У інтерв'ю газеті «Сегодня» (інтерв'ю надруковане у «ВО», №№ 99-100,10.12.10р.) Президент України зазначив, що«... імовірно на початку наступного року ми ще раз повернемося до Податкового ко­дексу, щоб без поспіху внести необхідні виправлення, що відбива­ють потреби держави й інтереси громадян».

Кроки вищої влади нашої держави не зупинилися: розпочалося реформування адміністративних органів, на черзі — прийняття ново­го Пенсійного закону.

Не секрет, що Пенсійний фонд нашоїдержави, за повідомленням Рахунковоїпалати України, за рахунок власних коштів виплатив за січень-вересень ц.р. тільки 72,5 відсотка трудових пенсій. А 25,3 відсотка грошей для виплати було взято напряму із державної каз­ни. Зокрема, на початокжовтня ц.р. дефіцит Пенсійного фонду скла­дав 25,3 млрд. грн.

Зросла також і питома вага соціальної допомоги, яка фінансуєть­ся з бюджету.

Мінімальний прожитковий рівень, а у грудні він складає 922 грн., зазначають експерти Рахунковоїпалати, занижений. А звідки ж йому (прожитковому рівню) бути нормальним, як в країні зменшилися над­ходження доходів у бюджет.

Хоч пристрасті підприємців та представників бізнесу затихли, але ж усіх громадян України турбує, за які кошти житиме держава на­далі . Хто ж і яким чином більше вкладає в державну «копилку» коштів — підприємства чи «спрощенці»?

Саме з такого запитання розпочалася наша розмова з начальни­ком державної податкової інспекції в Цюрупинськомурайоні Гали­ною КРЄМЕНТАР.

Галино Віталіївно, скільки в нашому районі зареєстровано платників єдиного податку?

Не так вже й мало платників єди­ного податку стоїть на обліку в Цю­рупинському районі: 147 юридичних й 1105 фізичних осіб.

Для читачів дам маленьку довід­ку: дванадцять років тому, ще у 1998 році, згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» встановле­на спрощена система оподаткуван­ня для суб'єктів малого підприєм­ництва. Чітко визначені цим законо­давчим документом ці платники по­датків.

Новий податковий кодекс зали­шив без змін вищеназвані вимоги.

Чиї ж внески в бюджет ва­гоміші ?

Від загальних надходжень до зведеного бюджету за 10 місяців внески «спрощенців» становлять 2,3 відсотка, тоді як від крупного бізне­су — 39,3 відсотка. Тобто юридичні й фізичні особи — платники єдиного по­датку внесли 1135,5 тисячі гривень, а підприємства на загальній системі оподаткування -19501,5 тисячі гри­вень.

Чому така велика різниця?

Середня ставка єдиного подат­ку для фізичних осіб — підприємців, які займаються роздрібною торгів­лею (а це основний вид діяльності) у нашому районі, становить від 80 до 200 гривень.

А взагалі згідно з вище названим Указом Президента ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб вста­новлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації за­лежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. І така особа звільняється від обов'язку на­рахування, відрахування та перера­хування до державних цільових фондів та зборів, пов'язаних із виплатою заробітної плати працівни­кам, які є з нею у трудових відноси­нах. Але ж, якщо у підприємця пра­цюють наймані працівники (фізособи), то ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кож­ну особу.

Галино Віталіївно, окрім фізосіб — підприємців є ще й юри­дичні особи — «спрощенці». Як діє в цьому випадку механізм сплати податків?

Юридична особа за спрощеною системою оподаткування само­стійно обирає одну з таких ставок податку. Скажімо, підприємець спла­чує податок на додану вартість, то від реалізації продукції, товарів, від надання послуг без урахування ак­цизного збору він платить 6 відсотків від вирученої суми. Хто відмовляєть­ся від ПДВ, той платить 10 відсотків.

