Перед людьми, які спланували грандіозну аферу, прописану в проекті Житлового Кодексу (редакція до другого читання від 05.11.2010 р.), можуть з повагою та заздрощами зняти капелюха натхненники і “тендерної мафії”, і концерну “ЄДАПС”, і решта витівників, що влаштовують ігри навколо державних, комунальних чи приватних грошей в стилі “розпил&відкат”.

І справа тут зовсім не в відчуженні житла заради міфічних “суспільних потреб”. Зазвичай прагнення “відчужувати” продиктоване лише однією мотивацією. А саме – нестримними бажаннями різноманітних забудовників викинути “людішок” куди подалі, а на звільненому просторі побудувати чергового архітектурного “монстра”.

Однак відчуження – справа довга і нудна, і часто викликає шалений опір скривджених та акції “воїнів-месників” з організацій на кшталт “Збережи старий Київ”. Щоб провернути таку аферу, потрібно скуповувати гуртом та вроздріб “непідкупних” українських суддів, “годувати” прокуратуру, міліцію та інших кровосісь, тощо. А тому примусове відчуження на практиці стосуватиметься дуже незначної кількості простих українців. Практикуватиметься воно доволі рідко – лише в тих випадках, коли потенційні надприбутки є значно суттєвішими, ніж поточні витрати на “зачистку території”.

Отже, справа не у відчуженні. То може, найбільша небезпека кодексу – це пеня за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ, якою жахають українців вже кілька місяців? Також ні. Тим більше, що вже й зараз стягнення комунальних боргів відбувається в порядку наказового провадження, і неплатникам загрожують боргові тюрми.

Всі ці жахалки слугують для забалакування та приховування СПРАВЖНЬОГО жаху, який чатує на всіх нас з прийняттям цього ЖК в запропонованому варіанті.

Справжня мета цього Кодексу дійсно значно серйозніша. Тому вона і “ховається” в декількох статтях посеред 127-сторінкової відбірної брєдятіни. Цю мету можна сформулювати доволі коротко – ВСІХ ГРОМАДЯНхочуть зробити кріпаками так званих “виконавців послуг з управління житлом”.У тексті проекту ЖК також вказано, що ці організації повинні “…відповідати спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”.

Кріпаками – тому що кожен будинок зобов’язаний буде обрати собі такого “виконавця”, і лише одного. Тим будинкам, які не захочуть/не зможуть знайти собі хазяїна-феодала самостійно, його в примусовому порядку призначатимуть органи місцевого самоврядування.

Не перший день знаючи накатану систему, за якою визначають відповідність різноманітним “спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”, можна з ймовірністю 99,9% припускати, що Україну буде поділено на “зони впливу” зацікавлених угрупувань. Вони створять контори “Роги та Копита”, котрі отримають ”благословення” Кабміну “грабувати коровани”, тобто – укладати договори на обслуговування будинків. При цьому, звичайно ж, ці “блатні” феодальні контори самі ніяким обслуговуванням не займатимуться. Бо не для того вони створюються – “брудну роботу” з надання житлово-комунальних послуг безпосередньо робитимуть ті самі люди та організації, що й зараз, але – в порядку субпідряду, за відкати та після “заносу”.

Для “державного нагляду і контролю” хочуть створити чергового бюрократичного монстра – Державну житлово-комунальну інспекцію. Це новітнє одоробло матиме власні територіальні органи. І вони покликані стежити, аби центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, громадяни – тобто всі, всі, всі – дотримувалися вимог законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо:

- утримання, використання, обслуговування, експлуатації житлового фонду

- ведення обліку, обстеження та паспортизації житлового фонду

- утримання, обслуговування, експлуатації об’єктів комунального господарства

- формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

Повноваження Держжитлокомунінспекції плануються непомірними і включатимуть навіть право “… безперешкодного доступу в установленому порядку до об’єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності”!

Що там буде ще – навіть страшно уявити, оскільки саме Положення про Держжитлокомунінспекцію ще має бути затверджене Кабінетом Міністрів України.

Хтось може сказати – “а я не підпишу договір з цими феодальними шаромижниками, і фіг мені хтось щось зробить, адже Цивільний Кодекс України гарантує свободу украдення договорів”! Ага, щяз – передбачливі аферюги і це врахували, взявши на озброєння харківський “концесійний” досвід Допи та Гєпи: Договір “…може бути укладено як у вигляді індивідуально договору з пропозиціями споживачу (що підлягає письмовому оформленню) – шляхом укладання такого індивідуального договору, так і у вигляді публічно запропонованого договору з пропозиціями споживачу (що не підлягає письмовому оформленню) – шляхом публікації пропозиції в місцевих засобах масової інформації”!!!

Що, з’їли? Думаю, є зайвим пояснювати, на стороні якого нормативного акту будуть в цьому випадку наші найчесніші в світі суди! А ви кажете – Податковий Кодекс, Податковий Кодекс… У “бариг та лавочників” є хоча б можливість “прослизнути у тінь” чи принаймні плюнути на все, облишити бізнес та піти на біржу праці, в той час як з власної домівки нікуди не втечеш! Крім того – підприємців в країні лише близько п’яти мільйонів +/- пов’язані особи, в той час як хоч-якесь житло є практично у всіх! Ну, то як вам масштаби афери, любі співгромадяни? Вражають? Отож бо!

Звісно ж, я поцікавилась, кому поголос серед “втаємничених” приписує авторство цього грандіозного прожекту. І що б ви думали? Абсолютно різні люди назвали мені одне й те саме ім’я – ім’я Едуарда Прутніка. За чутками, він заручився підтримкою Володимира Рибака та інших “шанованих людей” нашої доморощєної “коза ностри” та отримав “добро” на всю цю прєлєсть у Самого Лідєра!!! Трєпєщітє, жалкіє людішкі!

Незважаючи на те, що Головне юридичне управління ВР зробило цілком однозначний узагальнюючий висновок: “законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Головного юридичного управління та направлення на повторне друге читання,”– навряд чи це зупинить серйозних пацанів, які ВЖЕ відчули смак реально великого бабла, яке ось-ось поллється на них з кишень лохів на безвідмовній основі.

P.S.

Ліга підприємців Скадовська нагадує, що до другого читання готують Трудовий кодекс, який дасть можливість змусити одного працівника працювати за трьох, та ще й за пів зарплати. Його планували проголосувати до 20 листопада, але через мітинги на Майдані вирішили перечекати. Інакше до тисяч дрібних підприємців приєдналися б мільйони найманих працівників, адже, за цим законопроектом ми всі – раби, робоча сила. Проект нового Трудового кодексу є кроком назад до часів “дикого капіталізму”, для яких характерним було абсолютне безправ’я працівників. За деякими оцінками , вже протягом першого півроку-року після прийняття нового Трудового кодексу у нинішній його редакції, до 70% або приблизно 2,5 млн. підприємств спробують ліквідувати вже укладені колективні договори або ухилитися від укладання нових.