ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



МРІЮ ПРО ВІДРОДЖЕННЯ СЕЛА
04.10.2010 / Газета: Червоний промінь / № 40 / Тираж: 1300

Сергій Сорокунський: «Вірю, що рано чи пізно до села по-іншому поставиться держава, і цінуватиметься праця селянина»

Ми розмовляємо з Сергієм Миколайовичем Сорокунським напередодні вибор­чих перегонів до місцевих рад. Його ім'я нове для читачів нашої газети, а ось сам він досить добре знає наш район, його проблеми, імає свій погляд на їх вирішення, знає, як їх подолати.

Поговорити з Сергієм Миколайовичем ми вирішили про сьогодення та про майбутнє.

Сергію Миколайовичу, криза ще показує зуби. Але на Вас подивишся — спокій та рівновага — нібито нічого і не трапилося...

Просто, коли кількість проблем переходить певну межу, в людини відбуваєть­ся максимальна концентрація організму. І стає цікаво: а що ж я можу? Є кілька варіантів.

Залягти на дно і чекати, інакше ка­жучи, — пересиджу­вати. Це стовідсот­ково не для мене, і взагалі вважаю, не для тої людини, яка може бути керівни­ком . Можна кидати­ся кудись як хлоп- чисько-відчайдух. Може, це інколи й виглядає роман­тично і красиво, але користі від цьо-1 го зазвичай не буває, до того ж ке­рівник завжди відповідає не тільки за себе. Можна йти на ризик, перед тим, добре прорахувавши свої кроки.

Знаєте, як у шахах... Працювати на результат можна тільки увімкнувши розум. Розумію, що завдань — сила силенна, а ресурсів часом бракує. Але працювати треба. Я не звик плакатися, я звик працювати. Адже вже більше десяти років працюю керівником, останні два роки — директор Товариства з обмеженою відпо­відальністю «Сапфір ЛТД», тож маю відповідати, насамперед, за людей, які пра­цюють поряд зі мною.

Якщо Ви живете за такими принципами, тож і не дивно, що Ви виріши­ли висунути свою кандидатуру на посаду депутата Херсонської обласної ради, і балотуватися саме по одному з одномандатних округів нашого району. ,

Я переконаний, що Нижньосірогозщина має потенціал для того, щоб приско­реними темпами рухатися вперед. Щоб звичайні люди — вчителі, лікарі, праців­ники сільського господарства — відчували матеріально поліпшення свого життя, незважаючи на політичні та економічні проблеми, які має держава. Обрання мене депутатом обласної ради — це тільки інструмент ефективної роботи на благо Нижньосірогозького району. Зізнаюсь, приємно буває, коли від авторитетних людей, яких є за що поважати, чуєш: «Нижньосірогоцям є чим пишатися».

Впевнений, моя сила в бажанні відстоювати інтереси Нижньосірогозької гро­мади. Адже за десять років тісного знайомства з вашим районом я побував в усіх населених пунктах Сірогощини, добре знйю керівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності, неодноразово допомагав їм вирішувати як виробничі, так і фінансові питання. За потреби моє підприємство без затримок постачало їм пально-мастильні матеріали, хімічні засоби обробітку грунту й рос­лин, техніку або допомагало обробляти поля, якщо цього вимагали виробничі терміни й погодні умови.

Про мою співпрацю з аграріями району ви можете почути, так би мовити, з перших вуст — від Анатолія та Мико/іи Дудок, Василя та Володимира Нишпорів, Петра Яворського, Олександра Шилкіна, Миколи Шмигирівського та ін.

А тепер питання не стільки проблемне, скільки людське. Дивує Ваша працездатність та мобільність. Як Ви плануєте свій робочий час? Як Ваша родина мириться з Вашим навантаженням та браком уваги?

Дружина звикла і змириларя. Діти вже досить дорослі, щоб обійтися без моєї постійної опіки, але без батьківського контролю й уваги я їх не залишаю. Адже доньці Інні вже двадцять — час для самовизначення, сину Сергію — п'ятнадцять — підліток. Щоправда, дочка каже, що її найзаповітніше бажання, щоб батько змінив роботу на більш спокійну. Незважаючи на брак часу, намагаюсь максимально приділяти увагу дружині, дітям, друзям — не стільки кількістю часу спілкування; скільки якістю, створюючи невеличкі сюрпризи, які можуть певною мірою ком­пенсувати час, який забираю в родини.

Щодо планування часу, то я — заручник режиму роботи. Ресурс часу завжди має бути таким, щоб будь-яка ситуація була керованою.

Ви сільський житель. Народилися, виросли, розпочали трудову діяльність у селі Музиківка Білозерського району. Там проживаєте й до­нині. Чи не виникало бажання переїхати до міста?

Ще змалку я не цурався ніякої роботи, тож навчився цінувати час і працю хлібороба. Довелося самому скуштувати нелегкого селянського хліба: працю­вав трактористом у цеху скотарства в радгоспі «Маяк». Та по-справжньому роз­почав свою трудову діяльність уже після служби в армії: працював заготівельни­ком, завідуючим торгово-закупівельним підприємством на Центральному ринку м. Херсона — Білозерський Райкоопзаготпром, штатним заготівельником Хер­сонського споживчого товариства, а в 1999 році вирішив започаткувати власну справу. В житті ж керуюся принципом — «де народився — там і згодився». Тож я — селянин за станом душі і маю бажання працювати задля добробуту села.

А ще, відкрию Вам секрет, не хочу залишати село без фінансової підтримки, адже я — платник податків до місцевого бюджету. Також вважаю за потрібне допо­магати матеріально об'єктам соцкультпобуту в рідній Музиківці.

Кажуть, що якщо є велике бажання й сила волі, то й Бог при цьому допомагає. Сподіваюся, що моє бажання працювати на благо добробуту громади Нижньос- ірогощини в статусі депутата Херсонської обласної ради підтримають виборці Нижньосірогозького району.

Автор: Віта КОПЕНКО

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.015