Що сьогодні являє собою зовнішня політика Укра­їни? Чи є вона й надалі продовженням незрозумілої лінії, яку вела попередня влада? Чи Україна все ж по­чала оговтуватись після тривалої сплячки і заявляти про себе в світі?

Аналізуючи 2010 рік в пла­ні іміджу нашої держави та ви­роблення зовнішньополітичне стратегії, можна сказати, що зараз з'явилась надія. Надія на те, що Україну знають в світі не тільки, як країну одвічних виборів та політичного безладу. Сьогодні завдяки прагматизму Президен­та Януковича нашу державу почи­нають сприймати на міжнародній арені як відповідального та про­гнозованого партнера.

Головним стратегічним прі­оритетом глава держави ще на самому початку своєї каденції визначив євроінтеграцію України. Тоді — у далекому лютому місяці, скептики та політичні опоненти Президента тільки цинічно смія­лись над такою лінією. Але зараз ми — громадяни України, можемо посміятись над ними, бо, як по­казує час, слова Президента не розходяться з його діями.

Нагадаємо, що перший свій візит у якості Президента України Віктор Янукович здійснив саме до Європи, а не до Росії, як того прагнула політична опозиція гла­ви держави. Далі Президент роз­почав низку економічних та по­літичних реформ, що дозволило виконати Україні угоду стенд-бай з МВФ (досягнення макроеконо- мічної стабільності) та встановити довгоочікувану політичну стабіль­ність. Крім цього, наша держава отримала кредит від МВФ, котрий має стати фінансовою основою подальших реформ Президента. Після цього Європа відкрила свої двері для України. Про це свід­чить той факт, що тільки з початку президентської каденції Віктора Януковича нашу державу відвіда­ло 7 європейських комісарів. При Ющенку нормою вважався один- єдиний візит європейців на рік. Жвавий інтерес Європи до Укра­їни не є випадковістю. ЄС робить висновки з того, як Президент Янукович здатний впоратись з внутрішніми справами країни. А це йому вдається набагато кра­ще, ніж будь-кому з його попере­дників.

Доленосним для нашої дер­жави стане саміт «Україна-ЄС», що пройшов 22 листопада по­точного року у Брюсселі. На думку представника Євросоюзу Штефана Фюле, цей саміт буде успішним і продуктивним, як для Європи, так і для України. Такої ж точки зору притримується і Голо­ва Європейської Ради Герман ван Ромпей. То ж тепер справа за послідовністю та прагматизмом Президента України.

Основними питаннями саміту стали реформи в нашій державі, питання безвізового режиму та проблеми створення зони віль­ної торгівлі між Україною і ЄС. За словами того ж Германа ван Ромпея, угода про вільну торгівлю з Україною буде найкращою, яку ЄС укладав до сьогодні. А План Дій щодо безвізового ре­жиму включатиме два рівні кри­теріїв: попередні критерії, що стосуються основ політики (за­конодавство і планування), які прокладуть шлях для виконан­ня більш конкретних критеріїв щодо ефективного та послідов­ного здійснення відповідних заходів, включаючи конкретні результати на місці.

Зовнішня політика Прези­дента Януковича відрізняється від дипломатії його попередни­ка саме захистом національних інтересів. До того ж, у значній мірі, присутній економічний націоналізм, що має за мету покращення економічних по­казників України. Політична ста­більність та розпочаті реформи покращують міжнародний імідж нашої держави, а готовність Європи до співпраці дає надію, що ми зрештою станемо повно­правним членом ЄС.

Україна сьогодні — це відпо­відальний партнер, котрий ви­конує свої зобов'язання перед іншими. Та, в свою чергу, ми теж чекаємо на адекватні рішення Європи у відповідь. І час пока­зує, що чекати нам залишилось не так довго. Головне — справа відродження України зрушилась з місця. Тепер все залежить від Президента, і тут він не має пра­ва схибить, бо мільйони людей довірили йому своє майбутнє.