Протягом двох днів Хе­рсонщина знаходилася в центрі уваги міжна­родної бізнес-спільноти. Саме тут, в центрі півдня Ук­раїни, 9 та 10 жовтня проходив Перший міжнародний бізнес-форум «Херсонщина — Золоті ворота України», в роботі якого взяли участь представники Німеччини, Росії та Грузії. Низка заходів — від спортивних до концертно-видо­вищних — зробили програму біз- нес-форуму насиченою та нефор­мальною: чемпіонат України з Кіокушин-карате в Херсоні, конкурс дзвонарів і творчий концерт Ми­кити Джигурди в Голій Пристані та Новій Каховці.

Підписання міжнародних мемо­рандумів про співпрацю по впро­вадженню інноваційних техноло­гій в житлово-комунальному гос­подарстві; розробка спільного проекту в галузі виробництва си­ровини для виноробів України, Грузії та країн Євросоюзу; презен­тація комплексного підходу до ре­формування регіональної енерге­тики; можливості Херсонщини в питаннях яхтинга та туризму під час проведення ЄВРО-2012, — саме такі конкретні справи виріз­няли бізнес-форум «Херсонщина — Золоті ворота України» серед низки подібних заходів.

Втілення цих проектів дасть но­вий поштовх для розвитку регіо­ну, що, у свою чергу, призведе до значного поповнення місцевих і державного бюджетів.

10 жовтня, у день, коли було заплановано проведення заходів у рамках Міжнародного інвестицій­ного бізнес-форуму у Голопристанському районі, на подвір'ї міського Свято-Духівського храму чекали гостей. Сюди, на конкурс дзвонарів, прибули не тільки гос­подарі району — голова Голопристанської районної державної ад­міністрації Олексій Морее, началь­ники відділів і управлінь райдерж- адміністрації, міський і сільські голови, але й люди, котрі налаш­товані на перспективність розвит­ку як Херсонщини в цілому, так і Голопристанщини зокрема. Це — інвестори, бізнесмени, котрі готові сприяти у поліпшенні економічно­го клімату регіону, зробити жит­тєві умови громади комфортніши­ми і, разом з тим, впровадити в населених пунктах Голопристан­щини передові технології, котрі б стали на службу населенню. Заві­тав до Голої Пристані також відо­мий артист Росії, проте громадя­нин України, — Микита Джигурда.

Перед початком конкурсу благо­чинний, настоятель Свято-Духівсь­кого храму протоієрей Володимир Буднік запросив усіх присутніх на молебен. Після нього учасники зі­брання вийшли на подвір'я, де й слу­хали мелодійний передзвін, що лу­нав на всі околиці міста з храмової дзвіниці. П'ятеро дзвонарів-учасни- ків конкурсу демонстрували розма­їття способів і прийомів, якими Церк­ва закликає до спільної молитви.

З рук голови райдержадміністрації Олексія Морева кожен із май­стрів дзвонарської справи отримав подарунки від спонсорів конкур­су і подяки.

Вже за годину усі учасники за­ходів, що проводилися на Голопристанщині у рамках Міжнарод­ного інвестиційного бізнес-форуму, зібралися у міському Палаці культури «Сузір'я». Саме тут і роз­почалося проведення основної програми — презентація інвесто­рами власних проектів і пропозиції щодо втілення їх саме на території населених пунктів Голопристан­щини.

Почалися заходи із приємного — актор і співак Микита Джигурда порадував усіх присутніх своїми виступами. Він також розповідав і про власні життєві ситуації, з яки­ми стикався, зокрема, й через те, що є громадянином України, але живе і працює в Росії. А з приводу проведення бізнес-форуму Мики­та Джигурда зазначив:

- Для мене, як громадянина Ук­раїни, є великою честю брати участь в бізнес-форумі, що має залучити інвестиції до моєї рідної країни. Це добре, коли люди, які зараз знаходяться при владі в ре­гіоні, вже не соромляться заявити на весь світ, що Херсонщина — це Золоті ворота України. Вірю, що такий захід — це лише початок копіткої, проте дуже цікавої робо­ти, результатом якої стане реальне підвищення авторитету Украї­ни в світі.

Від розваг одразу ж перейшли до справи. Питання економічного підйому нині є пріоритетним як для Голопристанщини, так і Хе­рсонщини в цілому. Для того, щоб покращити ситуацію у всіх сферах життєдіяльності регіону і забезпе­чити капіталовкладення в еконо­міку області, необхідно було зая­вити про регіон, закликати сюди інвесторів. І з такими ініціативами виступив саме голова Херсонської обласної державної адміністрації Микола Костяк, котрий переконав світову громадськість у тому, що потенціал краю дійсно вартий того, аби вкладати кошти і розгортати бізнесову діяльність саме тут.

