ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Влада — за скляними дверима
14.10.2010 / Газета: Новий день / № 42 / Тираж: 36600

Політики і політологи дружно твердять, що Україні вкрай потрібні реформи. І так триває вже не рік і не два. Ситуація чимдалі усклад­нюється, але на кардинальні зміни ніхто не наважується. Наприклад, до реформи системи місцевого самоврядування справа так і не дійшла. Так що ж, сидіти і чекати, склавши руш? Голова Каїрської сільради Горностаївського району Анатолій ТАРАСЕНКО обрав інший шлях.

- АНАТОЛІЮ Івановичу, сьогодні всі скаржаться на відсутність грошей. А за рахунок чого виживає ваша сільрада?

За рахунок землі. У нас немає жодної ділянки, яка б гуляла. Причому ми це зробили ще чотири роки тому, а район до цього тільки підходить. От нещодавно в районі відбулося за­сідання колегії облдержадміністрації. Всі вста­ють і в паніці ставлять перед губернатором див­не, як на мене, запитання: що робити, закін­чуються тимчасові договори оренди, а закон однозначно не допускає укладання таких договорів?

Ми ж першими в районі замислилися над цією проблемою. Бо що виходить: колгоспи роз­паювалися, майно люди отримали, але не ма­ють свідоцтв на право власності. Здавалося, працювати з людьми в такій ситуації неможли­во. Але ми знайшли компромісне рішення.

—Анатолію Івановичу, цікаво, а яка в Каїрах орендна плата за землю?

Вона становить 3—4 відсотки грошової оцінки землі. Це більше, ніж в інших селах на­шого району. Чому? Свого часу ми таким чином відбилися від чужаків. Вирішили так: нам не тре­ба привозити пана з Дніпропетровська чи ще звідкись—самі розберемося. У нас є свої люди, які починали з трактора, а зараз мають по три «Джон Діри», крупні фермерські господарства.

Тож на наших землях чужинців немає — всі свої. При цьому у нас конкурентне середовище. Коли я очолив сільраду, 70% землі стояли в бу­р'янах. Сьогодні за кожну вільну ділянку розгор­тається справжня боротьба. Ось чому ми про­вели велику роботу з обстеження земель сільради щодо наявних посівних площ, причо­му неформально. Одночасно здійснили інвен­таризацію деградованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду. За її результатами підготували та направили на погодження матеріали з обміну земельних ділянок. Ще у нашому активі — ви­готовлене містобудівне обгрунтування щодо заказника місцевого значення Каїрська балка.

Іноді виконкому сільської ради доводиться вирішувати спірні питання між землекористува­чами. За півроку прийнято участь у 9 судових засіданнях. До речі, за останні 8 років в судах різних інстанцій сільська рада не програла жод­ної справи!

Що вдалося зробити в селі, де мешка­ють 3152 жителі, завдяки сільському бюд­жету та коштам населення?

Відновлено 5 км вуличного освітл'ення. Колосальні людські ресурси ми залучили для реконструкції системи водопостачання: заміни­ли запірну арматуру. Між іншим, змінили і ди­ректора комунального підприємства. Зараз цю посаду обіймає молодий і перспективний Юрій Малиш. Він — самородок. Про таких, як він, по- нашому, по-сільському, кажуть — нефінтиперцовий. Якщо треба, він стрибає в яму і крутить- вертить, якщо треба, сідає в транспорт і — впе­ред. Сьогодні вода у нас всюди. Точніше там, де є труби. Ми єдина сільська рада в районі, яка встановила понад 70% лічильників. За воду у нас розраховуються практично всі. Запроваджена електронна система з нарахування комунальних послуг населенню.

Лише у першому півріччі нинішнього року на ліквідацію та кагатування стихійних сміттєзва­лищ з бюджету сільради витрачено 2500 гри­вень. З нас вимагають, щоб ми створили сер- тифіковане сміттєзвалище. Воно у нас є, зе­мельна ділянка виділена. Але ми не спроможні забезпечити себе транспортом, який буде цим займатися.

Виконком ради забезпечив належні умови для роботи Каїрського сільського громадсько­го формування з охорони громадського право­порядку «Щит». Зараз воно впроваджує ініціа­тиву громади «Енергозберігаючі заходи в дит­садку с. Каїри», що фінансується Програмою Європейського союзу «ТАСІБ» за проектом «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Вже надійшов перший транш у сумі 15 680 гри­вень. Від насёлення зібрано 4650 із необхідних 7900 гривень. Робота триває і, впевнений, буде успішно виконана.

Влітку на базі ясел-садка «Колосок» оздоров­люємо дітей з малозабезпечених сімей. Відкри­ли зал урочистостей. Та такий, якого навіть у Каховці немає! До нас приїжджають брати шлюб женихи та наречені не тільки з району, а навіть з сусідньої Великої Лепетихи...

Ще одна приємна звістка! Ми заснували га­зету територіальної громади «Вісник села Каїри».

— Чув багато розмов про ремонт у при­міщенні вашої сільської ради...

На початку року ми відремонтували кабінет секретаря сільради та мого заступника. Тепер він — як на долоні, бо стіни у нього—скляні. По-перше, стало світліше. А по-друге, люди заходять і бачать: сплять вони там чи горілку п'ють? Ми хо­чемо показати, що місцева влада відкрита перед людьми. От показують зараз по телевізору Гру­зію, і мені приємно, що мої думки зійшлися з їхніми. Влада має бути відкритбю і прозорою пе? ред людьми. Інша справа, що не всі це ще розу­міють. Аналогічний ремонт хочемо зробити в ка­бінетах секретаря-друкарки і землевпорядників.

А де Ваш кабінет?

А у мене за 8 років роботи кабінету так і немає. Я — всюди! У мене такий принцип: поки не створю нормальні цивілізовані умови праці для моїх підлеглих, мені кабінет не потрібен. Не сиджу на місці. Я — в Херсоні, у Каховці, в рай­центрі, серед людей. Якщо сидіти в кабінеті і складати пальці віялом, гроші в бюджеті сільра­ди не з'являться. Під лежачий камінь вода не потече. Треба мотатися.

Тож можна сказати, що у вас все га­разд?

Напевно, ні, але у нас краще, ніж в інших населених пунктах... Каїри — село велике і не­просте. Тут своя харизма, розумієте? Актив села готовий співпрацювати з будь-якою владою, яка не принижуватиме місцеве самоврядування і не знеособлюватиме людей. Кожна громада має бути індивідуальною і не брати під козирок на першу ж вимогу... Ми з тих, хто виявляє іні­ціативу, а не стоїть під кабінетами з питаннями: що та як?

Коли на Вашу думку, слід переобирати сільських голів?

Коли вони довго засиджуються на своєму місці й у них притупляється інтерес до людей. А ще тоді, коли він «видохся»...

Судячи з усього, Ви на відсутність ідей не скаржитеся?

У мене чимало напрацювань, а ідей — ще більше. Я реалізував лише половину того, що хотів.

Успіхів Вам, Анатолію Івановичу!

Автор: Анатолій ЯЇЦЬКИЙ

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.045