Сьогоднішній гість «Нового дня» — голова обласної ради доктор сільськогосподарських наук Віктор ПЕЛИХ. До речі, Віктор Григоро­вич серед колег з інших областей єдиний має такий високий науко­вий ступінь. Тож цікаво дізнатися від нього самого, як почувається він на посаді голови місцевого парламенту, які надії покладає на на­ступні вибори, чи скоро Херсонщина знову стане квітучим краєм?

—П'ятдесята ювілейна сесія облас­ної' ради, яка відбудеться наступного тижня, — це епілог діяльності депу­татського корпусу нинішнього скли­кання чи пролог для майбутнього?

— Пролог! Ця каденція для депутатів обласної ради п'ятого скликання зага­лом була успішною. І немає сумніву, що виборці більшості з них знову віддадуть свої голоси. І це важливо, адже на їхньому досвіді базуватиметься діяльність майбутнього депутатського корпусу. Зрештою, є проекти, реаліза­цію яких належить продовжувати. Позаяк область наша аграрна, то пріоритет­ними у депутатській діяльності стали два інвестиційних проекти. Для їх реа­лізації ми з'ясували, наскільки ефектив­но використовується найбільше багат­ство Херсонщини — земля. Результа­том цього дослідження стала фунда­ментальна праця «Земельні ресурси Херсонської області — базовий фактор регіональної економічної політики». Се­ред авторів дослідження — мій попе­редник Володимир Демьохін і ваш по­кірний слуга. Це, власне, один із дов­гострокових інвестиційних проектів, створений в області вперше.

Ми наочно показали: край наш має величезні ресурси для розвитку рос­линництва і тваринництва. Відтак, йдеться про відродження переробної галузі, а також створення мережі гур­тових ринків сільгосппродукції (це дру­гий інвестиційний проект).

Серйозно порушено питання ство­рення в області гуртових ринків євро- пейсьфго зразка для реалізації як в се­редині країни, так і за кордон, дарів ланів і ферм, а насамперед — овочевої про­дукції, яка у нас відповідає світовим стан­дартам. Запрацюють такі ринки — по­жвавиться рух на залізничних і автомо­більних шляхах краю, оживе аеропорт.

— Але ж і будівництво — не з де­шевих...

—Скажу точно: спорудження кожно­го гектара такого ринку у Європі кош­тує від 120 до 150 тисяч доларів. Але будувати їх потрібно. І не один-два, а, можливо, у кожному райцентрі. При­кладом може слугувати сусідня Польща, близька нам і за менталітетом, і за географічним положенням. Ну а відповідне законодавство, адаптоване до Європи, Україна вже має. Головне тепер, щоб цей закон працював. А для цього потрібно два фактори: політична стабільність у державі (вона нарешті з'являється!) і економічна, яка поки що більше декларується. Тільки після цьо­го інвестор почне вкладати в українську (обласну) економіку свої капітали.

Що стосується Херсонщини, то на неї свою увагу загалом звертали і звертають представники понад ста країн світу! Для нас найпривабливі- шими є пропозиції найближчого су­сіда — Росії.

Одного бажання стати привабливи­ми для світу, звісно, недостатньо.

Потрібні, повторюсь, конкретні проек­ти. Херсонщину зі світом мають зв'язу­вати сучасні літаки, швидкісні поїзди, глибоководний підхідний канал до морського порту, тут ми не повинні че­кати мауни небесної, а шукати кошти,, насамперед в середині країни.

Знаєте, прикро було чути від пред­ставників іноземного бізнесу: «Ви ж хо­дите по грошах. Нагніться і підніміть!. І підказували те, про що ми самі знаємо: «У вас же 400 кілометрів морського уз­бережжя!..».

Тепер не підказують, бо знають, що рекреаційна індустрія в області почала розвиватися і на Чорному морі, і на Азовському. Хоча і тут, і в інших видах бізнесу існують бюрократичні перепо­ни. Взяти ті ж земельні питання...

Часто-густо окремі представ­ники влади діють за принципом: підмажеш — поїдеш...

Це правда. Навколо землі діяло­ся багато (як це сказати) туманного. Тому обласна рада ініціювала у стислі терміни провести інвентаризацію зе­мель. Висновок невтішний: ми свою землю, яка не має ціни (це увесь світ визнає!), використовуємо неефектив­но. А тут ще й корупція у сільських ра­дах, порушення законодавства...

Ці потворні явища ми обов'язково викоренимо! На це націлюють нас і Пре­зидент України Віктор Янукович, і уряд.

Йдеться про мільйони гривень, які недоодержує місцевий бюд­жет...

Додам до цього ще одне. Ми ста­вимо завдання зробити так, що усі підприємства, які діють на території об­ласті, мають бути у нас же зареєстро­вані і кошти платити у наш бюджет. Та­ким чином можна удвічі, а то й утричі збільшити надходження у громадську казну. А важелі взаємної зацікавленості у нас, повірте, є.

На порозі вибори. Люди чекають, що законодавча і виконавча влада (маю на увазі насамперед обласну) збере­жуть злагоду, якої нарешті досягнуто, зміцнять свої позиції, доб'ються того, що Херсонщина входитиме до п'ятірки, або й до трійки кращих областей дер­жави...

Це природне очікування. Тим паче, що Херсонщина такою у ми­нулому столітті вже була! Хочу віри­ти в одне: здобутки нинішнього де­путатського корпусу майбутній обо­в'язково примножить.

Правда, важко сказати, кого люди оберуть на ті 84 місця, які є в облраді. Лише по мажоритарних округах у раду висунулося понад 300 осіб. Конкурс — яку престижний вуз. Це добре: є з кого обирати. А ще я особисто — прихиль­ник ротації хоча б ЗО відсотків депу­татського корпусу, для чого слід при­йняти відповідний закон. Люди, які 10 чи більше років ходять із депутатським мандатом, втрачають почуття відповідальності. Це доведено багать­ма аналітиками.

Це стосується і нинішньої облради?

Я б так не сказав. Рада ниніш­нього скликання — одна з кращих. У ній — представники усіх верств населення, які захищають інтереси своїх виборців. Високий і інтелектуальний рівень ради, у складі якої — чотири професори, більше десяти кандидатів наук.

Вікторе Григоровичу, чи є у Вас бажання після виборівЗІ жовтня за­лишитися на нинішній посаді?

Є і бажання, і сили. Якби я цих сил в собі не відчував, то не погодився б за 100 днів до цьогорічних виборів очоли­ти обласну раду нинішнього скликання. Це, як ви сказали, не епілог, а прблог. Є багато проектів, які хотілося б реалізу­вати, є підтримка політичної сили, яка взяла відповідальність за все, що ро­биться в країні і області. І логічно було 'б, аби люди повірили цій політичній силі на наступних п'ять років.

Влада мусить щодня конкретними справами доводити людям, що вона ефективна. Іншого просто не дано! І тут, як ніде, потрібне повне взаєморозу­міння двох гілок влади — законодавчої і виконавчої.

Слово — за людьми, за нами — справи.

І наостанку. Ви зараз по­спішаєте до столиці. З якою метою, якщо не секрет? Хоча б кількома словами.

Готується підписання угоди між обласною радою і урядом, яка-перед- бачає насамперед реалізацію низки цікавих пілотних проектів. І якщо ми доведемо, що Херсонщина зможе їх реалізувати, в область надійдуть най­крупніші в її історії державні інвестиції. Але детальніше про це — після повер­нення зі столиці.

Дякую за інтерв'ю.