Колись Херсон був досить розвиненим промисловим містом. Наш бавовня­ний комбінат мав славу найпотужні­шого у Європі, комбайни та сіялки херсонського виробництва теж були добре знані, і не тільки на колишніх радянських теренах, наш консервний забезпечував найсмачнішою овоче­вою консервацією весь Радянський Союз. А ще у нас були такі гіганти суднобудування та нафтопереробки, як ХСЗ та ХНПЗ...

Та ті часи, напевне, назавжди зали­шилися у минулому, бо зараз Херсон, скоріше, є містом дрібного бізнесу. Та, може, ще є надія, що бодай якесь промислове виробництво на Херсон­щині відродиться? Минулого тижня наші кореспонденти мали нагоду за­питати про те, які нова влада бачить перспективи для трьох колишніх про­мислових гігантів нашого міста, у го­лови облдержадміністрації Миколи Костяка.

ХБК: все, що можемо...

Як повідомив губернатор, до кінця поточного року очікують висновків фахівців щодо шляхів забезпечення ВАТ ХБК місцевою сировиною. За словами Миколи Костяка, для відновлення роботи бавовняного комбінату необхідно розв'язати пи­тання забезпечення цього підприєм­ства сировиною. І зокрема, бавовною і льоном власного виробництва.

На його переконання, природно-кліматичні умови дозволяють вирощу­вати на Херсонщині бавовник і льон. Відтак, це питання вивчають зараз наукові заклади, утому числі — розта­шований у Херсоні Інститут землероб­ства південного регіону НМНУ.

«На території області вже є дослідні ділянки по вирощуванню цих культур, що були закладені раніше. Думаю, до кінця цього року будуть перші виснов­ки, в якому напрямку нам треба руха­тись», — заявив голова ОДА.

Разом з тим він зазначив, що Хер­сонський бавовняний комбінат, який свого часу був найбільшим у Європі ви­робником бавовняних тканин, одно­значно вже не буде відновлений у тих потужностях. Зараз стоїть завдання зберегти тут хоча б одну фабрику, яка матиме сучасні обладнання і технології і випускатиме високоякісну продукцію.

Нагадаємо, будівництво у Херсоні бавовняного комбінату було розпо­чато у 1952 році. На той час в Хер­сонській області вирощувалось до 200 тис. тонн бавовни в рік. Після вве­дення в експлуатацію у 1964 році дру­гої черги комбінату у його складі фун­кціонували 3 прядильно-ткацькі та 1 обробна фабрика.

НПЗ:

собаки на сіні не буде?

У центральних органах виконавчої влади зараз розглядається питання щодо визначення шляхів відновлення виробничої діяльності Херсонського нафтопереробного заводу. Таку заяву Микола Костяк зробив минулої се­реди на виїзному засіданні колегії ОДА у Бериславі. За його інформацією, дане питання розглядалося на робочій на­раді в Кабінеті міністрів України.

І вже 13 листопада в інтерв'ю нашо­му кореспонденту Микола Костяк повідомив, що власники ЗАТ «Хер­сонський нафтопереробний завод» готові 50% акцій підприємства відда­ти державі. За словами губернатора, власники підприємства самі вийшли з такою пропозицією. Як зазначив го­лова ОДА, прийняте власниками ХНПЗ рішення «говорить про те, що вони відчули, що просто так, як соба­ка на сіні, ніхто не дасть сидіти».

Для Херсонського нафтопереробно­го заводу треба шукати інвестора, причому не просто інвестора з гроши­ма, а інвестора, який має нафту. «Пер­шочергова основа — ті, хто хочуть зай­ти (на підприємство), повинні мати си­ровину, тобто — нафту. Нам треба, щоб зайшли люди, які будуть вкладати кошти в розвиток підприємства, щоб воно сплачувало податки. Це — осно­ва», -наголосив керівник області.

