міського голови, поки що ці умови для В. Шатохіна не прий­нятні, і він заявив, що краще піде на пенсію. «Ну що ж, у такому випадку реформи у «Водоканалі» здійснить інша людина», — підсумував В.Плотн­іков.

Нарешті розгадали головну суть збитковості комунальних підпри­ємств. Ну кому, як не Сергію Пінькасу краще знати її — це роздуті штати та завищені без об'єктивних економі­чних причин зарплати. І судячи з того, як Сергій Володимирович, перебуваючи на посаді першого заступника міського голови, взяв­ся за реформування комунального господарства Цюрупинська, важко погодитись із звинуваченнями його в непрофесіоналізмі, через що він начебто був звільнений з посади начальника управління жит­лового господарства Херсонської міськради, і за що деякі херсонські газети дорікнули міському голові Цюрупинська. «Політична складова — і нічого більше», — так відреагував В.Плотніков.

Давно владі необхідно було в пер­шу чергу потурбуватись штатами та зарплатами комунальних підпри­ємств, сказав, виступаючи передде- путатами, С.Пінькас. Тоді усі б поба­чили, що для зниження витрат зали­шається один-єдиний шлях: скоро­чення штатів приблизно наполовину, а не на 20 чоловік, як обіцяють у «Во­доканалі», та більш ніж наполовину — зарплат, а не на 8 чи 10 тисяч, як «відреагували» знову ж таки у «Во­доканалі», зауважив В.Плотніков.

На пропозицію С.Пінькаса депу­тати внесли зміни та доповнення в Статут комунальних підприємств та затвердили його нову редакцію. Віднині штатні розклади, як і зарп­лати керівникам, «розписуватиме» власник — міська рада. Нарешті прийшов той депутатський корпус, який переконаний: якщо все зали­шити, як згодом буде нічим по­кривати заборгованість комуналь­них підприємств. Вона й так дійшла критичної межі — за наявного бюд­жету міста 12,8 млн. грн. борги ко­мунальників уже становлять понад 3 млн. грн.

Нарешті наші депутати підійшли до межі, за якою саме життя змушує поставити найскладніше питання, яке до цих пір постійно вислизало: чому споживачі повинні утримувати роздуті штати комунальних підприємств та оплачувати «високо­калорійні» посади їх директорів? І не лише поставили це питання, а й дали відповідь на нього.