Ті, хто завітали 5 жовтня до конференц-зали го­тельного комплексу «Фрегат», на власні очі мали злюгу побачити (на знімках, правда) гуртовий ринок у сто­лиці Іспанії. Вражає! А. що і як треба зробити, щоб у Києві чи Херсоні торгували цивілізовано г Саме'про це і говорили учасники Міжнародної конференції «Розвиток гуртової торгівлі та логістичних центрів сільськогос­подарської продукції у країнах ЄС та в Україні».

Фахівці з Польщі, Іспанії, Чехії, Франції, інституцій Європейського Союзу обмінювалися з представни­ками компаній і підприємств з Киє­ва, Львова, Одеси, Херсона думка­ми і досвідом реалізації дарів ланів і ферм у сучасних ринкових умовах. Розглянуті основні засади розвитку оптової торгівлі в країнах Євро­пейського Союзу та особливості створення функціональних логістич­них центрів. Відбулося знайомство з досвідом України у розвитку інфраструктури аграрного ринку. Йшла мова про розвиток ринкової інфраструктури і роль держави, обл­держадміністрацій та державно- приватного партнерства. Попри складні погодні умови, Херсонщина нинішнього року досягла історично­го овочевого максимуму. За деяки­ми підрахунками і враховуючи дова­жок одноосібників, область вирос­тила півтора мільйона тонн городи­ни. За врожайністю і валом другий хліб (овочі) переміг перший (ранні зернові).

Голова облдержадміністрації Ми­кола Костяк підкреслив:

— Впровадження у виробництво новітньої технології поливу сільсько­господарських культур, зокрема кра­пельного зрошення, забезпечує сталі врожаї огірків (100—130 тонн з гекта­ра), помідорів (100—110 т), цибулі (60-100 т), кавунів (40-80 т).

Не валом єдиним, як мовиться. Європейські ринки цей показник мен­ше цікавить, ніж якість вирощеного.

Ось чому область кілька років тому взяла курс на вирощування екологіч­но чистої, без нітратного «блиску», городини.

Нині на овочевих ланах порожньо. Зате вздовж трас виставлено все, чим порадувало літо: кавуни з цибулею, томати з баклажанами... Торгівля ово­чами на трасах від цивілізованої да­лека, бо стихійна.

А поза трасами? Довелося почути, що відомий ринок «Неждана» у Вели­ких Копанях — не гуртовий,а великий базар без ознак європейських стан­дартів.

Сьогодні в Україні лише два влас­не гуртових ринки — у Києві та Львові.

— Система реалізації сільськогос­подарської продукції в Україні ще не є ефективною, — зауважив міжнарод­ний експерт проекту ЄС «Виконання Україною зобов'язань щодо членства у СОТ та реалізації європейської по­літики добросусідства у сільському секторі» Джон Міллнс, нагадавши про те, що у більшості країн Європи зв'я­зок між виробниками і споживачами забезпечується саме ринками гурто­вої торгівлі. — Орієнтовно 55 відсотків таких ринків перебуває у власності держави (регіональні адміністрації і уряд). Таке маємо у Тихоокеанському регіоні, Євросоюзі. Третина ринків за принципом суспільно-приватного партнерства і управляються спіль­ними комітетами, що складаються з представників приватного сектору та регіонального чи центрального уряду. Це для України досить нова концепція.

Пан Міллнс особливо наголосив на тому, що у багатьох випадках ринки, створені 70 або 40 років тому, розви­валися за серйозної підтримка регіо­нальних урядів. Так відбувалося у Франції, пізніше — в Іспанії.

Зауважено і те, що в в останні роки в Європі нових гуртових ривків ство­рено мало, оскільки у них з'явився серйозний конкурент — супермарке­ти. Багато гуртівень почали працюва­ти за іншими напрямами логҐстики, торгувати непродовольчими товара­ми. Очевидно, те саме очікує й Украї­ну. Та говорити про це сьогодні зара­но. У країнах, які нещодавно стали членами Євросоюзу (сусідніх Чехії, Угорщині, Польщі) саме ринки гурто­вої торгівлі — важлива підойма роз­витку економіки. Ключову роль пере­брав на себе не приватний капітал, а держава. За словами пана Міллнса, у Польщі, наприклад, у розвиток гуртової торгівлі саме державою було вне­сено 72 мільйони доларів. А Польща, наголошено, багато в чому схожа на Україну.

Радник міністра аграрної політики України Олексій Кузьменков висловив позицію держави з порушеної проб­леми.

— Міністр взяв на себе обов'язок (і це було задекларовано), що в 2011 році в Україні мають бути збудо­вані перші черги 5—6 оптових ринків сільгосппродукції, — повідомив допо­відач. — У нас є вже перші два опто­вих ринки сільгосппродукції, які одержали відповідний статус — львівський «Шувар» і київський. Це пілотні проекти, а також орієнтири, на які мають рівнятися всі регіони України. Враховуючи ажіотаж на рин­ку сільгосппродукції, я думаю, що наступного року ми повернемося на показники, прийняті державною про­грамою і близько 300 мільйонів гри­вень буде закладено у держбюджет. Уже закріплені регіони, у яких доціль­но протягом 2010 року надати рин­кам статус оптових. Це Львів, Київ, Запоріжжя, Донецьк, Харків, Херсон, Миколаїв, Одеса і Крим.

Херсонщина у цьому переліку — регіон особливий, акцентували учас­ники конференції. А президент Люб­лінського гуртового ринку'(ГГольща) Річард Новак висловив готовність співробітничати з херсонськими ово­чівниками.

Голова облдержадміністрації Ми­кола Костяк, підсумовуючи, сказав:

— Ідея створення оптового ринку сільгосппродукції на Херсонщині од­нозначно виправдана. Вирощувати плодоовочеву продукцію у великій кількості ми навчилися, а торгувати ще треба вчитися. Тим часом, трети­на продукції, не знайшовши попиту, псується. Йдеться і про те, щоб не відбити інтерес у наших товаровироб­ників до вирощування цієї продукції, якої в області вперше вирощено більше мільйона тонн! Якщо ж враху­вати врожаї в одноосібників, то ця цифра фактично становить півтора мільйона тонн. І от цю цифру можна подвоїти! Але без сучасного оптово­го ринку, які є у європейських держа­вах, про нарощування'обсягів про­дукції і мови не може бути. І ми не си­димо склавши руки. Кілька ділянок землі під гуртові ринки вже навіть відібрали. Потрібні інвестиції і по­трібно зламати бюрократичні перепо­ни, які стримують важливу для аграр­ної області справу. І ми ці перепони зламаємо!

Площа першого оптового ринку, який розташується навколо Херсона, становитиме 100 гектарів. Мова про територію колишнього радгоспу «Ян­тарний», власником якої на 50% є об­ласна рада. Розташування дуже ви­гідне, зважаючи на близькість заліз­ниці і аеропорту, який на одних паса­жирських перевезеннях не витягне... Не кажу вже про те, що Херсон зна­ходиться на перехресті пожвавлених автошляхів, має два порти — мор­ський і річковий. ми найближчим ча­сом звернемося до Кабінету Міністрів України, до Мінагрополітики по допо­могу з боку держави.

Плани великі. Та чи збудуться?