Що саме вийшло з підпорядку­ванням сільської та селищної меди­цини місцевим радам після виведен­ня дільничних лікарень, лікарських амбулаторій, фельдшерсько-аку- шерських пунктів зі складу Централь­ної районної лікарні, залишивши За нею методичні та допоміжні функції, кожен з жителів району пізнав на своєму досвіді. Ситуація з наданням медичної допомоги не поліпшила­ся, скоріше — навпаки. Новою вла­дою це не залишилося непоміченим.

Як повідомив головний лікар КП «Центральна районна лікарня» (далі ЦРЛ) Олег Попенко, згідно з Поста­новою Кабінету міністрів України, Міністерство охорони здоров'я ви­дало наказ про Примірні етапи ре­формування первиннихта вторинних рівнів надання медичної допомоги. Під час підготовчого етапу буде ре­тельно проаналізовано стан здоро­в'я населення території обслугову­вання, медичні потреби прикріпле­ного населення, а так >ж (що найак­туальніше для більшості звичайних користувачів медпослуг) ресурсні потреби (хто і за рахунок чого ліку­ватиме людей, в яких умовах).

Реформування медицини впроваджуватиметься у кілька етапів. Місцеві ради найб­лижчим часом мають визна­читися з умовами передачі місцевих медичних закладів під юрисдикцію центральної районної лікарні. Централіза­ція коштів територіальних громад району на рівні рай­онного бюджету, за задумом реформаторів, забезпечить фінансування медичного об­слуговування населення для отримання більш потужно­го джерела фінансування та набагато ефективнішого уп­равління обмеженими ре­сурсами.

Під час другого етапу (2011 р.) передбачається створення органів управління охороною здоров'я в рай­онних державних адміністраціях, створення юридично самостійних центрів первинних медико-санітар- них дільниць тощо, продовження формування оптимальної мережі для якісної гарантованої медичної допомоги. Про все ми дізнаємося в ході самої реформи, — зауважив Олег Попенко. Звичайного ж, сільського жителя, від даленого від Центральної районної лікарні, де є все-таки умо­ви полікуватися, цікавить передусім просте питання: а що з усього цьо­го вийде?

Приміром, у Виноградівській сільській дільничній лікарні, що об­слуговує один з найкрупніших насе­лених пунктів району, чимало років взагалі немає педіатра. Терапевтич­на служба представлена практично одним терапевтом — головним ліка­рем, котрий керує лікарнею наїзда­ми (проживає в Брилівці і в лікарні буває всього кілька годин надень).

Будь-коли чимось може допомогти тільки фельдшер або у кращому ви­падку, за бажання і можливості, те- рапевт-пенсіонер — вдома. Про чер­гового лікаря, котрий, як це прийня­то, був би готовий до виклику будь- коли, й говорити годі. Як годі гово­рити за тривалої відсутності дитячо­го лікаря про невідкладну кваліфіко­вану допомогу на селі дітям.

Кадрові проблеми притаманні, на жаль, й іншим сільським та селищ­ним медичним закладам.

Звичайно, реформування медич­ної галузі району дасть поштовх до вирішення цієї проблеми. Олег По­пенко, як головний лікар райлікарні, і за теперішніх умов намагається ви­рішити кадрові проблеми. Зокрема, зустрічався із майбутніми випускни­ками Сімферопольського медуніверситету з презентацією наших ме­дичних закладів. Випускникам шкіл району видавалися направлення-ре- комендації для вступу до медичних навчальних закладів, звичайно, з надією на їх повернення. Однак, вир­ішувати кадрову проблему потрібно передусім на державному рівні. Як розповів Олег Попенко, на одній з колегій управління охорони здоров'я облдержадміністрації він пере­конливо довів необхідність переда­ти кошти на навчання студентів за на- правленням від профільного Міністерства до того, хто видає на­правлення. Тоді й спитати можна буде з випускника певного медично­го навчального закладу за неповер­нення після набуття фаху до перед­баченого місця роботи. Підрізними приводами і різними способами новоспечені медики' на рівні Міністерства, аби не їхати на село, стають «вільними птахами», знахо­дячи вигідніші пропозиції.

По-друге, переконаний Олег По­пенко, працювати медиком на селі, як, скажімо, в Росії, має бути дуже вигідно і престижно. Лише житлом (якщо воно там є) без високої зарп­лати і відповідного соціального ста­тусу молодих спеціалістів їхати на село не загітувати.

Реформування системи охорони здоров'я, переконаний головний лікар Цюрупинської районної лікарні, заслу­жений лікар України Олег Попенко, до­поможе над авати визначений гарантаваний обсяг медичних допомог і на селі, і в місті при першій потребі.