Тепер остаточно зрозумілу, хто наступні п'ять років керуватиме містом і селом. Один з офіційних ка¬нонів минулої виборчої кампанії по¬лягає в тому, що 8 з 15 голів — від Партії регіонів. У «розборку» за вла¬ду в територіальних громадах вмістилося ще 5 самовисуванців, один комуніст та «нунсівець».

Нових голів обрано лише в Та- расівці та Підстепному. А в Костогри- зовому та Козачих Лагерях «нові старі» голови. На нашу думку, «в плюсі» за¬лишилися громади Великих Копанів, Виноградового, Брилівки, Нової Ма¬ячки, де за своїми справами переоб¬рані на другу каденцію Валентина Кос- тенко, Сергій Шматенко, Микола Швайковський, Андрій Костиря.

Не було альтернативи Роману Пустовому з Ювілейного. Ніхто так і не наважився бути конкурентом.

Як незрозумілі бувають інколи мотиви, за якими люди обирають того чи іншого голову, так ще менш пояснимі підстави, за якими він сам іде на цю посаду.

За всіма офіційними канонами Геннадій Євтушенко повинен був до¬бути минулу каденцію на посаді сільського голови Костогризового. Його ніхто не звільняв. Пішов він сам. Хоча в селі пояснював, що його на¬чебто «пішли» з району. Навпаки, його навіть умовляли не залишати посаду достроково.

Та Костогризове знову обирає Євтушенка. Це право територіальної громади. Справа навіть не в Євтушенку — село ніяк не відреагувапо на його попередній вчинок. Значить, людям за великим рахунком байду¬же, хто ними править.

Це в авторитарні часи казали: який піп, такий приход. А в часи нинішні, демократичніші, цей вислів звучить по-іншому: який приход, такий і піп.

А, може, Геннадій Олександрович дав собі лише «відстрочку» і найб¬лижчим часом доведе, що не всю ще роботу він зробив на посаді сільсько¬го голови?

Якщо влада — це ми, то на місце¬вому рівні це особливо очевидно. Тут уже не доводиться кивати на Прези¬дента чи Прем'єр-міністра. Кого громада обрала, того й заслужила.