8 липня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про збір та об­лік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування», згідно з яким з 1 січня 2011 року замість платежів до чотирьох соціальних фондів запроваджується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Згідно із законом внесок буде сплачуватися на рахунки, відкриті в управлінні Пенсійного фонду, надалі ці кошти автоматично роз­поділятимуть відповідно до вста­новлених пропорцій за видами соціального страхування.

Дбати про перереєстрацію плат­никам страхових внесків не дове­деться.

Розмір нарахування внеску від 36,76 до 49,7 на зарплату зале­жатиме від класу професійного ризику виробництва, установлено­го для роботодавця за основним видом його діяльності. Таких кла­сів 67.

На окрему ставку для нарахуван­ня ЄСВ на зарплату заслужили: бюджетні установи — 36,3%, най­мані працівники-інваліди — 8,41%.

Окрім того, із заробітної плати працівників роботодавці утримува­тимуть ЄСВ.

Загальна ставка тут 3,6% та 6,1% для робітників, котрі працю­ють на посадах, роботу на яких зараховують до стажу, що дає пра­во на одержання пенсії відповід­но до законів «Про державну служ­бу», «Про прокуратуру» та інші спецзакони.

Для оплати перших п'яти днів непрацездатності передбачено окрему ставку, роботодавці нара­ховуватимуть на ці виплати 33,2%, утримуватимуть 2% ЄСВ.

При нарахуванні суми винагоро­ди за цивільно-правовими догово­рами роботодавці повинні нарахо­вувати 34,7% та утримати 2,6% ЄСВ.

Сума ЄСВ підприємця-загально- системника не може бути меншою за розмір мінімального страхово­го внеску за місяць, в якому отри­мано доход (прибуток), а для єдинника сума ЄСВ не може опус­катися нижче розміру мінімально­го страхового внеску в усіх міся­цях сплати єдиного податку. При цьому мінімальний страховий вне­сок дорівнює мінімальній зарплаті, помноженій на відповідну ставку ЄСВ.

В обов'язковому порядку під­приємці мусять сплачувати ЄСВ за ставкою 34,7%, але якщо підпри­ємець бажає додатково добровіль­но взяти участь у страхуванні від непрацездатності, то ставка ЄСВ становитиме 36,6%, у соцстрахуванні від нещасного випадку — 36,21%, а якщо добровільно до­датково братиме участь і в соцстрахуванні від непрацездатності, і в соцстрахуванні від нещасного випадку, він платитиме 38,11% ЄСВ.

Строки сплати ЄСВ встановлю­ються не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним пе­ріодом.

При цьому платники під час кож­ної виплати зарплати, на суму якої нараховується ЄСВ, повинні спла­тити Авансові внески одночасно з видачею зазначених доходів. У разі ж невиплати нарахованої в базовому місяці зарплати ЄСВ усе одно треба сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за базо­вим.

Звітувати також треба буде й при використанні роботодавцями кош­тів на виплату лікарняних (зокре­ма, при нещасних випадках на виробництві), декретних, частко­вої допомоги по безробіттю. Звіс­но, повідомляти про це доведеться вже не управління ПФУ, а від­повідні відділення фондів соцстра- хування.

Суми нарахованих соцвнесків за періоди до 01.01.11 року підля­гають сплаті в порядку, який діє до цієї дати. При цьому за спец­фондами зберігається повнова­ження щодо контролю за правиль­ністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, засто­сування фінансових санкцій на період до повного стягнення за­боргованості нарахованих або не сплачених у період до 1 січня 2010 року.

Якщо підприємство погасить борги зі сплати соцвнесків на стра­хування від непрацездатності, від безробіття або від нещасного ви­падку, що виникла до 01.07.2010 р., згідно з Законом відповідні соцфонди спишуть заборгованість зі сплати фінансових санкцій (пені та штрафів).