Нещодавні протестувальники — підприємці виставляли пре­тензії до податкової служби. Зок­рема, про те, що вони змучені пе­ревірками. Хоча в цьому питанні законодавчо були встановлені чіткі правила. Для підприємців, що працюють на єдиному подат­ку, новий Податковий кодекс не змінивїх. То поясніть, чи так вже часто й безпідставно податківці провадять перевірки?

Перевірки працівниками подат­кових органів здійснювалися на підставі Закону України «Про дер­жавну податкову службу України» зі змінами та доповненнями. Насампе­ред, контролювали проведення підприємцями розрахунків за това­ри, послуги, чи мають вони свідоцт­во про державну реєстрацію, торгові патенти, ліцензії. Це так звані опера­тивні перевірки.

Планові перевірки обов'язкові теж, вони системні, відсутня хао­тичність, їхній графік обов'язково затверджений начальником подат­кової установи.

Підхід до формування вище на­званого графіка гнучкий. Оцінений позитивно платник податків, якщо він має високий рівень значення фіскальної важливості та високий рівень сплати податків у регіоні, то й перевірки у нього йдуть чітко за заз­наченим терміном.

До речі, податківці, коли йдуть на планову перевірку до суб'єкта гос­подарювання, обов'язково мають із собою направлення, в якому зазна­чена дата й час проведення ревізії.

І ще одна обов'язкова умова, яку повинен знати підприємець. Він має право оскаржувати акт перевірки як у податковій установі, так і в суді.

Зверніть увагу! Суб'єктам госпо­дарської діяльності Президент України Віктор Янукович та наша Верховна Рада пішли назустріч — найспірнішу й конфліктну частину нового Податково­го код ексу — спрощену систему оподат­кування — залишили в тому ж вигляді. Не треба хвилюватися, а нормально працювати в законодавчому полі.

Податкова адміністрація Хер­сонської області разом зі спеціапіста- ми-податківцями району минулої се­реди провелау Цюрупинську семінар- практикум для підприємців. Деталь­но розглядалися питання основних нововведень прийнятого кодексу.

В першу чергу це стосувалося по­датку на додану вартість, на прибу­ток, на доходи фізичних осіб. Пояс­нюю, з 1 січня 2011 року чинний по­даток з доходів фізичних осіб змінюється на податок на доходи.

Не оминули увагою на семінарі- практикумі спеціалісти ДПА й питання застосування податкової соціальної пільги, роз'яснили цілі, зміст та ме­ханізм реалізації реформ у відповід­них галузях економіки, а також рішень Кабінету Міністрів, спрямованих на розв'язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку.

Про місцеві, ресурсні, рентні пла­тежі в контексті нового Податкового кодексу розповіла учасникам семі­нару начальник відділу оподаткуван­ня юридичних осіб ДПІ В.Проніна.

Щоденно до спеціалістів податко­вої інспекції звертаються підприємці, бізнесмени за роз'ясненням статей нового Податкового кодексу. Запро­шуємо до співпраці й надалі.

- Галино Віталіївно, дякую за розмову.

P.S. Як зазначає звіт Рахункової палати України, за результатами ви­конання Держбюджету за 9 місяців ц.р. на дефіцит головного фінансо­вого документа значний вплив має недовиконання плану практично з усіх видів податків та обов'язкових внесків. Питома вага тут і недовиконання зборів у місцеві бюджети. Оце й повинно нам боліти найбільше.

Протестуючі підприємці, які пра­цюють за спрощеною системою оподаткування, не хотіли з нею роз­ставатися, бо вищими у них вияви­лись особисті споживацькі інтереси. Вони не хочуть вписуватися у нові умови, відчули невідворотність лега­лізації тіньового бізнесу.

Так, на даному етапі Президент України залишив оподаткування ма­лого бізнесу без змін. Перемога, як вважають підприємці, на їхньому боці. Інтереси своєї держави — тієї частини суспільства, яка платитьВСІ податки, — їх не цікавлять.

Як відзначають психотерапевти, які дають оцінку моральному клімату нашого суспільства, байдужість до долі власної країни психологічно може викликати ланцюгову реакцію — байдужість до своєї справи, дому, навколишніх, родини і, в підсумку, — до самого себе.