“Нас усіх обєдную бажання зробити життя в Україні заможним і справедливим. Але не тре­ба скаржитися, якщо ви весь час голосуєте за олігархічні партії та їхніх представників», на­голосив Станіслав Ніколаєнко на зустрічі з жи­телями Нової Каховки, Каховського І.Бериславського районів, яка відбулася 13 жовтня у Новокаховському агротехнічному коледжі. Та­кож він відвідав Генічеськ, Іванівку, Нижні Сіро- гози і Горностаївку. Саме в цих регіонах Херсон­щини Станіслава Миколайовича добре знають і пам'ятають як народного депутата-мажоритарника.

У Новій Каховці Станіслав Ніколаєнко предста­вив кандидатів у депутати місцевих рад від партії «Справедливість». Так, у першу п'ятірку списку обласної організацій партії по виборах до Херсон­ської облради увійшли директор Херсонського вищого професійного комерційного училища, голова обласної партійної організації Євгенія Олімська, заступник голови Херсонської облради Геннадій Причина, начальник регіонального відділення Фонду державного майна України у Херсонській області Олександр Бронін;заслуже­ний працівник освіти Валентин Сух та головний ре­дактор газети «Новий день» Анатолій Жупина.

Більшість питань до лідера партії «Справед­ливість» були пов'язані з «реформами» в освіті, запровадженими міністром освіти і науки Дмит­ром Табачником. Чи будуть переведені на фінансування з місцевих бюджетів професійні училища і ліцеї? Навіщо Табачник повертає ко- рупційні схеми у вищу освіту? Чому згортають­ся освітні реформи, які поступово впроваджу­валися в Україні протягом майже десяти років? На всі питання Станіслав Ніколаєнко відповів. А після зустрічі з населенням дав ексклюзивне інтерв'ю «Новому дню».

Станіславе Миколайовичу, нещодавно міністр освіти і науки України Дмитро Табач­ник запропонував ввести систему оплати у вищих навчальних закладах за пропущені за­няття, запізнення на лекції, користування бібліотеками тощо. Багато людей вважають, що такі нововведення, вкупі з іншими «рефор­мами» пана Табачника, мають на меті привчи­ти майбутню еліту України вже зі студентських років давати хабарі. А Ви як вважаєте?

Справа в тому, що ті, хто запроваджує подібні реформи, мають на меті комерціаліза­цію освіти в Україні. Ці люди хочуть скинути з себе турботу про людину, її освіту, охорону здо­ров'я. І така ідеологічна лінія насильного впро­вадження ринкових механізмів у систему осві­ти реалізується через введення додаткової оплати за здачу заліків, лабораторних робіт, користування спортзалом, бібліотекою, інтернетом скоро, мабуть, почнуть брати гроші за те, що дихаєш повітрям. Все це абсурд, який витікає з політики партії, яку представляють горе-рефор- матори. Адже людина вже заплатила за своє на­вчання, навіщо її примушувати сплачувати щось додатково? А якщо студент не навчається, не здає лабораторні, то виникає питання: навіщо він тут сидить? Якщо ж дитина проводить свій час у бібліотеці або користується лабораторією — сла­ва Богу! Адже цим і повинен займатися студент!

Я цікавився у багатьох людей за кордоном, зокрема у професора В'ячеслава Кудіна, почес­ного професора трьох американських універси­тетів. Він відповів, що нічого подібного немає ніде, в жодному з кращих університетів світу! Крім того, це — грубе порушення статті 53 Конституції Украї­ни. А економічний ефект від системи додаткових оплат я б порівняв з настригом шерсті зі свиней вереску багато, а самої шерсті мало.

Подібна спроба розвантажити бюджет, «а ви там собі що хочете, те й робіть», завершиться лише одним — подальшою деградацією освіти, зниженням якості підготовки випускників шкіл, студентів і учнів технікумів і професійних ліцеїв.

Якою була реакція партії «Справед­ливість» на введення нової плати у вузах?

Ми одразу виступили з заявою про те, що таким чином студентів хочуть переламати через коліно. Свої листи ми направили до Президента і прем'єр-міністра України. Спочатку ректори вузів боялися висловлювати свою думку, а коли почули мій коментар, одразу почали підлаштовуватися під мої оцінки. Хочу підкреслити, що партія «Справед­ливість» завжди давала жорсткі оцінки і ніколи не боялася того, що хтось нам за це може щось ска­зати. А з таким беззаконням і знущанням над на­шою молоддю ми ніколи не змиримося.

