З черговими надіями та сподіваннями зустрічають місцеві вибори жителі на­шого району. Дуже хотіло­ся б, щоб ми вкотре не ста­ли наївними людьми, не купилися на обіцянки ви­падкових місцевих по­літиків, які переслідують певні корисливі цілі. Усі по­винні зрозуміти, що на вибо­рах до місцевих рад на пер­шому місці конкретні особи­стості, а не партії, їх лідери, яких у першу черіу цікавить загальний результат, та аж ніяк не поліпшення життя сільських працівників. Сьо­годні у Новоолександрівці ходять деякі приїжджі агіта­тори і лише критикують, усіх, ратуючи за свою по­літичну силу. Знаєте, ми це вже не раз проходили. У нас навіть деякі політики висо­кого рівня весь час лише зай­маються критикою, вічні опозиціонери, але це не за­важає їм безбідно жити. Усі кандидати, які будуть бало­туватися до місцевих рад трьох рівнів, претенденти на посади селищного та сільських голів нашого ра­йону, живуть серед нас. Зна­ючи цих людей, ми повинні поставити собі запитання: «Що ця людина вже зроби­ла для громади, що побудувала, організувала, чи є у неї почуття відповідальності пе­ред людьми?». Я, наприк­лад, не розумію багатьох де­путатів нинішнього скли­кання районної ради, які у 2006 році погодилися бути депутатами за списками політичних партій, а потім постійно ігнорували роботу в комісіях та сесіях. Така ж картина і по сільських радах.

Звичайно ж, вирішення всіх наболілих проблем нашого району неможливе без нормального фінансо­вого забезпечення. Врахо­вуючи той факт, що район дотаційний, велике зна­чення має розподіл коштів на рівні обласної ради. Протягом останніх 5 тюків, постійно читаючи обласні газети «Наддніпрянська правда», «Гривна», «Но­вий день», з заздрістю спо­стерігав за досягненням інших районів області, зокрема наших сусідів великоолександрівців та високопільців. Будувалися мости і дороги, запалюва­лися газові факели у селах, вручалося сучасне медич­не обладнання. Щоб бути більш конкретним, наведу такий приклад. У 2009 році наш заклад спільно з відділом освіти подали до обласної ради документи на придбання двох квар­тир у рамках обласної про­грами «Учитель» на за­гальну суму 71 тис. 500 грн. Напередодні нового навчального року 14 педа­гогів з 12 районів області одержали квартири, але не наші вчителі. Нашому зак­ладу на місцевому рівні вдалося придбати кварти­ру для вчителя математи­ки, а от для її колеги з Нововоронцовської ЗОШ №1 це і далі рожева мрія.

1 вересня 2010 року на чер­говій сесії обласної ради знову розподілялися кош­ти для ремонту закладів освіти, в основному дош­кільних. І знову нас там немає. А хіба у наших шко­лах чи дошкільних закла­дах усе гаразд з покрівля­ми, системами опалення? За медичні, а особливо зак­лади культури, і говорити нічого. На моє глибоке пе­реконання таке ігноруван­ня територіальних громад нашого району викликане відсутністю серед депу­татського корпусу автори­тетних представників від нашого району. Пожинаємо гіркі плоди пропорційної системи виборів 2006 року. Тому цілком логічним і правильним є рішення ра­йонної конференції Партії Регіонів висунути кандида­том у депутати Херсонської обласної ради по мажори­тарному округу Миколу Гнатовича Світличного — голову правління ВАТ «Придніпровське». Пра­вильніше сказати — дати можливість повернутися до виконання обов'язків де­путата обласної ради. Адже Микола Гнатович протя­гом 12 років (з 1994 по 2006 p.p.) добросовісно виправ­довував довіру своїх зем­ляків. Хороше інколи забу­вається, але саме у ці роки за бюджетні кошти велася газифікація району, не до­пущено дерибану прибе­режних заповідних земель, з нашим районом рахува­лися на обласному рівні.

Не буду перелічувати всього зробленого М.Г. Світличним у рідній Ново­олександрівці. Добре пам'я­таю село, починаючи з 1977 року, де не було жодного метру асфальтованого по­криття, тваринництво роз­міщувалося на 6 дільницях за межами села, як і зер- нотік. Оцінити зроблене ке­рівником за 34 роки у гос­подарстві може кожен, як і одну з найкращих в області — соціальну сферу села. А у мене постійно на пам'яті колишня передова доярка- колгоспниця з мого рідного села на Чернігівщині, яку я зустрів зовсім нещодавно на кладовищі, відвідуючи мо­гилу свого батька. Дивля­чись на небо, вона просила у Бога не померти взимку, тому що для кинутих на­призволяще земляків це найбільша трагедія. І дуже хотілося мені тоді, щоб мої односельці, де колись було три колгоспи, а тепер ціли­на і все стбрто з лиця землі, де замість двох шкіл 35 учнів на все село, а замість будинків на моїй вулиці вже росте ліс, побачили, як жи­вуть і трудяться у Ново- олександрівці. Усе, що роби­лося і робиться тут роками, — це все для людей. Достат­ньо побували в їдальні, де харчуються щоденно пра­цівники ВАТу, щоб у цьому переконатися. Робочі кон­диціонери, сучасне облад­нання, а дизайн на рівні сто­личних ресторанів. Серед­ньомісячна зарплата за 2009 рік становила 1500 грн., а за 8 місяців 2010 р. -1683 грн. А у останню дорогу тут про­воджають за рахунок госпо­дарства, виділяють людей, екскаватор, автомашину, автобус для підвезення людей до їдальні, де поминаль­ний обід готують кухарі В АТу. Ветерани надійно за­хищені досить високою орендною платою за зе­мельні паї, яка, до речі, ніко­ли не затримується.

