Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Херсонським міським голо­вою Володимиром Сальдо, при­свячене Дню місцевого самовряду­вання в Україні.

- Володимире Васильовичу, дозвольте привітати вас з Днем місцевого самоврядування, який відзначався 7 грудня, і запитати вас, як ви разом з гро­мадою його святкували?

- Дійсно, це — День усієї грома­ди, хоча більше його святкують, звичайно, працівники виконавчих органів місцевого самоврядування і депутати різних рівнів, які обрані в нашому місті. Але все ж таки місцеве самоврядування — це як­раз та складова системи держави, яка визнана і в Конституції Украї­ни, яка є складовою частиною всієї вертикалі влади, але якраз тієї вла­ди, яку обирає сама громада.

Тому що, наприклад, держслужбовці призначаються на свої посади, а органи місцевого самоврядування здебільшого обираються: обирають депутатів, обира­ють міського голову, і, відпо­відно, вже потім депутати і міський голова визначають структуру органів міської ради, які безпосередньо працюють над питаннями, які стоять перед містом, пе­ред міським господарством і взагалі — перед кожним хер­сонцем. Тому цей День на­чебто і святом не назвеш — скоріше, це — відзначення, нагадування про те, що, дійсно, є місцеве самовряду­вання, яке було створене і організоване ще за часів За­порізької Січі. Адже вже тоді були своєрідні паростки са­моврядування, коли козаки почали обирати собі старо­сту. Потім було Магдебурзь­ке право в Європі, яким виз­начилось, що структура по­будови владних повнова­жень починається на місці: тобто, з села, з селища, з району, з міста.

- Минулого тижня сесія міської ради затвердила нову структуру виконав­чих органів. Окрім іншо­го, на зміну управлінням прийшли департаменти. В чому особливості ство­рення цієї структури, чи, дійсно вона надалі буде ефективно працювати (ми знаємо, що департа­менти почнуть працюва­ти з першого лютого на­ступного року)?

Є така формула: «Доско­налості межі немає». Але йти до неї треба. Тому будь-яка структура, будь-яка система не може бути досконалою до кінця. І управлінська систе­ма, тобто структура виконав­чих органів, які, власне, су­дячи с самої назви, викону­ють повноваження по управ­лінню міським господар­ством, відповідно, з часом потребує змін. Я вісім років працював міським головою, і це вже друга зміна струк­тури. Головна мета цієї зміни — переведення кількості у якість. Хтось говорить: «Це робиться для того, щоб просто-напросто зменшити кількість працюючих!». З одного боку, можливо, це теж треба робити, тому що апарат постійно бажає роз­ростатися, і його треба по­стійно зменшувати. Але тре­ба уявляти, що є більш ефек­тивні управлінські системи, які дають можливість краще відчувати ритм життя і ефек­тивніше управляти цим. Тому зміна і відбулася. На­приклад, ми зменшили кількість заступників місько­го голови: їх було сім, тепер їх буде четверо. Але від ТОГО ж не зменшилася робота! Вона тепер буде зконцент- рована в департаментах: департамент житлово-кому­нальної галузі (найголовніша .ланка міського життя), де­партамент фінансів і бюдже­ту (без чого теж неможливо жити!) і департамент місто­будування та архітектури — все це складові міського життя. Постійно дуже бага­то питань ставиться до всіх цих напрямків міського гос­подарства. І для того, щоб оперативно реагувати на ці питання, щоб вчасно впли­вати на ситуацію, щоб пла­нувати розвиток міста, змінена структура виконав­чих органів міської ради. Це, зокрема, зроблено ще й для того, щоб посадовці відчува­ли більшу відповідальність і мали більш тісний зв'язок і з міським головою, і з людь­ми. Можна сказати, що зміна структури націлена на по­кращення самого цього зв'язку. Адже я вважаю, що в нас були часи, коли пред­ставники виконавчих органів, якщо говорити про­сто, трішки «відривались» від людей, не відчували того, що відбувається в місті, про що думають люди, що херсонцям треба; або ж відчували недостатньо якіс­но.

- Але для того, щоб ця структура працювала на­лежним чином, потрібні кошти. Тому ми повер­таємось до теми бюдже­ту. Ми знаємо, що зараз тільки готується проект державного бюджету. Певно, вже говорилося і про бюджет Херсонської міської громади. Але яким був бюджет 2010 року, куди йшли кошти? Які витрати ще потребує громада? Звідки можли­во винайти нові джерела наповнювання бюдже­ту? Отже — яким буде бюджет міста у 2011 році?