У багатьох селах Бериславського, Ка­ховського та інших районів Херсонщини за­лишається загрозу закриття шкіл через те, що до них ходить дуже мало учнів. Чи по­трібно закривати такі школи?

За останні три роки в Україні було закрито майже 1,5 тисячі шкіл, незважаючи на постано­ву Верховної Ради, яка забороняє це робити. Проблему сільської школи неможливо розгля­дати у відриві від загальної ситуації у селі. Якщо раніше тут була робота і існував баланс продук­тивних сил, то тепер нинішнім олігархічним кла­нам робочі руки не потрібні. Тож люди виїжджа­ють із села, а школи пустують.

Коли я свого часу прийшов працювати у Нижньосірогозький район, там було три най­відсталіших господарства, які не мали середніх шкіл. Згодом ми їх відкрили, і одразу виріши­лася кадрова проблема. Школи закривати не можна, і тим більше — знищувати їх, як це тра­пилося з будинком культури у Коробках Ка­ховського району. Тепер там же розбирають гуртожиток — що ж за керівники там сидять? їх судити потрібно за це!

Треба працювати над наповненням шкільних класів. Я вважаю злочином переведення дітей на індивідуальне навчання. На практиці це означає заняття з вчителем лише сім годин на тиждень Тож такий учень стає безперспектив­ною людиною. Зараз обговорюється питання створення шкільних округів. Я вважаю, на це можна піти, якщо немає можливості заповню­вати класи або звозити дітей. Однак молодші класи потрібно зберегти в кожному селі.

Чому в нашій країні гальмуються ре­форми в медицині? Коли наші люди змо­жуть отримувати якісні медичні послуги, а лікарі мати гідну заробітну плату?

— Серед головних проблем, які знищують ук­раїнське село, — страшне безробіття. За неповні 20 років тільки у Нижньосірогозькому районі кількість жителів зменшилася з 23 до 16 тисяч чо­ловік. Де ж буде наша Херсонщина з її чорнозе­мами, степами, зрошуваними землями? Чому ми не прагнемо захистити своїх селян і погоджуємо­ся, щоб Європа завозила до нас свої дешеві м'я­со, молоко та іншу сільгосппродукцію?

У бідній державі не може бути хорошої меди­цини. Не дивно, що сільські ФАПи сьогодні не надають елементарно? допомоги. Чому у нас найвища смертність в Європі? Тому що людині ніде поміряти тиск, діагностувати хворобу і отримати якісні та доступні медикаменти. Якліку- ються люди зараз? Стиснули зуби, випили якусь мікстуру і бігають зі своїми болячками. Тож зро­зуміло, чому ті, хто працює на важких роботах, практично не доживають до 50 років,- Вирішувати так проблему потрібно в комп­лексі: надавати дешеві й безвідсоткові креди­ти, щоб у селах створювалися невеличкі фер­ми, робочі місця, розвивалася переробна га­лузь. ФАПи і сільські амбулаторії потрібно нор­мально фінансувати, щоб людині завжди там могли надати необхідну допомогу. І щоб кожен мав можливість пройти спеціалізоване високо­якісне обстеження — нехай у Херсоні або Новій Каховці. Треба навести лад і на ринку медика­ментів, який сьогодні є надприбутковим бізне­сом, поряд із продажем горілки, тютюну і нар­котиків, запроваджувати страхову медицину.

У нас є програма «Справедлива Україна», яка передбачає обмеження ввезення сільгосппро­дукції з-за кордону. Ми прагнемо відновлення виробництва на своїй землі, щоб у тій же Новій Каховці працювали м'ясокомбінати, молокозаво­ди. Не треба забувати й про іншу проблему — дешевої робочої сили. Якщо ми перекриємо для олігархів цю жилу, змусимо їх платити достойну заробітну плату і обмежимо їх доступ до дешевої сировини, вони одразу заговорять про техно­логії, науку і робочі місця. Сьогодні ж своїми дія­ми вони залишають Україну без майбутнього.

Але зміни життя на краще залежать від усіх українців. Чому ми погано живемо? Тому що вчитель з вашої школи йде в депутати від Партії регіонів, тим самим благословляючи олігархіч­ну політику. Фермер підтримує «Сильну Украї­ну» і тим самим підтримує наміри збільшити пенсійний вік на 5 років. Тому людям потрібно добре подумати, за кого віддати на виборах свої голоси, щоб не залишити себе і своїх дітей без майбутнього.