ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Сходи вселяють надію
18.11.2010 / Газета: Новий день / № 47 / Тираж: 36600

Іван ДОЦЕНКО, директор агрофірми «Мир», Новотроїцький район

Надій на майбутній урожай нині більше, ніж торік, хоча через бездощів'я почали сія­ти озимі аж 20 вересня. До першого дощику, не поспіша­ючи, посіяли 1800 гектарів і одержали ідеальні сходи... Могли б і більше, якби знаття, що 7 жовтня підуть дощі. Всього ж посіяли 3200 гек­тарів озимини, з яких 3050 — пшениці і 150 — ячменю. Схо­ди — прекрасні!

Навесні ж посіємо 500— 600 гектарів ярового ячменю, гірчицю чорну і жовту, нут, го­рох... Так само, як у 2010-му, у нас буде до 5 тисяч гектарів ранніх зернових. Дасть Бог гар­ної погоди, свої 18—20 тисяч тонн хліба візьмемо!

Парові площі і поля, зорані на зяб, уже заборонували і за­культивували. Весною зали­шиться провести одну перед­посівну культивацію і посіяти. Таким чином збережемо до­рогоцінну вологу у грунті, ви­граємо строки.

Про нинішній сільськогос­подарський рік можна сказа­ти одним словом: складний! Все почалося з позаминулої осені. Пшеницю довелося сія­ти у суху землю. І тільки 21—23 листопада пішли дощі. Аж наприкінці місяця одержа­ли сходи, та й то з середини наполовину. Навіть на паро­вих площах, де була волога, на зеленому килимі чорніли чималі латки... А тут ще й ран­ня зима! Рослини перестали вегетувати і увійшли в зиму недорозвинутими.

Навесні частину посівів до­велося перекультивувати і пе­ресіяти ячменем. Окремі площі озимого ячменю теж насівали яровим. Потім за­тяжне бездощів'я, а прийшли жнива — задощило! Та й на тому спасибі: дощі помогли просапним і технічним культу­рам.

Пшениці одержали у се­редньому по 29,7 центнера з гектара, а загалом врожай­ність ранніх зернових по гос- подарству становила 24,5 центнера. Загальний на­молот склав 12 тисяч тонн проти торішніх 18 тисяч. Дро­ком раніше цей показник склав 21 тисячу. Ось що таке посушливий степ і погодні ка­таклізм и!

Спека забрала у нас чима­лу частину врожаю сої. Торік ми одержали її по 35 центнерів з гектара, а в цьому році ви­йшло в середньому по 29—30.

До Дня працівників сіль­ського господарства закінчи­ли увесь комплекс польових робіт. Відсвяткуємо і почнемо підготовку техніки. До нового року всю її поставимо на лі­нійку готовності.

Торік ми нарікали, що не змогли вигідно продати виро­щене. У цьому році справи значно кращі. Насамперед тому, що фуражної пшениці у нас не було жрдного кілогра­ма. Продавати продовльчу почали за ціною 1450 гривень за тонну, а дійшли до 1700. Ще дві тисячі тонн хліба при­тримаємо до весни. Віднови­мо продаж,-коли треба буде купувати добрива, пальне, за­соби захисту рослин, запчас­тини.

Зазначу й таке: увесь хліб ми продали в середині області — підприємству «Агроконтакт» (торгова марка «Мірошник»), яке запропонувало нам ціну на 50—80 гривень за тон­ну вищу, ніж інші покупці.

У цьому році пристойна, вважаю, була ціна і на куку­рудзу: 300 тонн продали по 1700 гривень, 200 залишили для потреб тваринництва і на продаж сельчанам. Продали також близько 900 тонн сої по 3300 гривень за тонну.

Наш фірмовий товар — ци­буля. Правда, цього року вро­жайність її на 20 тонн менша, ніж торік, — 86 тонн з гекта­ра. Та завдяки підвищеному попиту на ринку і вигідній для нас ціні заробили на ній понад 10 мільйонів гривень,чЧим пе­рекрили недобір інших куль­тур. Пощастило? Але ж я осо­бисто заздалегідь знав, що всю цибулю продамо — за­ймався маркетингом.

Соняшнику було десь 600 гектарів, урожайність — по 20 центнерів з гектара. Частину насіння реалізували по 4300 гривень, решту при­тримаємо до кращих часів.

Словом, рік, з одного боку, важкий, а з другого — загалом вдалий: із хліба на воду пере­биватися не будемо. За орен­ду паїв із людьми розрахува­лися на 99,9%. Платили гріш­ми, а також зерном, олією, борошном — на вибір. Випла­тимо працівникам агрофірми тринадцяту зарплату.

Багате господарство — і село заможне. Будуємо жит­ло, майданчик зі штучною травою для всіх видів спорту, закінчуємо облаштування ам­булаторії на 16 відвідувань на день із денним стаціонаром. Для художньої самодіяльності докупили апаратуру, костю­ми. Матеріально підтримуємо багатодітні сім'ї. В районній лікарні евроремонт двох па­лат для ветеранів зробили.

Ну а свято є свято. Прове­демо урочисті збори, будуть концерт, футбольний матч на­шого «Миру» з новотроїцькою «Таврією». А після свят — зно­ву земля покличе!

Автор: -

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

29 березня Одеса втратила двох видатних артистів
29 березня померли відомі одеські артисти Володимир Комаров та Віллен Новак

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.012