Херсонська ОДА не має наміру при­зупиняти ініційовані облдержадмініст­рацією перевірки ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод», каже Ми­кола Костяк. За його словами, «ми зробили там аудит, була перевірка по­даткової адміністрації. І побачили суть роботи підприємства: вони (власники заводу) практично нічого не вкладали і не сплачували податку. Тому ми й ініціювали розгляд цієї проблеми».

Як зазначив голова ОДА, власники ХНПЗ «хотіли б, щоб я на даному етапі припинив перевірки підприємства. Але перевірки не будуть припинені... Я сьо­годні хочу мати чітку, ясну картину того, що там діється. Я хочу знати — і для себе, і для тих людей, які працюють там, і для області в цілому — які перспективи роз­витку цього підприємства».

Нагадаємо, Херсонський НПЗ, що за радянських насів був третім за потужн­істю нафтопереробним підприємством України, не переробляє нафту з серп­ня 2005 року. У березні 2006 року підприємство було офіційно зупинено на довготривалу реконструк­цію-до 2010 року.

19 жовтня поточного року під час наради з вирішення актуальних питань розвит­ку Херсонської області, що проходила у Херсоні за уча­стю прем'єр-міністра Украї­ни Миколи Азарова, голова ОДА попросив уряд втрути­тися в ситуацію, що склалася навколо ХНПЗ. Як заявив тоді на нараді губернатор, «ситуація на Херсонському нафтопереробному заводі, який не працює вже кілька років, є зовсім незрозумі­лою і непередбачуваною. Власники на переговори з місцевою владою не йдуть, • пропозицій щодо подаль­шої долі підприємства не надають. Усе покрито заві­сою таємності».

Отже, зараз ситуація змінюється — в усякому разі, контакт є?

ХМЗ: все серйозно?

Торгово-виробничий хол­динг, який буде створено на базі Херсонського машино­будівного заводу після по­вернення його у державну власність, займатиметься виготовленням і продажем як вітчизняної, так і зарубі­жної сільгосптехніки, по­відомив Микола Костяк.

За його словами, на ви­робничих потужностях хол­дингу, 50% акцій якого на­лежатиме державі, «в пер­шу чергу ми однозначно бу­демо продовжувати виго­товляти наші вітчизняні комбайни — «Скіф» та «Сла­вутич». Будемо їх відшліфовувати».

Що ж до імпортних ком­байнів, то, як зазначив го­лова ОДА, холдинг реалізо­вуватиме вітчизняним сільгоспвиробникам нові зарубіжні комбайни, які складатимуться безпосе­редньо у Херсоні. «Нова за­рубіжна техніка ні в якому разі не завозитиметься сюди у готовому вигляді, а буде складатись» із комп­лектуючих працівниками підприємства, повідомив Микола Костяк.

«Нам необхідні сьогодні зарубіжні комбайни типу «Джон Дір», «Кейс», «Кла- ас». Я ставлюсь дуже доб­ре до американських ком­байнів. Але вони (виробни­ки цих комбайнів) дуже да­леко, є проблема щодо запчастин. Треба шукати ближче, в Європі. Адже і цінова політика зовсім інша може бути з Європою. Зараз над цим питанням працюють фЗхівці Кабіне­ту міністрів і наші фахівці», — заявив голова ОДА.

Як розповів Микола Ко- стяк, є також ще одна пропозиція, яку він надав до Кабміну — на цей раз щодо зарубіжної сільгосп­техніки, що вже була у ви­користанні і ввозиться в Україну. Зокрема, пропо­нується перед її продажем аграріям проводити на базі холдингу доробку і сервісне обслуговування цієї техніки.

За словами керівника об­ласті, наявність у держави 50 % акцій торгово-вироб­ничого холдингу дозволить їй зменшувати через лізинг вартість комбайнів та іншої сільгосптехніки, що виго­товлятиметься у Херсоні і реалізовуватиметься агра­ріям. Проте це на виготов­лену у Херсоні імпортну техніку лізинг не поширю­ватиметься, зазначив він.

Нагадаємо, 4 листопада 2010 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про повернення удержав- ну власність цілісного май­нового комплексу товари­ства з обмеженою відпові­дальністю «Херсонський машинобудівний завод».