Але М.Г.Світличний завжди був і є людиною державного мислення. Мені б хотілося навести п'ять аргументів, які вигід­но виділяють його кандида­туру серед інших.

1. М.Г. Світличний — справжній патріот нашого району. Багато десятиліть сумлінно пропрацював на невеликій території від Но- воворонцовки до Новоолек- сандрівки. Не секрет, що були для нього пропозиції зайняти гідні посади і у об­ласті, і столиці, але почуття відповідальності перед людьми, своїми земляками, одержане від батька, були на першому місці. Микола Гнатович завжди боляче пе­реживає за часту недооцін­ку результатів праці хлібо­робів району, втрачені мож­ливості розвитку виробниц­тва, будівництва, газифі­кації. Але вкотре скажу, хай це буде на совісті тих, хто у 80 — 90-ті роки вперто не до­пускав його до керівництва районом.А який з нього організатор та керівник — можна побачити у Ново­олександрівці.

1. Першочерговим зав­данням, справою честі для Миколи Гнатовича, завжди була і є сплата податків. За його глибоким переконан­ням — це можливість жити і працювати бюджетним ус­тановам, пенсіонерам, у тому числі й нашого райо­ну. Як підтвердження цьо­му, назву такі цифри. Лише за січень — серпень 2010 р. ВАТ «Придніпровське» сплатило 616,1 тис. гривень податків. До Пенсійного фонду перераховано 499,9 тис. грн. Аби кожен гектар землі у нашому районі да­вав таку фінансову віддачу, було б знято дуже багато проблемних питань життє­діяльності району.

Сьогодні ВАТ «При­дніпровське» — це колектив власників 584 земельних паїв, більшість з яких пенсі­онери. Тому першочерговим завданням для керівника є виплата заробітної плати, сплата податків, придбання нової техніки, ГСМ, запчас­тин та інші витрати, пов'я­зані з виробництвом. Зви­чайно, всіх не обігрієш. Але майже щоденно до Миколи Гнатовича звертаються за допомогою з найрізноманіт­ніших питань жителі нашо­го району, керівники район­них організацій, і більшість її отримують. І хто б не звер­нувся: районна лікарня, пра­воохоронці, ветеранські організації, спортсмени, учасники художньої само­діяльності чи окремі грома­дяни з сіл району — їх про­блеми не залишаються поза увагою керівника. Найбіль­ше допомагає учням місце­вої школи. От і за перші 20 днів вересня надано благо­дійної допомоги більш ніж на 3 тис. гривень для прид­бання спортішного інвен­таря та організації екскурсії старшокласників до м. Дніпропетровська. ІЦоріч но, на день Святого Миколая, чекає подарунки від Миколи Гнатовича не лише вся дітвора Новоолександ рівки, а й діти — сироти, ви хованці Гаврилівського ПТУ — 26. Пригадується, як 19 грудня 2009 року, лише з третьої спроби, через снігові замети вдалося добратися до заметеного снігом села і порадувати дітей. І це не ра зова акція. Кожен у ПТУ-26 підтвердить факт постійно го шефства керівника та господарства над дітьми-сиротами.

4. На користь М.Г. Світличного і величезний досвід депутатської роботи, яка вимірюється десяти­літтями. Ніколи не був він у органах місцевого само­врядування «весільним ге­нералом». Я думаю, кожен з депутатів нинішньої ра йонної ради, працівників апарату погодиться, що планово — бюджетна комісія, яку нині очолює депутат Світличний, найбільш про­фесійна й дієздатна серед інших. А сам керівник ак­тивний, принциповий, над­звичайно відповідальний за доручену справу.

5. Але найбільший ар­гумент на користь М.Г. Світличного — його автори­тет серед людей. Його роки — його багатство. Було б див но, аби розпочав він робо чий день після 7 ранку і не був постійно серед людей: у полі, на мехтоці, тварин­ництві. За прожитими рока­ми — енергія, мудрість, досвід. М.Г. Світличний — це візитка Нововорон- цовськогорайону. Його ім'я поряд з Д. Моторним, В. Найдьоновою, В. Сілець- ким, В. Нагребецьким та іншими лідерами аграрної галузі Херсонщини. Було приємно бачити, як 22 сер­пня цього року на святку­ванні Дня незалежності у Херсоні вітали Миколу Гна товича перші особи області. Якщо така шанована, авто­ритетна людина буде пред­ставляти район у обласній раді — виграють від цього всі.

Хотів би нагадати ви­борцям, що кандидатура М.Г. Світличного висуну­та і підтримується Пар­тією Регіонів, яка має сьо­годні не лише Президента, а й більшість у всій верти­калі влади. Тож давайте ре­ально дивитись на речі. Це шанс, який можна й не­обхідно використовувати в інтересах жителів райо­ну. Нам усім слід керува­тися не амбіціями, а здоро­вим глуздом. Ми не по­винні повторити помилок останніх 5 років. У об­ласній раді район повинні представляти депутати, до яких будуть прислухатися, з іменем і авторитетом яких будуть рахуватися. Тоді і буде надія на допо­могу від обласної ради. Саме таким депутатом я бачу М.Г. Світличного.