- Дійсно, перш ніж визна­чати, як витрачати гроші, треба планувати, як їх заро­бити. Останні три-чотири роки дуже багато політиків говорило про те, як витра­чати гроші, або говорили, куди ці гроші не витрачають­ся, і тому треба, мовляв, більше витрачати грошей. І ніхто не говорив, як зароб­ляти гроші! Але ж саме з цього починається бюджет­ний процес: з питання, де заробити гроші. Зараз ми живемо в непростий час, час змін, але змін на краще. Ми­нулого тижня я був на на­раді в кабінеті міністрів, і прем'єр-міністр не прихову­вав від нас, що доведеться «затягнути паски». Тому що не треба робити пустих обіцянок: «Я прийду і все од­разу зроблю!». Я реаліст, працюю в реальній сфері і я відчуваю, що зміни, які про­вадить уряд, підуть на кра­ще. Державний бюджет не розглядався і не затверджу­вався Верховною Радою з однієї причини: його треба затверджувати на підставі Податкового кодексу, нова редакція якого, як відомо, зустріла так багато про­тестів. Але природно, коли щось нове ми зустрічаємо «в штики»!. Зараз Податковий кодекс вже затверджено Верховною Радою, на його підставі Міністерство фінансів буде розраховува­ти державний бюджет, і після того ми будемо затвер­джувати місцеві бюджети. Але я можу запевнити, що в бюджеті міста на 2011 рік залишиться соціальна на­правленість. Але я, як міський голова, який пови­нен відповідати ще й за роз­виток міста, думаю про те, що треба робити для цього розвитку.

До речі, новий Податковий кодекс дає більше можливо­стей для збільшення саме місцевих бюджетів. В ньому передбачено оптимізацію податків: деякі податки, яких в нас взагалі не було, будуть спрямовані до місце­вих бюджетів. Я розраховую на те, що по багатьом питан­ням зараз нам не доведеть­ся «стояти з протягнутою рукою» — ми будемо зароб­ляти самі! Наприклад, пе­редбачається зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес, хоча існу­вала інша думка. В той же час, збільшується мож­ливість адміністрування місцевих податків і зборів за рахунок повернення уваги до всіх тих доходів, які є у людей. В нас дуже багато людей мають маєтки, гарні автомобілі, мають можливість відпочивати за кор­доном, мають можливість відвідувати дорогі рестора­ни. Але до сьогодні це ніяк не відображалося на бюд­жеті. Я гадаю, принцип по­винен бути таким: більше заробляєш — будь ласка, відрахуй те, що заробив, до бюджету. Це дасть мож­ливість створення умов для того ж підприємництва, того ж відпочинку. Отже, я ду­маю, що ми отримаємо текст нового Податкового кодек­су, а приблизно у двадцятих числах грудня — і державний бюджет, і вже потім міська рада затвердить місцевий бюджет. Зараз я вимагаю від фінансового Управління (га­даю, що мене підтримають депутати) збільшити видат­ки на покращення зовнішнь­ого вигляду міста: благо­устрій, кількість вуличних ліхтарів, стан зелених насад­жень і паркових зон, до­рожнє господарство, до яко­го ми включимо і проїжджу частину вулиць, і зелену сму­гу, і пішохідні тротуари — все це потребує приоритетно'! уваги. Неодмінно треба звернути увагу і на потреби житлової забудови й у так званому «приватному сек­торі».

Ми зараз торкнулися проблеми благоустрою міста. Доречно буде звернутися до Екологіч­ного форуму, який мину­лого місяця відбувся у Херсоні.

Ми вже не перший рік співпрацюємо з норвезьким урядом, який, до речі, про­водить дуже велику роботу по всьому світу, розповсюд­жуючи ідею збереження на­вколишнього середовища. Вже два роки тому в нашо­му місті за допомоги нор­везького уряду стартувала програма «Чисте виробниц­тво». В рамках виконання другого етапу програми було проведено форум, про який ви згадуєте. Його організу­вала Херсонська торгово- промислова палата, і на його з їхалася велика кількість представників міст України, Росії, Білорусії. Всі розумі­ють, що Земля — наш спільний дім, і про його стан у майбутньому нам треба думати вже зараз. Тому в рамках проведення Форуму я особисто зустрівся з сек­ретарем Посольства Фінляндії, з представниками Смоленська, який розташо­ваний на Дніпрі, до того ж, в Смоленській губернії наро­дився Григорій Потьомкін.

Продовжуючи тему зв'язків з іншими держава­ми, треба розповісти і про те, що в травні цього року в Херсоні відбулися Дні Євро­пи, коли до нас завітали представники посольств, торгівельних організацій з 15 країн Європи. Такої кількості дипломатів в Хер­соні не було ще з часів Ка­терини Другої! Тому це яск­раве свідчення про те, що ми рухаємося влеред, рухаємо­ся до цивілізованого євро­пейського суспільства.