Віра НАЙДЬОНОВА, Герой України, директор ДГ«Асканійське» УААН, Каховський район

Не знаю жодного року тако­го, щоб він був повністю спри­ятливим, особливо у нашій зоні. Щоразу якщо не вимерзне, то висохне, то зливою вимиє, то градом виб'є... От і цього разу боялися, що льодяна кірка, а потім паводок погублять наші старання, працю і кошти. А тут ще й більше ста днів не було дощу. Рослини стояли блідими. Довелося двічі обробляти рідким добривом посіви пше­ниці, ячменю і ріпаку, щоб вони ожили! Потім ще двічі обробля­ли їх проти хвороб. І це дозво­лило суттєво виправити ситуа; цію, хоча недоотримали 3 ти­сячі тонн зерна до запланова­ного. Проте 9 800 тонн ранніх зернових зібрали.

На зрошуваних площах се­редня врожайність пшенички становила майже 65 центнерів з гектара. Тому я завжди каза­ла і кажу: зрошення — це спа­сіння для нашого посушливого степу.

У господарстві діють п'ять поливних машин — одна фрон­тальна, чотири — горизонталь­них. Ними замінили старі «фре­гати». До речі, наявні «фрегати» ми модернізували на низько­напірні. А от для сої спеціально придбали прекрасну амери­канську машину, яка у таку спе­ку врятувала нам увесь урожай!

До речі, навіть пожнивні і поукісні посіви сої завдяки зро­шенню дали нам у середньому по 36 центнерів бобів з гектара. І тут я повинна сказати добре слово нашим спільникам — ди­ректорові Каховського магі­стрального каналу Юрію Івано­вичу Ващенку і всьому колекти­ву меліораторів.

Якість зерна у нас уже кілька років поспіль традиційно висо­ка. На полях господарства немає клопа-черепашки — ви­вели: чистимо лісопосадки, знищуємо пожнивні рештки, глибоко оремо, обробляємо площі плоскорізами і, звичай­но ж, чітко дотримуємося сівозмін.

Цього року ми продали май­же 3 тисячі тонн високоякісно­го і високорепродуктивного елітного і суперелітного насіння, яке готували до реалізації на власному насіннєвому заводі. Один із замовників проїхав май­же всю Україну, відвідав не один завод і тільки на нашому одразу купив 700 тонн насіння!

Ціни на пшеницю, кукурудзу в цьому році високі. Соняшник, на­приклад, купують за ціною май­же 4 тисячі гривень за тонну.

Тваринницька галузь для нас така ж важлива, як і рослин­ницька. Аномально спекотне літо призвело до того, що мо­лока на корову за рік надоїмо приблизно по 6 600 кілограмів молока — на 100 менше, ніж планували. Нічого — переживе­мо.

Якби була державна під­тримка, було б легше. Та й цього року ми її так і не відчу­ли, через це вівчарство і, м 'ясне скотарство — збиткові. Прибутки маємо лише від про­дажу племінної худоби. Але ж через відсутність державних дотацій попит на неї теж упав. Що ж робити з племінною ху­добою? Продавати на м'ясо? Але ж за таких цін на яловичину чи баранину багато не заро­биш...

Підтримка села з боку дер­жави повинна бути адресною. Вона має надаватися тим гос­подарствам, які дотримуються сівозмін, займаються тварин­ництвом, платять усі податки.

Вірю, що Президент і уряд зроблять усе, що від них зале­жить, щоб виправити помилки минулого і вивести тварин­ництво з занепаду. Тому й про­довжуємо модернізувати наші ферми, удосконалюємо техно­логію утримання поголів'я. Зо­крема, зайнялися створенням у приміщеннях взимку і влітку не­обхідного мікроклімату за до­помогою вентиляторів, диспер­сійного зрошення, впровад­жуємо автоматизовану систему управління, перейшли на нову систему випоювання телят мо­лозивом. Для приготування кормів замовили два міксери. Так, вони дорогі, але віддачу відчули одразу. Вже те, що ми у раціон додали соєвий шріт, до­бові надої від кожної корови одразу зросли на 2 кілограми, жирність молока — 4—4,1%, вміст білка — 3,2. Значить, ви­тратилися недарма. На преве­ликий жаль, ціни на молоко впа­ли. Причина все таж: імпорт де­шевших молочних продуктів. Про їх якість при цьому вголос не говорять...

Маємо здобутки і у вівчар­стві. У цьому році з кожної вівці в середньому взяли по 7,6 кіло­грама вовни. Це найвищий по­казник в Україні, якого ми не віддаємо нікому вже третій рік поспіль. На переробні під­приємства продали загалом 20 тонн високоякісної сировини.

...Герої України, і я в тому числі, просимо у нашого Прези­дента аудієнції, аби відверто поділитися з главою держави наболілим. Проблем багато, але більшість із них можна ви­рішити.