ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Не ждемо милості від погоди...
18.11.2010 / Газета: Новий день / № 47 / Тираж: 36600

Віра НАЙДЬОНОВА, Герой України, директор ДГ«Асканійське» УААН, Каховський район

Не знаю жодного року тако­го, щоб він був повністю спри­ятливим, особливо у нашій зоні. Щоразу якщо не вимерзне, то висохне, то зливою вимиє, то градом виб'є... От і цього разу боялися, що льодяна кірка, а потім паводок погублять наші старання, працю і кошти. А тут ще й більше ста днів не було дощу. Рослини стояли блідими. Довелося двічі обробляти рідким добривом посіви пше­ниці, ячменю і ріпаку, щоб вони ожили! Потім ще двічі обробля­ли їх проти хвороб. І це дозво­лило суттєво виправити ситуа; цію, хоча недоотримали 3 ти­сячі тонн зерна до запланова­ного. Проте 9 800 тонн ранніх зернових зібрали.

На зрошуваних площах се­редня врожайність пшенички становила майже 65 центнерів з гектара. Тому я завжди каза­ла і кажу: зрошення — це спа­сіння для нашого посушливого степу.

У господарстві діють п'ять поливних машин — одна фрон­тальна, чотири — горизонталь­них. Ними замінили старі «фре­гати». До речі, наявні «фрегати» ми модернізували на низько­напірні. А от для сої спеціально придбали прекрасну амери­канську машину, яка у таку спе­ку врятувала нам увесь урожай!

До речі, навіть пожнивні і поукісні посіви сої завдяки зро­шенню дали нам у середньому по 36 центнерів бобів з гектара. І тут я повинна сказати добре слово нашим спільникам — ди­ректорові Каховського магі­стрального каналу Юрію Івано­вичу Ващенку і всьому колекти­ву меліораторів.

Якість зерна у нас уже кілька років поспіль традиційно висо­ка. На полях господарства немає клопа-черепашки — ви­вели: чистимо лісопосадки, знищуємо пожнивні рештки, глибоко оремо, обробляємо площі плоскорізами і, звичай­но ж, чітко дотримуємося сівозмін.

Цього року ми продали май­же 3 тисячі тонн високоякісно­го і високорепродуктивного елітного і суперелітного насіння, яке готували до реалізації на власному насіннєвому заводі. Один із замовників проїхав май­же всю Україну, відвідав не один завод і тільки на нашому одразу купив 700 тонн насіння!

Ціни на пшеницю, кукурудзу в цьому році високі. Соняшник, на­приклад, купують за ціною май­же 4 тисячі гривень за тонну.

Тваринницька галузь для нас така ж важлива, як і рослин­ницька. Аномально спекотне літо призвело до того, що мо­лока на корову за рік надоїмо приблизно по 6 600 кілограмів молока — на 100 менше, ніж планували. Нічого — переживе­мо.

Якби була державна під­тримка, було б легше. Та й цього року ми її так і не відчу­ли, через це вівчарство і, м 'ясне скотарство — збиткові. Прибутки маємо лише від про­дажу племінної худоби. Але ж через відсутність державних дотацій попит на неї теж упав. Що ж робити з племінною ху­добою? Продавати на м'ясо? Але ж за таких цін на яловичину чи баранину багато не заро­биш...

Підтримка села з боку дер­жави повинна бути адресною. Вона має надаватися тим гос­подарствам, які дотримуються сівозмін, займаються тварин­ництвом, платять усі податки.

Вірю, що Президент і уряд зроблять усе, що від них зале­жить, щоб виправити помилки минулого і вивести тварин­ництво з занепаду. Тому й про­довжуємо модернізувати наші ферми, удосконалюємо техно­логію утримання поголів'я. Зо­крема, зайнялися створенням у приміщеннях взимку і влітку не­обхідного мікроклімату за до­помогою вентиляторів, диспер­сійного зрошення, впровад­жуємо автоматизовану систему управління, перейшли на нову систему випоювання телят мо­лозивом. Для приготування кормів замовили два міксери. Так, вони дорогі, але віддачу відчули одразу. Вже те, що ми у раціон додали соєвий шріт, до­бові надої від кожної корови одразу зросли на 2 кілограми, жирність молока — 4—4,1%, вміст білка — 3,2. Значить, ви­тратилися недарма. На преве­ликий жаль, ціни на молоко впа­ли. Причина все таж: імпорт де­шевших молочних продуктів. Про їх якість при цьому вголос не говорять...

Маємо здобутки і у вівчар­стві. У цьому році з кожної вівці в середньому взяли по 7,6 кіло­грама вовни. Це найвищий по­казник в Україні, якого ми не віддаємо нікому вже третій рік поспіль. На переробні під­приємства продали загалом 20 тонн високоякісної сировини.

...Герої України, і я в тому числі, просимо у нашого Прези­дента аудієнції, аби відверто поділитися з главою держави наболілим. Проблем багато, але більшість із них можна ви­рішити.

Автор: -

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

29 березня Одеса втратила двох видатних артистів
29 березня померли відомі одеські артисти Володимир Комаров та Віллен Новак

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.016