Так, до Голої Пристані завітали 10 жовтня представники різних компаній і фірм, у тому числі за­кордонних, котрі представили тут власні інвестиційні проекти і за­пропонували співпрацю.

Один із таких проектів — роз­дільний збір сміття. І дійсно, тема є актуальною як у місті, так і в ра­йоні. Проблеми благоустрою і са­нітарного стану, за які сьогодні так вболівають керівники територіаль­них громад району, можуть бути якщо не повністю (адже багато залежить і від нашого з вами мен­талітету і розуміння того, що чис­то не там, де прибирають, а там, де не смітять), то практично вирі­шеними. Розв'язання проблеми екології і порядку на території на­ших вулиць передбачає встанов­лення кількох різновидів сміттєвих контейнерів, різних за своєю кон­струкцією, призначених для роз­дільного збору окремих видів побутових відходів. Такі з них, як, наприклад, пластикові або скляні пляшки, можуть бути реалізовані для вторинної переробки. Досвід такого господарювання широко розвинений у країнах Західної Європи. Воно, насамперед, покликане для мінімізації забруднен­ня навколишнього середовища, а також для наповнення бюджетів за рахунок реалізації сировини, яка може після переробки знову ви­користовуватися. Ось що говорить німецький інвестор Вольфганг Рмлих, компанія «Шефер»:

- Спілкуючись під час бізнес- форуму в Херсоні з українськими колегами, приходжу до висновку, що проект «Інноваційні технології в системі ЖКГ», розроблений ком­панією «Шефер», є дуже перспек­тивним для Херсонщини і взагалі для України. Більш того, цей про­ект для України є дуже своєчас­ним.

Наступний бізнес-проект теж має неабияку актуальність, особ­ливо для міста. Це — комплексний підхід до реформування системи регіональної енергетики. Пред­ставив його провідний спеціаліст КП «КЗСКО м. Херсон» Федір Ба- рулін. Він, на підставі проведених досліджень, довів, що видобувні джерела енергії, такі як природ­ний газ, нафта, вугілля тощо, поступово, але неминуче вичерпу­ються. У зв'язку з цим збільшую­ться (і ростимуть і далі) тарифи на теплову та електричну енергію. Тому існує гостра необхідність впровадження таких систем енер­гозабезпечення, які б відрізняли­ся своєю економічністю. Так, на­приклад, Швеція споживає 60 кВт/ год на площі в один квадратний метр за рік, тоді як цей показник в Україні досягає 250-350. Федір Барулін запевнив, що споживан­ня теплової енергії цілком реаль­но зменшити на 80 відсотків, а електричної — на 83%. Тим біль­ше, що прогнозовані показники здорожчання тарифів до 2016 року просто-таки астрономічні: на природний газ — 560%, теплову енергію — 480%, електроенергію — 250%. Таким чином, і збільшен­ня бюджетних асигнувань на за­безпечення енергетичних потреб об'єктів комунальної власності ста­новитиме аж близько 550%. Тому, інвестор говорить про пріоритет­ність енергозберігаючої санації будівель. Концепція інтегровано­го реформування системи регіо­нальної енергетики полягає в комплексному підході до реконст­рукції систем енергозабезпечен­ня: частковій заміні видобувних енергоресурсів можливими місце­вими джерелами енергії; рекон­струкції котелень і теплопроводів відповідно до необхідного наван­таження; навчанні обслуговуючо­го персоналу і споживачів.

Ще один інвестиційний проект, який пропонувався під час фору­му, полягав у реконструкції освіт­лювальних систем на вулицях на­селених пунктів. Енергозберігаючі сучасні технології, за якими розроблені нові діодні лампи, дозво­ляють значною мірою економити електроенергію (значить — і витра­ти коштів), а також значно покра­щують якість освітлення вулиць у темну пору доби — хоч потужність ламп мала, але випромінювання світла значно перевищує те, що ми маємо зараз від старих ламп. Поліпшується і видимість на доро­гах і тротуарах, оскільки жовте світло зміниться на денне — біле.

На усі інвестиційні пропозиції, які пролунали під час форуму, відгук­нулися не лише міська та районна влада, але й новозбур'ївський, нововолодимирівський, велико- кардашинський і чулаківський сільські голови, котрі одразу після представлених проектів виявили бажання брати в них участь. Тому через кілька хвилин після закінчен­ня другої частини концерту Мики­ти Джигурди усі учасники зібран­ня підписали меморандум про співпрацю, яким чітко визначені строки і особи, відповідальні за вті­лення проектів у життя.