4 листопада в Україні сталася знакова подія: Верховна Рада України повернула нарешті Херсонський машинобудівний завод у власність держави, ухваливши Закон «Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод». Законодавчу ініціативу комуністів підтримали 318 з 412 народних депутатів, які були зареєстровані у сесійній залі. Вперше за історію незалежності України держава повернула собі те, що у неї було практично вкрадено. Багато громадян із сподіванням дивляться на Компартію України, адже таких підприємств, як«Херсонський машинобудівний завод» — сотні по всій Україні.

Авторами законопроекту стали лідер КПУ Петро Симоненко та на¬родний депутатом України від Хер¬сонщини Катерина Самойлик.

Відповідно до прийнятого За¬кону Кабінет Міністрів України зобов'язаний:

-здійснити у встановленому по¬рядку заходи, пов'язані з повернен¬ням у державну власність цілісного майнового комплексу ТОВ «Хер¬сонський машинобудівний завод»;

-передбачити у проекті Закону «Про державний бюджет України на 2011, рік» необхідні кошти на здійснення заходів, пов'язаних із поверненням у державну власність цілісного майнового комплексу ТОВ «Херсонський машинобудівний за¬вод».

Фракція КПУ вже не вперше ви¬носила на розгляд Верховної Ради проект цього Закону та жодного разу депутати від Партії регіонів, Блоку Литвина, і НУ-НСу не підтримували комуністів. Нагадаємо, що власник заводу є членом Партії регіонів, а тому експерти і політики саме цим пояснювали відмову регіоналів підтримувати комуністів. Після виборів у місцеві ради, після непри¬критих фальсифікацій, що обурили громадськість, регіонали вирішили підтримати проект Симоненка-Самойлик.

Треба зауважити, що автори документу доклали багато зусиль під час проведення переговорів і з учасниками голосування, і з Уря¬дом України, аби знайти підтримку на користь колективу заводу, розповідаючи про кричущі порушен- ня власником законодавства України. Процвітаюче колись підприємство, на якому працювало майже 13 тисяч робітників, сьогодні ледь жевріє, зби¬раючи закордонні комбайни, а із за¬гального складу високопрофесійних комбайнобудівників на підприємстві залишилось тільки 300 осіб!

-У народі говорять, що лег¬ко дістається, те й втрачати лег¬ко. Завод, який був флагманом вітчизняного машинобудування, був проданий за ціною одного комбай¬на, — говорить співавтор Закону Катерина Самойлик. — Ного тільки не робили з ним господарі... тільки не розбудовували і не зміцнювали. Робітники дійшли до того, що на знак протесту проти звільнень та скорочень, силоміць захопили адміністративний корпус заводу.

Зауважу, що вперше на Херсонщині, за останні 19 років, робочий клас застосував силу у боротьбі за свої права! Гадаю, що це був тільки перший «дзвіночок», який говорить, що якщо людей довести до відчаю, то вони вийдуть на вулиці, і будуть захищати і себе, і свої сім'ї. З такими речами владі жартувати не варто.

Треба зауважити, що новий Закон можна розглядати й як своєрідний прецедент — повернення до державної власності того майна, яким власники розпоряджалися із порушеннями, де не виконували інвестиційні зобов'язання. Саме це питання було ретельно вивче¬но авторами проекту. Зокрема у «Пояснювальній записці» до про¬екту вони наголосили: «Сьогодні на Херсонському машинобудівному заводі склалася критична ситуація: виробництво зупинено, заробітна плата не виплачується, зупинені усі відрахування до бюджету та Пенсійного фонду. Але ні власники ХМЗ, ні нинішня влада не вживають жодних заходів для того, щоби вдихнути у завод нове життя. За цих умов трудовий колектив вдався до рішучих, дій: проводились жорсткі пікети облдержадміністрації, захо¬плювався та охоронявся завод від розкрадання готової продукції та обладнання. Ситуація надалі може стати ще більш некерованою, а акції протесту відновитись з новою руйнівною силою.

Вкравши за безцінь завод, нові власники тепер намагаються залізти в кишеню до держави, прикриваю¬чись гаслами підтримки вітчизняного виробника. Але якщо і виділяти бюджетні кошті на підтримку ви¬робництва українських комбайнів, то лише за умови державної власності підприємства. Настав час відновити справедливість і поверну¬ти підприємство у власність держа¬ви на підставі етапі 41 Конституції України з мотивів суспільної необхідності».

Що тепер? Народний депутат України Катерина Самойлик вважає, що процедуру передачі буде вико¬нано відповідно до Закону. — Що ж до побоювань громадян, зокрема тих, хто працює на підприємстві, що завод може хтось знов перекупити, то Катерина Семенівна упевнена, що саме Компартія України не дозволить цього зробити.

- Незважаючи на те, що наша фракція не найбільша у Парламенті, але ми раз по разу доводимо всім, що твердо стоїмо на своїх позиціях щодо відстоювання прав і інтересів українського народу.

Ми уважно відслідковуємо всі процеси, що відбуваються на підприємствах, які ми взяли під свій захист, так буде і з «Херсонськими комбайнами».

Я реалістка і чудово розумію, що підприємство просто розікрали. Про¬те ще є можливості його відродити. Є цехи, земля, обладнання... ще не все на металобрухт вивезено, а го¬ловне — є люди, фахівці, які все життя віддали заводу, та й молоді буде де влаштуватися.

Зважаючи на обставини, що скла¬лися, я думаю, що нам варто було б подумати про спільне підприємство, наприклад з Білоруссю та Росією. Тоді за лічені роки ми б підняли за¬вод з «колін» і почали б випускати свій комбайн, який би мав попит і на зовнішньому ринку.

Упевнена, що з прийняттям цього Закону буде відновлено соціальну справедливість, ми захистимо і інтереси держави, і трудового ко¬лективу заводу, що й створить передумови для успішного розвитку комбайнобудування в Україні», — підсумувала Катерина Самойлик.